Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/7212/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7212/13 18.06.13 За позовом Державного господарського об'єднання "Консорціум "Військово-

будівельна індустрія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер моторс"

про стягнення 91455,66 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Каленюк Д.А. (дов. №22/08/12 від 22.08.2012р.);

Чух Ю. В. (дов. № 29/05/13 від 29.05.2013 р.)

Від відповідача Медведенко Ю. В. (дов. б/н від 29.05.2013 р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне господарське об'єднання "Консорціум "Військово-будівельна індустрія" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павер моторс" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 91 455,66 грн. за договором № 39у/10 від 01.08.2010 року про надання послуг, з яких 86 079, 30 грн. основного боргу, 4 476,90 грн. пені, 899,46 грн. 3 % річних та покладання судових втрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/7212/13, розгляд справи призначено на 21.05.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 11.06.2013 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 11.06.2013 року, відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 18.06.2013 року.

18.0.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

В судове засідання 18.06.2013 року представники сторін з'явились.

Представником позивача в судовому засіданні надані усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вимоги ухвали суду від 11.06.2013 року виконані, надані витребовувані судом документи по справі, уточнення по суті позовних вимог, оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Подані представником уточнення позовних вимог, розцінені судом, як заява про зменшення позовних вимог, та прийнята у відповідності до ст. 22 ГПК України, в подальшому позовні вимоги розглядаються судом, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 74 818, 12 грн. основної заборгованості. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг № 39у/10 від 10.08.2010 року, в частині оплати наданих послуг.

Представником відповідача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті наданого відзиву на позовну заяву, вимоги ухвали суду від 11.06.2013 року не виконані, витребувані документи по справі не надані.

Відповідач проти позову заперечує з підстав виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг № 39у/10 від 10.08.2010 року в частині оплати наданих послуг, що встановлено, за твердженням відповідача, рішенням суду у справі № 5011-7/16710-2012.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2010 року між позивачем, як підприємством, та фізичною особою підприємцем Пулярт Сергієм Володимировичем, як фірмою, укладено договір про надання послуг № 39у/10 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом даного договору являється надання підприємством послуг по прийманню, зберіганню, обліку, відвантаженню товарно-матеріальних цінностей, які належать фірмі, а також надання послуг по зберіганню автомобільного транспорту фірми (автозапчастини, авто обладнання).

01.05.2011 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про надання послуг № 39у/10 від 10.08.2010 року, відповідно до якої у зв'язку зі зміною правого статусу однієї із сторін договору, змінено преамбулу зазначеного договору, в якій замінено фізичну особу - підприємця Пулярт Сергія Володимировича на Товариство з обмеженою відповідальністю «Павел Моторс», а також внесені відповідні зміни в реквізити сторін договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, фірма зобов'язана щомісячно оплачувати підприємству рахунки за надані послуги по зберіганню - протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку підприємства, але не пізніше 10 числа поточного місяця, за який проводиться оплата. Рахунки за інші послуги оплачуються фірмою протягом 5 банківських днів з моменту одержання рахунку підприємства.

Згідно п. 3.2. договору, вартість послуг за зберігання майна (за 1 кв.м. площі, на якій зберігається майно) - договірна згідно з розрахунком підприємства та протоколом узгодження цін (додаток до договору) з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Впродовж серпня 2010 року - серпень 2012 року позивач надавав відповідачу послуги обумовлені договором на загальну суму 246 435, 89 грн.

З огляду на обставини справи, в ході розгляду справи суд зобов'язував сторін ухвалою від 11.06.2013 року провести до 18.06.2013 року звірку взаєморозрахунків, результати оформити відповідним актом, оригінал якого надати суду для огляду в судовому засіданні, копію для приєднання до матеріалів справи.

Як зазначалося вище, вимоги ухвали суду від 11.06.2013 року відповідачем виконані не були, а позивачем були виконані в частині надання акту звірки, підписаного позивачем та направленого на адресу відповідача у справі. Так, позивачем складено акт звірки взаємних розрахунків на 12.06.2013 року, який направлено на адресу відповідача 13.06.2013 року, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до згаданого вище акту, за період дії договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 246 435, 01 грн., що також підтверджується актами здачі - приймання робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. Надані послуги оплачені відповідачем частково на суму 171 616, 89 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за даними акту складає 74 818, 12 грн., яка складається відповідно до заяви про зміну суми позовних вимог із заборгованості за лютий 2012 року в розмірі 7 008, 64 грн., березень 2012 року в розмірі 17 427, 72 грн., квітень 2012 року в розмірі 14 530, 19 грн., травень 2012 року в розмірі 14 502, 34 грн., червень 2012 року в розмірі 13 843, 59 грн., липень 2012 року в розмірі 6 264, 22 грн., серпень 2012 року в розмірі 6 241, 42 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір про надання послуг № 39у/10 від 10.08.2010 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач стверджує, що повністю виконав свої зобов'язання щодо оплати позивачу наданих послуг за договором, проте доказів оплати 74 818, 12 грн. суду не надав, звірку взаєморозрахунків з позивачем не провів, відповідно суд дійшов висновку, що твердження відповідача щодо повного виконання його зобов'язань за договором по оплаті наданих послуг не доведені належними та допустимими доказами.

В той час, як позивачем його твердження, щодо надання послуг за договором, прийняття таких послуг відповідачем, часткової оплати відповідачем наданих послуг та суми заборгованості в розмірі 74 818, 12 грн. доведені та документально підтверджені, зокрема проведеною звіркою за ухвалою суду розрахунків між сторонами за договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Посилання відповідача як на доказ здійснення повної оплати перед позивачем на факти, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2013 року у справі № 5011-7/16710-2012, предметом розгляду якої було визнання недійсним договору від 10.08.2010 року № 39у/10 та додаткової угоди до нього, яким у позові було відмовлено, суд вважає помилковим, оскільки в рамках зазначеної справи до предмету доказувння взагалі не входило дослідження доказів щодо фактичного стану розрахунків за надані послуги між сторонами договору, не досліджувались періоди, за які виникла заборгованість, а лише константувався факт, що виставлені рахунки, що наявні в матеріалах справи, були оплачені, що підтверджувало фактичне існування договірних правовідносин, а в рамких предмету позову у справі №5011-7/16710-2012 оцінювалась правомірність укладення самого договору. За таких обставин, суд не може вважати встановленим вищевказані факти відповідно до ст. 35 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення позовних вимог задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Павер Моторс» (03164, м. Київ, вул. Олевська, 3-В, кв. 72; код ЄДРПОУ 37499346; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного господарського об'єднання «Консорціум «Військово-будівельна індустрія» (03151, м. Київ, вул. Вінницька, 14/39; код ЄДРПОУ 33629043) 74 818 (сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 12 коп. основної заборгованості та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко