Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/8960/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8960/13 17.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-93» Простягнення 7 816,46 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гринюк Н.В. - дов. № 8 від 15.08.2012 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-93» про стягнення 7 278,46 грн. основного боргу та 538,44 грн. пені за договором поставки продукції № 1815 від 06.04.2012 р.

Ухвалою суду від 16.05.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.06.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 03.06.2013 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд даної справи до 17.06.2013 р.

У судовому засіданні 17.06.2013 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.К.О» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІГ-93» (покупець) був укладений договір поставки продукції № 1815, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався постачати продукцію покупцю згідно з замовленням покупця, а покупець зобов'язався своєчасно приймати продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в старок та на умовах, передбачених цим договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 3.1. договору № 1815 від 06.04.2012 року сторони погодили, що продукція відпускається постачальником за вільно відпускними цінами, які зазначаються в накладній.

Згідно з п. 3.3 договору, відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаження продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 1 календарний день повністю оплатити всю отриману продукцію.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору № 1815 від 06.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «МІГ-93» товар на суму 7 278,46 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № ВН-Е 14231 від 11.06.2012 р., № ВН-Е14841 від 15.06.2012 р., № ВН-Е 14840 від 15.06.2012 р., № ВН-Е 14988 від 17.06.2012 р., № ВН-Е 13878 від 08.06.2012 р., № ВН-Е 14987 від 17.06.2012 р. та № ВН-Е 15794 від 23.06.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не оплачено поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 7 278,46 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 7 278,46 грн. основного боргу та 538,44 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 3.3 договору поставки продукції № 1815 від 06.04.2012 року, відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаження продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 1 календарний день повністю оплатити всю отриману продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 7 278,46 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № ВН-Е 14231 від 11.06.2012 р., № ВН-Е14841 від 15.06.2012 р., № ВН-Е 14840 від 15.06.2012 р., № ВН-Е 14988 від 17.06.2012 р., № ВН-Е 13878 від 08.06.2012 р., № ВН-Е 14987 від 17.06.2012 р. та № ВН-Е 15794 від 23.06.2012 р., копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідачем не оплачено поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість за договором складає 7 278,46 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 7 278,46 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.1 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 538,44 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.1 договору № 1815 від 06.04.2012 року встановлено, що у випадку прострочення терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відвантажену продукцію та штраф у розмірі 5 % від вартості невчасно оплаченої продукції.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 538,44 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГ-93» (місцезнаходження : 04071, м. Київ, Подільський р-н, вул. Межигірська, 56, оф. 2 А, код ЄДРПОУ 37826909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.К.О.» (місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35, код ЄДРПОУ 37317990) 7 278 (сім тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 46 коп. основного боргу, 538 (п'ятсот тридцять вісім) грн. 44 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.06.2013 р.

Суддя Спичак О.М.