Постанова

від 18.06.2013 по справі 804/7480/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа № 804/7480/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

за участю

представників позивача - Івченко Т.В., Портянко Г.А.,

представника відповідача - Товстої Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідного та проектного інституту систем автоматизації та управління» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.13 №0000082206, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ «Науково-дослідного та проектного інституту систем автоматизації та управління», звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.13 №0000082206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 195 710 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним належним чином оформлені правовідносини із ТОВ «Авто-Селл», на виконання вимог податкового законодавства наявні всі необхідні документи бухгалтерської та податкової звітності, отриманий товар позивачем оплачений, введений в експлуатацію, обліковується як основні засоби, використовується в виробничій діяльності товариства. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що за даними перевірки контрагента позивача - ТОВ «Авто-Селл» останній сформував податковий кредит за лютий 2011 р. за взаємовідносинами з ТОВ «СИМВОЛ 5000», який має «ознаку ризикового кредиту», оскільки ТОВ «СИМВОЛ 5000» має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням), директор ТОВ «Символ 5000» ОСОБА_4 повідомив, що немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Символ 5000», податкову звітність з податку на додану вартість та з податку на прибуток не підписував і до ДПІ не подавав. Також в ході перевірки ТОВ «Символ 5000» встановлено, що за юридичною адресою підприємства відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, пославшись на доводи, наведені в акті перевірки позивача.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем в період з 29.01.13 по 30.01.13 на підставі наказу керівника від 28.01.13 №164 (а.с.90) та відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПКУ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Авто-Селл» (код ЄДРПОУ 34561290) за лютий 2011 р. Результати перевірки оформлені Актом від 31.01.13 №366/226/00230467 (а.с.8-20). Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем: - ч.1 ст.203, ст.215, ст.216 ЦК України в частині не додержання в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено п.5 ст.203 ЦК України по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ «Авто-Селл» - АТ «НДПІ САУ» не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків; - п.44.1 ст.44, п.198.6 ст. 198 ПКУ внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за декларацією за лютий 2011р. в розмірі 195 709 грн.

За змістом означеного Акту наведені висновки зроблені відповідачем на підставі матеріалів невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Селл» з питань взаємовідносин з ТОВ «Символ 5000» (код 33160016) за період: лютий 2011 року (акт перевірки ДПІ від 20.05.11 №1555/2305/34561290 від 20.05.11 (а.с.93-96), за даними яких відповідно до інформації комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу: АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» сума ПДВ 234 699,00 грн. по контрагенту ТОВ «СИМВОЛ 5000», за рахунок якого сформовано податковий кредит за лютий 2011 року, має «ознаку ризикового кредиту». ТОВ «СИМВОЛ 5000» має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Під час проведених оперативних заходів встановлено фактичне місцезнаходження директора ТОВ «Символ 5000» ОСОБА_4, який повідомив, що немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Символ 5000», податкову звітність з податку на додану вартість та з податку на прибуток не підписував і до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська не подавав. Також ОСОБА_4 повідомив, що печатку підприємства ТОВ «Символ 5000», документи фінансово-господарської діяльності та кошти, за рахунок яких сформовано уставний фонд підприємства, він не отримував. За результатами проведеної почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис в податкових деклараціях за період діяльності директора ТОВ «Символ 5000» гр. ОСОБА_4 виконано не гр. ОСОБА_4, а іншою невстановленою особою. Крім того, в ході перевірки встановлено, що за юридичною адресою підприємства - ТОВ «Символ 5000» відсутні первині та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь - які інших первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Отже, враховуючи викладене, перевіряючими під час перевірки позивача зроблений висновок, що документи, надані позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Авто-Селл» не можуть вважатись достовірними та такими, що відповідають вимогам до первинної документації та бути, відповідно, підтвердженням здійснення фінансово - господарської діяльності між суб'єктами господарювання: позивачем та ТОВ «Авто-Селл».

З посиланням на Акт перевірки від 31.01.13 №366/226/00230467, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.02.13 №0000082206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 195 710 грн. ПДВ., в тому числі 1 грн. штрафної санкції. Рішеннями ДПС у Дніпропетровській від 18.04.13 №1753/10/10-25 та Міністерства доходів і зборів України від 20.05.13 №3003/6/99-99-10-01-15, прийнятими за результатами розгляду скарг позивача, зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Авто-Селл» укладений Договір від 10.01.11 №1001, відповідно до якого ТОВ «Авто-Селл» зобов'язується поставити позивачу товар для використання на полігоні згідно зі Специфікаціями № 1, 2, 3, які є невід'ємною частиною договору. Сума договору дорівнює 1 174 256 грн., в т.ч. ПДВ 195 709,33 грн. Оплата відбувається шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Авто-Селл» на протязі 10 днів після фактичної поставки покупцю або з використанням вексельної форми розрахунків. Строк дії договору до 28.02.11. На виконання умов вказаного Договору ТОВ «Авто-Селл» відвантажило позивачу товар (адаптер між блочний, блок живлення 300ВА, комплекси програмних забезпечень та інше) на загальну суму 1 174 256 грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 195 709,33 грн., який позивач включив до складу податкового кредиту за лютий 2011. На підтвердження проведення вказаної господарської операції позивачем як в ході проведеної перевірки так і до суду надані: Договір від 10.01.11 №1001, Специфікації №1, 2, 3, видаткові накладні від 01.02.11 №01024 на суму 526 256 грн. та від 28.02.11 №2802 на суму 648 000 грн., податкові накладні від 01.02.11 №1 на суму 526 256 грн. та від 28.02.11 №8 на суму 648 000 грн. (а.с.22-29). Як вбачається зі свідоцтв про реєстрацію платника податку на додану вартість, копії яких наявні в матеріалах а справи (а.с.98-99), та не заперечується відповідачем, ТОВ «Авто-Селл» та позивач на дату здійснення вказаної господарської операції мали статус платника податку на додану вартість. Отримані позивачем від ТОВ «Авто-Селл» податкові накладні від 01.02.11 №1 на суму 526 256 грн. та від 28.02.11 №8 на суму 648 000 грн. відображені позивачем в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, поданого до декларації за лютий 2011р. (а.с.100-102), що також встановлено відповідачем в ході перевірки позивача (а.с.15).

Судовим оглядом зазначених податкових накладених встановлено, що вони за змістом, формою та порядком їх заповнення відповідають вимогам, встановленим ст. 201.1 ст. 201 ПК України, Формі та Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженими Наказом ДПА України від 21.12.10 №969, зареєстрованим в Мінюсті 29.12.10 №1401/18696 (чинним на час їх складання). Жодних зауважень до вказаних податкових накладених не наведено і відповідачем. Відповідно до п.201.6, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом, який є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Як вбачається з Інвентаризаційного опису від 31.12.12 №4 (а.с.43-44), товарно-матеріальні цінності, що зазначені в перелічених вище первинних документах, є в наявності у позивача, що також не заперечується відповідачем. В підтвердження здійснення оплати отриманого від ТОВ «Авто-Селл» товару позивачем надані до суду платіжні доручення від 09.03.11 №1627, від 30.03.11 №1668, від 01.04.13 №1673 та від 04.04.11 №1676 (а.с.36-38). Наведені документи в своїй сукупності безумовно вказують на фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Авто-Селл» на підставі договору від 10.01.11 №1001.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «Авто-Селл» спірної господарської операції, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а відповідачем не наведено, а також податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією за Договором від 10.01.11 №1001. Відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладними в розмірі 195 709 грн. до складу податкового кредиту до Декларації з ПДВ за лютий 2011р. є правомірним. Зважує суд і на той факт, що товари, придбані позивачем у ТОВ «Авто-Селл», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, якою відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №651803 є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, електромонтажні роботи, надання послуг технічного консультування тощо (а.с.77).

Щодо викладення в Акті перевірки від 31.01.13 висновків з приводу порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Суд відмічає, що фактів, за наявністю яких законодавець визначає правочин нікчемним, наведених зокрема в ст.ст. 219, 220, 221, 224, 226, 228 ЦК України, податковим органом в обґрунтування своєї позиції не наведено. Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визначений судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначаючи про не спрямованість правочину між позивачем та ТОВ «Авто-Селл» на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Щодо доводів відповідача про відсутність власних основних фондів, технічного персоналу, власних виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагента ТОВ «Авто-Селл», що на думку фахівців податкового органу унеможливлює сам факт здійснення господарської діяльності таких платників, суд зауважує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку, але не є підставами для визнання нікчемним правочину між позивачем та ТОВ «Авто-Селл». Рішення суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Авто-Селл» недійсним ДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

Отже, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсними правочинів, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином, а відображення податковим органом в акті перевірки висновків про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є безпідставним.

Суд критично ставиться і до доводів відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності ТОВ «Символ 5000» - контрагента ТОВ «Авто-Селл» за місцезнаходження, відсутності первинних та бухгалтерських документів у ТОВ «Символ 5000», невідповідності підпису в податкових деклараціях ТОВ «Символ 5000» підпису директора гр.ОСОБА_4, який повідомив, що немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Символ 5000». По-перше, жодних належних та допустимих доказів в підтвердження реалізації у лютому 2011р. ТОВ «Авто-Селл» позивачу того ж самого товару, який ним за документами придбаний у лютому 2011р. у ТОВ «Символ 5000», відповідачем до суду не надано. По-друге, законодавець не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від дотримання його контрагентом або контрагентами контрагенту платника податкової дисципліни, зокрема відображення податкових зобов'язань за проведеними операціями, зберігання первинних документів, перебування за місцезнаходженням, тобто недотримання контрагентами податкового законодавства не може слугувати підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог вищенаведених положень Податкового кодексу.

Отже, з огляду на реальний характер операції між позивачем та ТОВ «Авто-Селл», за наслідками виконання якої позивачем сформована спірна сума податкового кредиту, порушення контрагентом контрагента позивача положень податкового законодавства та правил здійснення господарської діяльності (як-то відсутність за місцем реєстрації, невідповідність підпису директора в податковій декларації, відсутність документів фінансово-господарської діяльності тощо) не може бути підставою для позбавлення платника податку - позивача права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зауважує, що положеннями ч.2 ст. 8 КАС України передбачений обов'язок суду застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейським судом з прав людини висловлено позицію, що платник податків не повинен нести відповідальність за наслідки не виконання його постачальником обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ (справа « «Булвес» АД проти Болгарії»), а також зазначено, що у разі виявлення податковим органом невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, він міг би розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції, але прямого впливу на оподаткування організації-заявника це б не мало (справа «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії»).

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформований податковий кредит в розмірі 195 709 грн. за господарською операцією з ТОВ «Авто-Селл», відповідний товар отриманий від останнього та оплачений позивачем, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.02.13 №0000082206 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесеного на їх підставі податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідного та проектного інституту систем автоматизації та управління» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ДПС від 14.02.13 №0000082206.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідного та проектного інституту систем автоматизації та управління» (код ЄДРПОУ - 00230467) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 957 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім гривень) 10 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги за правилами, визначеними ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.06.13.

Суддя А.О. Коренев