Рішення

від 25.06.2013 по справі 917/1001/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 р. Справа №917/1001/13

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", вул. Л.Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Госпрозрахункової дільниці Облсількомунгоспу, с. Нові Мартиновичі, Пирятинський район, Полтавська область, 37012

про стягнення грошових коштів у сумі 46 396,79 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Дейнека О.В., довіреність №17 від 13.02.2013 р.

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України та повідомлено дату складання повного рішення (27.06.2013 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 46 396,79 грн., з них: 45103,41 грн. - основна заборгованість за поставлений природний газ за договором №43-ПК-П від 02.01.2013 р., 1077,82 грн. - пені та 215,56 грн. - 3% річних.

Представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 6215,79 грн., з них: 4922,41 грн. - сума основного боргу за договором на постачання природного газу № 43-ПК-Н від 02.01.2013 року, 215,56 грн. - 3% річних та 1077,82 грн. - пені. Заява подана з додержанням вимог процесуального законодавства, суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає позовні вимоги у новій редакції, згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу №43-ПК-Н від 02.01.2013 року (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, про що свідчить долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання відповідачем ухвали суду від 11.06.2013 р., яка направлялася за адресою, зазначеною у позовній заяві, в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив, відзиву чи будь-яких нових пояснень стосовно суті спору не надав. У матералах справи міститься лист відповідача (вих.№41 від 05.06.2013р.), у якому відповідач повідомляє про те, що ним проводиться відповідна робота по погашенню заборгованості перед позиавачем, та надає відповідні підтверджуючі документи. Суд зазначає, що проплати, на які посилається відповідач, враховані позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

02.01.2013 року між сторонами було укладено Договір № 43-ПК -Н на постачання природного газу та 3 додатки до нього (а.с.- 10-15), згідно якого позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п.1.1 Договору) .

Пунктом 4.6. Договору встановлено, що оплата послуг з постачання газу здійснюється авансовими платежами, шляхом 100 % попередньої оплати їх вартості із розрахунку планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим..

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено їх печатками (копія - арк.10-13 справи, оригінал оглянуто у засіданні).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2013 р. Договір діє в частині поставки газу до 31.12.2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані постачальником послуги з постачання газу - до повного виконання споживачем своїх зобов'язань за цим договором (п.10.1 договору).

Як вказує позивач, протягом січня - березня 2013 р. він поставив, а відповідач прийняв газ на загальну суму 281048,41 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу ( копії актів арк. справи 17-19; оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в частині оплати газу, виконав частково, оплатив поставлений газ на суму 276125,99 грн., в зв'язку з чим заборгованість останнього на момент розгляду даної справи, за даними позивача, складає 4922,42 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог з урахуванням здійснених проплат, відомості про які є у розпорядженні суду на час прийняття даного рішення).

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На підставі п.6.2.2. договору, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1077,82 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 215,56 грн. 3% річних.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 6215,79 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено методику розрахунку пені та 3% річних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство"; за результатами перерахунку суд погоджується з тим, що стягненню з відповідача підлягає заявлена сума пені та річних.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 6215,79 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір 43-ПК-Н на постачання природного газу за регульованими тарифами від 02.01.2013 р.; акти приймання-передачі, підписані сторонами та скріплені їх печатками; оригінали відповідних документів оглянуті судом у судовому засіданні, Акт звірки взаємних рахунків за період: 01.01.2012 - 31.05.2013 р., підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який містить посилання на даний договір і відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту відпуску природного газу позивачем та наявності у відповідача боргу в зазначеній сумі) та підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач жодних заперечень проти позову, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32,33,43,49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з госпрозрахункової дільниці Облсількомунгоспу (37012, с. Нові Мартиновичі, Пирятинський район, Полтавська область, р/р 26007400199 ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 22546343, ІПН 225463416231 ) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (37500, вул. Л. ТОлстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05524713, п/р 2600835987102 в ПАТ "Банк Петрокоммерц - Україна", МФО 300120, ІПН 055247116046) - 4922,41 грн. основного боргу, 1077,82 грн. пені, 215,56 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2013 р.

Суддя О.С. Мацко