Ухвала

від 06.06.2013 по справі 2а-2882/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 35984/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Олендера І.Я.,

суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Агроремтехсервіс» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року за позовом управління Пенсійного фонду України в Глибоцькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальності «Агроремтехсервіс» про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Агроремтехсервіс» в якому просить стягнути з відповідача недоїмку до Пенсійного фонду в розмірі 9 769, 01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту звірки між управлінням та товариством за №168 від 25.08.2010р. встановлено заборгованість по платежам до Пенсійного фонду, що становить 9 769, 01 грн., а саме: недоїмка зі збору (внесків) на обов'язкове державне пенсійне страхування - 4 171, 20 грн., фінансові санкції - 1 623, 47 грн., пеня - 3 974, 47 грн. Станом на 30.08.2010 року ТзОВ «Агроремтехсервіс» не погасив вказану заборгованість.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ТзОВ «Агроремтехсервіс» оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а також суд вважає встановленими обставини, які є недоведеними і непідтвердженими належними доказами. Зокрема судом помилково взято до уваги в якості доказів наявності заборгованості по платежам до Пенсійного фонду України акт звірки між управління Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі та ТзОВ «Агроремтехсервіс» №168 від 25.08.2010 року яким встановлено , що заборгованість ТзОВ «Агроремтехсервіс» по платежам до ПФУ становить - 9769,01 грн. Однак згідно даного акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що жоден представник товариства не підписував це й акт. Крім того на ньому відсутня печатка ТзОВ «Агроремтехсервіс». Отже приймати зазначений документ в якості доказів наявності заборгованості, у суду не було підстав. Тому вимоги позивача в частині вимог стягнення фінансових санкцій на суму - 1623,47 грн. та пені на суму 3974,47 грн. є безпідставним. З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 20.10.1992 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агроремтехсервіс» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Глибоцькому районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З наданих матеріалів справи вбачається, що на підставі акту звірки між управлінням та товариством за №168 від 25.08.2010р. було встановлено, що заборгованість відповідача по платежам до Пенсійного фонду України становить 9 769, 01 грн. Зазначена сума не погашена відповідачем в добровільному порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав обов'язків по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, чим порушив вимоги пункту 6 статті 17 та частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому з нього повинно бути стягнено фінансові санкції та пеня в розмірі 9769,01 гривень.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон №1058-IV) передбачено, що страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Так, відповідно до п.п. 6 п. 2 ст. 17 та п. 6 ст. 20 Закону №1058-IV ТзОВ «Агроремтехсервіс» як платник страхових внесків зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовий період для відповідача у відповідності з абз. 2 ч. 6 ст. 20 Закон №1058-IV є календарний місяць.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.10 ст. 20 Закону № 1058-IV).

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закон №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно вимогам ч.2. ст. 106 Закон №1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Частиною 9 статті 106 Закон №1058-IV визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на які нараховано страхові внески, є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій (п. 5 ст. 106 розділуЗакон №1058-IV).

Відповідно до п. 10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

З матеріалів справи, а саме з розрахунку по відшкодуванню боргу страхових внесків, штрафних санкцій, пені по ТзОВ «Агроремтехсервіс» вбачається, що сума боргу відповідача становить 9769,01 грн. (внески - 4171,20 грн., фінансові санкції - 1623,47 грн., пеня 3974,74 грн.)

Доказів сплати заборгованості відповідач не подав. Крім того не подав доказів, оскарження Акту звірки №168 від 25.08.2010 року між УПФ та ТзОВ «Агроремтехсервіс» яким встановлено суму боргу.

На день розгляду справи по суті судом першої інстанції, заявлена заборгованість відповідачем не погашена, доказів про протилежне суду не надано, а тому позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягав задоволенню, що правильно вирішено судом першої інстанції.

З урахуванням вищезгаданого колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, що управлінням Пенсійного фонду України у Глибоцькому районі Чернівецької області правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача ТзОВ «Агроремтехсервіс» 9769,01 грн. заборгованості.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 1 ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Агроремтехсервіс» залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2010 року в справі №2а-2882/10/2470 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий : Олендер І.Я.

Судді : Кузьмич С.М.

Матковська З.М.