Рішення

від 25.06.2013 по справі 903/495/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 червня 2013 р. Справа № 903/495/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон- Продтрейд», м.Ковель, Волинська обл..

до відповідача Іваничівської районної організації профспілки працівників освіти і науки, смт. Іваничі, Волинська обл..

про стягнення 63856,34 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Петрук Ю.О. - довіреність №323 від 25.03.13р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Юкон - Продтрейд» звернулося з позовом до Іваничівського районного комітету профспілки працівників освіти та науки про стягнення 63856,43 грн., з них 15747,68 грн. основної заборгованості, 865,74 грн. - пені, 47243,04 грн. штрафу та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №ів/18.1 від 14.12.2010р. та на товарно-транспортні накладні №ю-000043900 від 10.12.2012р. на суму 17820 грн. та №ю-000044865 від 19.12.2012р. на суму 427,68 грн..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.05.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 29.05.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

Ухвалою суду від 29.05.2013р. розгляд даної справи відкладено на 19.06.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи.

19.06.2013р. через канцелярію суду позивачем подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача та заяву вих.№651 від 18.06.2013р. про виправлення описки, в якій зазначає, що в позовній заяві було допущено помилку в даті та сумі розрахунку суми пені, просять вважати дійсною суму пені за кожен день заборгованості в розмірі 865,62 грн.

Щодо заяви позивача про виправлення описки, суд зазначає, що згідно із п.3.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від № 18 від 26.12.2011р. встановлено, що статтею 22 ГПК України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Суд розцінює дану заяву, як зменшення розміру позовних вимог, тому враховуючи вищевикладене відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, таке зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 63856,34 грн., з них 15747,68 основного боргу, 865,62 грн. - пені, 47243,04 грн. - штрафу, виходячи з якої й вирішується спір.

Із поданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(станом на17.06.2013р.), судом вбачається, що змінилось найменування відповідача.

Пунктом 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. встановлено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З огляду на зазначене, суд керуючись ст.25 ГПК України здійснює заміну найменування відповідача - Іваничівський районний комітет профспілки працівників освіти та науки на Іваничівська районна організація профспілки працівників освіти і науки у справі №903/495/13.

В судовому засіданні 19.06.2013р. представник позивача позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

Відповідач вимог ухвал господарського суду Волинської області від 17.05.2013р. та від 29.05.2013р. не виконав, в судове засідання 19.06.2013р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, ухвала господарського суду від 29.05.13р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу зазначену у витязі з ЄДРПОУ (витяг станом на 17.06.2013р.), а саме: 45300, Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Банківська, 2.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

14.12.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юкон- Продтрейд»(далі-Постачальник) та Іваничівським районним комітетом профспілки працівників освіти та науки (далі-Покупець) було укладено договір поставки №ів/18.1 (далі-Договір).

На виконання умов зазначеного Договору позивачем згідно товарно-транспортних накладних №ю-000043900 від 10.12.2012р. було поставлено товару відповідачу на суму 17820 грн. та за №ю-000044865 від 19.12.2012р. на суму 427,68 грн..

19.02.2013р. згідно банківської виписки(а.с.30) відповідачем було частково оплачено отриманий товар в сумі 2500 грн..

Станом на час розгляду справи, в порушення умов договору, відповідачем не оплачено вартість отриманого товару по товарно-транспортній накладній за №ю-000043900 від 10.12.2012р. в розмірі 15320 грн. та по товарно-транспортній накладній за №ю-000044865 від 19.12.2012р. в розмірі 427,68 грн., загальна сума заборгованості по двом накладним складає 15747,68 грн., контррозрахунку заборгованості не надано.

Згідно п.1.1 Договору Постачальник передає у власність та/або на зберігання (з метою створення запасів)/резервування Товар, в строки та на умовах, передбачених даним Договором, а Покупець приймає, зберігає/резервує та оплачує Товар на умовах, визначених у даному договорі.

У п.1.2 Договору зазначено, що асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється по даному Договору, визначається у накладних, які оформляються Сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару.

Згідно п.1.3 Договору партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно 2.2 Договору загальна вартість поставки складається із сум, зазначених у накладних, якими оформляються прийом-передача Товару, поставленого на підставі даного Договору.

Згідно п.5.1 Договору Покупець здійснює розрахунки за Товар у формі попередньої оплати у розмірі 100% вартості партії Товару, що поставлявся по даному Договору.

Згідно п.5.2 Договору Постачальник може надати Покупцю можливість сплатити вартість поставленого Товару протягом 14 календарних днів з дати поставки.

Згідно п.10.1 Договору цей Договір укладається строком на 1(один) рік і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Якщо після закінчення строку дії Договору, в будь-якої з сторін відсутні письмові заяви про перегляд або відмову від нього, Договір вважається продовженим на той самий строк.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір поставки №ів/18.1 від 14.12.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товару, отримання та часткову оплату його відповідачем, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 15747,68 грн..

Сума заборгованості 15747,68 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 843,73 грн. пені по товарно-транспортній накладній за №ю-000043900 від 10.12.2012р. за період прострочення оплати з 25.12.2012р. по 08.05.2013р. на суму заборгованості 15320 грн. та 21,97 грн. пені по товарно-транспортній накладній №ю-000044865 від 19.12.2012р. за період прострочення оплати з 03.01.2013р. по 08.05.2013р. на суму заборгованості 427,68 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.7.1 даного Договору у разі несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд перевіривши методику розрахунку нарахування пені в розмірі 843,64 грн. по товарно-транспортній накладній за №ю-000043900 від 10.12.2012р. за період прострочення оплати з 25.12.2012р. по 08.05.2013р. на суму заборгованості 15320 грн. та пені в розмірі 21,97 грн. по товарно-транспортній накладній №ю-000044865 від 19.12.2012р. за період прострочення оплати з 03.01.2013р. по 08.05.2013р. на суму заборгованості 427,68 грн., зазначає, що арифметично вірний розрахунок пені по накладній №ю-000043900 становить 847,62 грн., по накладній №ю-000044865 становить 22,15 грн., що в сумі складає 869,77 грн.. Відтак вимога про стягнення пені в розмірі 865,62 грн. підлягає задоволенню, оскільки суд, при прийняті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення пені в розмірі 865,62 грн. підставна та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 47243,04 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.7.1 Договору у випадку прострочки Покупцем оплати вартості Товару більше ніж на 2 календарних місяці Покупець зобов'язаний додатково сплатити на користь Постачальника штраф у трикратному розмірі від суми поставки, строк по якій було порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 р. у справі № 3-24гс12).

Проте при вирішенні питання щодо стягнення штрафу суд виходить з того, що згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Також, згідно п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

При цьому, суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.

Суд враховуючи часткову оплату відповідачем за поставлений товар, вважає, що штраф у розмірі 47243,04 є надмірно великим негативним наслідком порушення грошового зобов'язання боржником.

Тому, зважаючи на вищевикладене, враховуючи винятковість випадку, принципи цивільного судочинства, те що відповідачем являється профспілкова організація, розмір штрафу слід зменшити на 2/3, тобто на 31495,36 грн., стягнувши з відповідача на користь позивача 15747,68 грн. штрафу.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 63856,34 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 32360,98 грн., з них 15747,68 грн. основна сума заборгованості, 15747,68 грн. - штраф, 865,62 грн. - пеня, в частині стягнення 31495,36 грн. штрафу - відмовити.

Згідно п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

У зв'язку з цим, 1720,50 грн. витрат позивача, пов'язаних з оплатою судового збору слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Іваничівської районної організації профспілки працівників освіти і науки (45300, Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Банківська, 2, код ЄДРПОУ 02652830) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон- Продтрейд» (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 135, код ЄДРПОУ 36254159) 32360,98 грн. (тридцять дві тисячі триста шістдесят гривень дев'яносто вісім копійок), з них 15747,68 грн. основна сума заборгованості, 15747,68 грн. - штраф, 865,62 грн. - пеня та 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

3. У позовних вимогах товариства з обмеженою відповідальністю «Юкон- Продтрейд» до Іваничівської районної організації профспілки працівників освіти і науки в частині стягнення 31495,36 грн. штрафу - відмовити.

Повний текст рішення складено

25.06.13

Суддя А. С. Вороняк