Постанова

від 26.06.2013 по справі 804/6141/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 804/6141/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формаджо Україна» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

29 квітня 2013 р. Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Формаджо Україна» (далі - відповідач) з вимогою про накладення арешту на кошти Приватного підприємства «Формаджо Україна», що знаходяться на розрахунковому рахунку у банку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач надав заяву про розгляд справи за відсутності представника. В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що Приватне підприємство «Формаджо Україна» має заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств та за штрафними санкціями за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 10 148,14 грн., яка виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань. Накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, є передбаченим Податковим кодексом України заходом стягнення податкового боргу, який є доцільним в зв'язку з відсутністю у відповідача іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приватне підприємство «Формаджо Україна» зареєстроване як юридична особа 29.03.2012 р., внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 38032552 (а.с. 8).

Відповідач є платником податків і зборів та перебуває на обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 9).

Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення № 0000902303 від 11.10.2012 р. та № 0000982303 від 11.10.2012 р., які отримані Приватним підприємством «Формаджо Україна», що підтверджується підписом посадової особи підприємства на корінці податкових повідомлень-рішень (а.с. 19-20).

11.01.2013 р. Приватне підприємство «Формаджо Україна» подало до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію по податку на прибуток приватних підприємств № 9084352747, в якій самостійно задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 10 148,14 грн. (а.с. 18).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Криворізькою південною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 440 від 23.10.2012 р. на суму 5 680,00 грн. Зазначена податкова вимога отримана посадовою особою відповідача, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення податкової заборгованості, але було встановлено, що будь-якого рухомого або нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано (а.с. 13-14).

Заступником начальника Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби прийнято рішення про опис майна Приватного підприємства «Формаджо Україна» у податкову заставу від 29.10.2012 р. № 18159/10/192 (а.с. 15).

Відповідно до довідки Приватне підприємство «Формаджо Україна» має розрахункові рахунки в установах банку (а.с. 11).

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з п. 7.3 наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно до п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить п. 3.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Податковим кодексом України передбачений особливий порядок накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що зазначені підстави для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко повязує із обставинами, визначеними п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формаджо Україна» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Формаджо Україна» про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банках, на суму податкового боргу - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили Суддя О.С. Рябчук 26.06.2013 р. О.С. Рябчук