Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2-а/1570/6686/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.Справа № 2-а/1570/6686/11

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Охоронна агенція «Центуріон 2007» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Охоронна агенція «Центуріон 2007» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (раніше - Державна податкова інспекція у м. Іллічівську) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001482350 від 08 липня 2011 року,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2011 року приватне підприємство «Охоронна агенція «Центуріон 2007» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001482350 від 08 липня 2011 року, винесене на підставі акту перевірки від 25 червня 2011 року № 20/35- 02/35162497 (а.с. 2-7).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що Державною податкової адміністрацією в Одеській області проведено перевірку, за результатами якої складено акт перевірки № 20/35- 02/35162497 від 25.06.2011 року, у якому податковим органом допущена арифметична помилка, а саме в акті перевірки за період - вересень 2008 року сума ПДВ вказана у розмірі 25942,00 грн., а не 44053,00 грн., як у зведеному варіанті. Окрім того, позивач зазначає, що відповідач протиправно, без посилань на фактичні дані визначив суму, яку нібито підприємство не сплатило до бюджету, адже перевірка була документальною невиїзною, тобто заснована лише на даних, які наявні в деклараціях платника податку. Більш того, факт здійснення господарської операції підтверджується первинною документацією, оформленою та підписаною належним чином, яка надавалась в ході перевірки перевіряючим.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року у задоволенні позову було відмовлено (а.с. 210-218).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням приватне підприємство «Охоронна агенція «Центуріон 2007» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Приватне підприємство ПП Охоронна агенція «Центуріон 2007» (ідентифікаційний код юридичної особи 35162497), відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області 11.06.2007 року (а.с. 33).

27.01.2010 року ПП «Охоронна агенція «Центуріон 2007» взято на облік платника податків в ДПІ у м.Іллічівську (а.с. 34).

ДПА в Одеській області на виконання постанови б/н від 13.04.11 року по кримінальній справі №2012001000048 було проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Охоронна агенція «Центуріон 2007», на підставі якої складено акт № 20/35-02/35162497 від 25.06.2011 року (а.с. 10-23).

Згідно п.п. 3.2.2 п. 3.2 акту перевірки за період з 01.06.2008 року по 31.10.2008 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Глобал Юніон Трейд», встановлено завищення податкового кредиту в сумі 163473,00 грн., а саме по періодам: червень 2008 року - на суму 33333,00 грн., липень 2008 року - 37212,00 грн., серпень 2008 року - 26708,00 грн., вересень 2008 року - 44053,00 грн.,жовтень 2008 року - 22167,00 грн. (а.с. 14). Так, в період з 01.06.08 р. по 31.10.08 р. ПП «Глобал Юніон Трейд» був постачальником послуг, товарів, робіт для ПП «Охоронна агенція «Центуріон 2007» на загальну вартість 989840,00 грн., у тому числі 163473,00 грн. У періоді, що перевірявся, ПП «Охоронна агенція «Центуріон 2007» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, виписаним від імені ПП «Глобал Юніон Трейд».

Також судом першої інстанції встановлено, що податковий орган в акті перевірки зазначає про те, що ПП «Глобал Юніон Трейд» не здійснювало фінансово-господарську діяльність, у даного підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, достатні для здійснення основного виду діяльності. Кількість штатних працівників складає 1 особа.

На підставі акту перевірки № 20/35- 02/35162497 від 25.06.2011 року ДПІ у м. Іллічівську було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року № 0001482350 на суму 204341,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 163473 грн., за штрафними санкціями - 40868 грн. (а.с. 9).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року 168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР) «Визначення термінів»:

податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;

податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом;

бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору надання послуг № 812/02 від 01.02.2008 року, між позивачем як замовником та ПП «Глобал Юніон Трейд» як виконавцем в особі директора ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг, а саме: виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги по організації прасування, чищення та антибактеріальної обробки уніформи замовника (а.с. 36- 37). Даний договір підписаний директорами та скріплений печатками підприємств. Між тими ж сторонами були укладені договір про надання диспетчерських послуг та послуги по контролю радіоефіру та обслуговуванню радіообладнання замовника від 03.03.08 р. (а.с. 38- 40), договір про надання послуг з організації технічного обслуговування та поточного ремонту автотранспортних засобів від 01.04.08 р. (а.с. 41- 44), договір про надання послуг від 02.04.08 р. щодо проектування, розробки та розміщення веб-представництва замовника (а.с. 45- 48), договір про надання послуг від 13.05.08 р. щодо розробки та впровадження брендінгової політики позивача (а.с. 49- 50), договір про надання послуг від 02.06.08 р. щодо надання консультаційних послуг з питань розробки та комерційного використання охоронного комплексу на базі GSM-технологій (а.с. 51- 52), договір про надання послуг від 01.08.08 р. щодо підтримки корпоративного сайту та довідково-інформативних послуг (а.с. 55- 56), договір про надання послуг від 01.09.08 р. щодо розробки проекту служби охорони мобільних об'єктів, персональної фізичної охорони та охорони перевезення вантажів (а.с. 56- 57).

Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги той факт, що всі зазначені договори підписані з однієї сторони директором ПП Охоронна агенція «Центуріон 2007», а з іншої - директором ПП «Глобал Юніон Трейд» ОСОБА_1 Проте, цією ж особою, ОСОБА_1, по кримінальній справі №051201000064 були надані свідчення як свідка, в яких значиться, що ним було зареєстроване ПП «Глобал Юніон Трейд» за пропозицією його знайомого без мети займатись підприємницькою діяльністю, тобто, фінансово-господарську діяльність він не вів, грошовими коштами по розрахунковим рахункам не керував та нікого на те не уповноважував, підписував ті документи, в тому числі і договори, що надавав знайомий, не поглиблюючись в їх суть (відповідно до протоколу допиту свідка від 31.03.2010 року (а.с. 191-192).

Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно даних договорів не вбачається реального настання подій, що обумовлені ними, які б свідчили про проведення господарської операції.

За вказаними договорами оформлені акти здавання-приймання наданих послуг, що підписані тими ж сторонами (а.с. 61- 77). Отже, суд першої інстанції вірно поставив під сумнів їх належність в доказовій базі.

Крім того суд першої інстанції вірно підкреслив, що директором ПП «Глобал Юніон Трейд» ОСОБА_1 складені та підписані податкові накладні (а.с. 78- 95).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3).

Згідно п. п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Таким чином, виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до порядку заповнення податкової накладної (наказ Державної податкової адміністрації від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення») податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п.5). Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач сформував податковий кредит на підставі не належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного слідує, що сума податкового кредиту позивачем сформована неправомірно.

Також судом першої інстанції вірно зазначено про таке.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.1 ст. 215 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При цьому, ст. 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч 1. ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 цієї статті).

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Тому суд першої інстанції правильно послався на свідчення директора ПП «Глобал Юніон Трейд», відповідно до яких він, ОСОБА_1., за пропозицією знайомого, який пообіцяв йому матеріальне заохочення, зареєстрував на себе підприємство без мети зайняття підприємницькою діяльністю, підписував різні документи, що надавав його знайомий, в тому числі й договори, фінансово-господарську діяльність він не вів, грошовими коштами по розрахунковим рахункам не керував та нікого на те не уповноважував (а.с. 193).

Отже судом зроблений вірний висновок про те, що директор позивача розумів протиправність правочину з підприємством, яке взагалі не здійснює господарську діяльність, зокрема не надає ніяких послуг.

Відтак, надавши правову оцінку первинній документації позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо фіктивності договорів, укладених між ПП Охоронна агенція «Центуріон 2007» та ПП «Глобал Юніон Трейд» та, відповідно, про недійсність похідних документів від даних договорів.

Таким чином судом зроблений правильний висновок про те, що відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Крім того судом першої інстанції було враховано, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 25.12.2008 року була здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи ПП «Глобал Юніон Трейд» у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с. 201-204).

Також судом було зазначено про відсутність доказів, які б підтверджували факти транспортування товарів від ПП «Глобал Юніон Трейд» до позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, оскільки при перевірці фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента та відповідно до податкової звітності встановлено, що у ПП «Глобал Юніон Трейд» відсутній кваліфікований персонал, основні фонди, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, достатні для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, й тому відповідно ПП «Глобал Юніон Трейд» позбавлено можливості здійснювати будь-які господарські операції, в тому числі з надання послуг. Первинна документацію позивача щодо здійснення господарських операцій з його контрагентом не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що, правочини між позивачем та його контрагентом не породжують ніяких юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта щодо арифметичних помилок, допущених в акті перевірки, оскільки акт перевірки не є видом рішення суб'єкта владних повноважень, а допущені описки не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки не спростовують обставин перевірки позивача та встановлених під час перевірки порушень законодавства.

Отже відповідачем доведено правомірність складеного податкового повідомлення-рішення, а позивачем неправомірно завищено податковий кредит з ПДВ на суму 163473,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржуване відповідачем податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Відтак, апеляційна скарга приватного підприємства «Охоронна агенція «Центуріон 2007» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Охоронна агенція «Центуріон 2007» - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов