Постанова

від 13.06.2013 по справі 826/4738/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м. Київ, вул. К. Каменєва, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

13 червня 2013 року Справа №826/4738/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:Пісоцької О.В., за участю секретаря судового засідання: Тимчук М.Д., розглянувши у приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби дотовариства з обмеженою відповідальністю «ІТФ» простягнення податкової заборгованості у розмірі 7570грн. 14коп., ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Голосіївському районі, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТФ» (далі - ТОВ «ІТФ», відповідач), у якій просить прийняти постанову про примусове стягнення заборгованості перед бюджетом з відповідача в розмірі 7570грн. 14коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України шляхом допущення безпідставної несплати вище зазначеної суми, тоді як відповідне зобов'язання виникло за поданою ТОВ «ІТФ» податковою декларацією з податку на доходи з фізичних осіб.

У судовому засіданні представник ДПІ у Голосіївському районі просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, обґрунтовуючи їх тим, що за відповідачем обліковується податковий борг, сума якого на час вирішення спору узгоджена, проте у добровільному порядку не сплачена.

ТОВ «ІТФ» стосовно задоволення заявленого ДПІ у Голосіївському районі позову заперечує. У судовому засіданні представник відповідача просив суд врахувати, що товариством підприємницька діяльність тривалий час не здійснюється, сума, зазначена в декларації, яка зумовила подання даного позову, є помилковою. Зауважував на тому, що ТОВ «ІТФ» для врегулювання спірного питання до позивача подавалась уточнена декларація, проте остання повернута відповідачу без розгляду.

Згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 13 червня 2013 року о 09год. 18хв. у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

02 жовтня 2008 року ТОВ «ІТФ» (код за ЄДРПОУ 36135045) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією як суб'єкт господарської діяльності (реєстраційний запис №10681020000023467), перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі та є платником податків і зборів.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 7570грн. 14коп., яка виникла у підприємства у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, згідно з самостійно поданою ТОВ «ІТФ» до ДПІ у Голосіївському районі податкової декларацією з податку на доходи фізичних осіб №75008 від 21 березня 2011 року.

07 квітня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі винесено податкову вимогу №1840 на суму 7570грн. 14коп. Податкова вимога направлена на адресу відповідача, проте останнім не одержана у зв'язку з закінченням терміну її зберігання та повернута на адресу позивача з відповідною довідкою відділення поштового зв'язку.

Станом на час розгляду даної справи докази про сплату вказаної заборгованості або про оскарження податкової вимоги від 07 квітня 2011 року №1840 сторонами не надано.

25 квітня 2013 року ТОВ «ІТФ» звернулось до позивача з листом за вих. №1/13, в якому повідомило, що у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року міститься помилка, тому у зв'язку з самостійним виправленням останньої просило ДПІ у Голосіївському районі прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб.

Листом, складеним за підписом заступника начальника ДПІ у Голосіївському районі Р.В. Білоусова, відповідача повідомлено, що зазначений лист від 25 квітня 2013 року вих. №1/13 залишено без розгляду у зв'язку з втратою чинності пп. «д» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо подання податковими агентами до органу державної податкової служби податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши, відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в межах заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс), який діє на час звернення позивача з даними вимогами та існування спірних правовідносин щодо несплати податку у повному об'ємі, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Пунктом 46.1. статті 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2. статті 49 Податкового кодексу визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 176.2. статті 176 Податкового кодексу визначено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункт «а»);

- подавати до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету ( підпункт «д»);

Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий агент протягом звітного періоду.

Як зазначено судом вище, ТОВ «ІТФ» перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі та є платником податків і зборів.

21 березня 2011 року товариством до ДПІ у Голосіївському районі подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб №75008, в пункті 15 якої зазначена сума заборгованості з податку на доходи фізичних осіб станом на 01 січня 2011 року за даними обліку податкового агента 7570грн. 14коп.

Згідно з пунктом 102.1. статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4. статті 102 Податкового кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду за відповідачем обліковується вказана сума заборгованості, що підтверджується обліковою карткою платника податків - відповідача - та повідомленнями про грошові зобов'язання та податковий борг від 25 березня 2013 року №806/19-018 та 01 червня 2013 року №1635/19-018, яка на час вирішення даного спору не сплачена.

Відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності , визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім того, статтею 50 Податкового кодексу передбачено, що платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом (пункт 50.2.); у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3.).

Скориставшись вказаним правом, ТОВ «ІТФ» 25 квітня 2013 року звернулось до позивача з листом за вих. №1/13, в якому повідомило, що у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень 2011 року міститься помилка, тому у зв'язку з самостійним виправленням останньої просило ДПІ у Голосіївському районі прийняти уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб.

Однак, як встановлено судом, згідно із Законом України від 07 квітня 2011 року №3221-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України» підпункт «д» пункту 176.2 ст. 176 виключено. Зважаючи на вказаний факт, ДПІ у Голосіївському районі залишено без розгляду вище зазначений лист ТОВ «ІТФ» від 25 квітня 2013 року та не прийнято уточнюючу податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб.

Отже, визначена сума заборгованості є узгодженою.

Так, відповідно до частини 1 статті 59 Податкового кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом вище встановлено, що на виконання норм Податкового кодексу ДПІ у Голосіївському районі складено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 07 квітня 2011 року №1840, яка повернута на адресу позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштовим відділенням.

Водночас, вказані податкові зобов'язання ТОВ «ІТФ» не сплачені, що, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, вказує на наявність податкового боргу.

Крім того, суду не надано доказів, які б свідчили про оскарження відповідачем зазначеної вище податкової вимоги або дій щодо її винесення, а тому остання є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Докази, які б спростовували доводи позивача, відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ДПІ у Голосіївському районі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІТФ» (01013 м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 12, Блок 1, офіс 2К01; код за ЄДРПОУ 36135045) на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 23; код за ЄДРПОУ 26088788) заборгованість перед бюджетом у розмірі 7570грн. 14коп. (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень 14коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)О.В. Пісоцька