Рішення

від 18.06.2013 по справі 908/1373/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/40/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.13 Справа № 908/1373/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА-2009», м. Запоріжжя

про стягнення 95 807 грн. 13 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_2, договір-доручення б/н від 23.05.2013р.

ОСОБА_3, дов. б/н від 22.05.2013р.

ОСОБА_4, дов. б/н від 22.05.2013р.

Від відповідача: Післегіна А.А., дов. б/н від 22.05.2013р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА-2009», м. Запоріжжя, заборгованості за договором на транспортні послуги № 21/05 від 21.05.2012р. в сумі 95 807,13 грн., а також судових витрат, у т.ч. витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1 835,20 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1373/13, присвоєно справі номер провадження 13/40/13 та призначено судове засідання на 23.05.2013р.

Розгляд справи відкладався на 12.06.2013р., потім на 18.06.2013р., про що сторони повідомлялись відповідними ухвалами суду.

18.06.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого оголошено в судовому засіданні у відповідності із приписами ст.85 ГПК України.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлено клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.06.2013р. позивач подав письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням заборгованості, та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 85 697,13 грн. основного боргу, 549,40 грн. пені, 85,69 грн. індексу інфляції за час прострочення, а також судові витрати - судовий збір в сумі 1 956,14 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1 835,20 грн.

Згідно зі ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання заяви.

Як вбачається зі змісту клопотання позивача, розмір позовних вимог було зменшено лише в частині стягнення основного боргу. У той же час, позивач фактично змінив предмет позову, заявивши нові вимоги про стягнення з відповідача сум пені та втрат від інфляції за час прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи з того, що такі вимоги були заявлені позивачем в судовому засіданні 18.06.2013р., тобто після початку розгляду судом справи по суті, та враховуючи вищенаведені приписи ст.. 22 ГПК України, суд задовольнив клопотання позивача частково та прийняв до розгляду зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 85 697,13 грн. основного боргу, а також судових витрат - судового збору в сумі 1 956,14 грн. та витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1 835,20 грн.

Таким чином, предметом судового розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення з ТОВ «САХАРА -2009» на користь ФОП ОСОБА_1 85 697,13 грн. основного боргу за договором на транспортні послуги № 21/05 від 21.05.2012р., а також судових витрат - судового збору в сумі 1 956,14 грн. та витрат на правову допомогу адвоката в сумі 1 835,20 грн.

Відповідач факту наявності заборгованості перед позивачем за надані транспортні послуги не заперечив, вказав на часткове погашення заборгованості в сумі 6 500,00 грн., та посилаючись на скрутний фінансовий стан, просить суд в порядку ст.. 121 ГПК України розстрочити виконання судового рішення у справі № 908/1373/13 на 12 місяців, щомісячно сплачуючи по 7 608,92 грн., починаючи з 01 липня 2013 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши позовні матеріали та надані сторонами додаткові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) та ТОВ «САХАРА-2009» (Клієнт) був укладений договір на транспортні послуги № 21/05 (надалі - Договір).

Згідно з п.1 Договору Перевізник зобов'язався від свого імені і за рахунок Клієнта здійснити перевезення вантажу автомобілем з напівпричепом згідно заявки.

Вантаж, маршрут руху, ціна за перевезення визначаються у заявках, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 6 Договору передбачено, що Клієнт сплачує Перевізнику передоплату у розмірі 100% згідно виставлених рахунків. Остаточна вартість послуг Перевізника і здача-приймання послуг за Договором фіксується актом виконаних робіт, підписаним сторонами.

Згідно із п.3 Договору Клієнт зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки на попередню оплату послуг доставки, якщо інший строк не узгоджений сторонами.

На виконання умов Договору позивач в період з травня 2012 року по лютий 2013 року надавав відповідачу транспортні послуги, вартість яких згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт за вказаний період склала 571 303,09 грн.

Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за надані послуги у вказаний період здійснив частково, у зв'язку із чим станом на 17.04.2013р. за ним рахувалась заборгованість перед позивачем в сумі 95 807,13 грн.

14.06.2013р., після звернення позивача до господарського суду із позовом та порушення провадження у справі, відповідач частково погасив заборгованість в сумі 6 500,00 грн. (оригінал платіжного доручення № 233 від 14.06.2013р. міститься в матеріалах даної справи).

Мотивуючи позов, позивач вказує на те, що на даний момент за відповідачем рахується непогашена заборгованість за надані транспортні послуги згідно Договору № 21/05 від 21.05.12р. в сумі 85 697 грн. 13 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Стаття 173 Господарського кодексу України визначає господарське зобов'язання, як зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір на транспортні послуги № 21/05 від 21.05.2012р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання щодо надання послуг перевезення вантажу виконав повністю відповідно до умов Договору, що підтверджується представленими суду актами здачі-приймання виконаних робіт за період з травня 2012 року по лютий 2013 року (копії згаданих актів містяться в матеріалах даної справи).

Акти здачі-прийняття виконаних робіт оформлені у відповідності до п.6 Договору № 21/05, тобто підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Вказаними актами підтверджено надання відповідачу транспортних послуг у період з травня 2012 року по лютий 2013 року на загальну суму 571 303,09 грн.

З представлених суду доказів слідує, що відповідач розрахувався за надані позивачем послуги частково, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 85 607,13 грн.

Факт наявності непогашеної заборгованості відповідача в сумі 85 607,13 грн. підтверджується також наданим суду актом звірки взаємних розрахунків між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «САХАРА-2009», підписаним представниками обох сторін та скріпленим їх печатками.

Доказів повного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу згідно умов Договору № 21/05 суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив, пояснивши невиконання зобов'язання по оплаті наданих послуг у повному обсязі скрутним матеріальним становищем підприємства.

У той же час, слід зазначити, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 85 697,13 грн. заборгованості за надані послуги перевезення.

Однак, фактично наданими доказами, які містяться в матеріалах справи (у т.ч. актом звірки взаємних розрахунків сторін) підтверджено наявність непогашеної заборгованості відповідача в сумі 85 607,13 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА-2009», м. Запоріжжя, основного боргу за надані транспортні послуги за Договором № 21/05 від 21.05.2012р. підлягають задоволенню частково, в сумі 85 607 грн. 13 коп., як такі, що обгрунтовані та підтверджені наданими доказами.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочки або відстрочки виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, підставою для надання розстрочки виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки чи відстрочки виконання рішення.

Проаналізувавши доводи, викладені відповідачем у заяві про розстрочку виконання судового рішення у справі № 908/1373/13, дослідивши документальні докази, надані на підтвердження викладених обставин, суд вважає за можливе заяву ТОВ «САХАРА-2009» задовольнити частково, розстрочити стягнення з ТОВ «САХАРА-2009» на користь ФОП ОСОБА_1 85 607 грн. 13 коп. основного боргу на 6 місяців, із щомісячним погашенням заборгованості по 14 267 грн.. 85 коп., починаючи з липня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 954 грн. 25 коп. (пропорційно розміру задоволених вимог) покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Крім того, згідно із приписами ст.. 44 ГПК України, до складу судових витрат також входять витрати на оплату послуг адвоката.

Наданими доказами, зокрема, договором-дорученням про надання правових послуг адвоката від 20.03.2013р., акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 17.04.2013р., підтверджені понесені позивачем витрати в сумі 1 835,20 грн. на оплату послуг адвоката ОСОБА_2

У зв'язку з викладеним, відповідно до положень ст.. 49 ГПК України, 1 835 грн. 20 коп. витрат на правову допомогу адвоката також покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САХАРА-2009» (69063, м. Запоріжжя, вул.. Чекістів, буд. 27, оф.3, ЄДРПОУ 36408703) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 85 607 (вісімдесят п'ять тисяч шістсот сім) грн.. 13 коп. основного боргу, 1 954 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн.. 25 коп. судового збору, 1 835 (одну тисячу вісімсот тридцять п'ять) грн.. 20 коп. витрат на правову допомогу адвоката.

Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 85 607 грн. 13 коп. основного боргу на 6 (шість) місяців, зі щомісячним погашенням заборгованості по 14 267 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн.. 85 коп., починаючи з липня 2013 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 20.06.2013р.