Рішення

від 19.06.2013 по справі 918/748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 918/748/13

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог"

про стягнення боргу в сумі 22 891,78 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9 891,76 грн.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Гладюк Т.В. (довіреність від 12.10.2012 року).

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" про стягнення боргу в сумі 22 891,78 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9 891,76 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.05.2013 року (суддя Мамченко Ю.А.) порушено провадження у справі № 918/748/13 та призначено справу до розгляду на 11.06.2013 року.

10.06.2013 року розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Рівненської області № 01-07/130/2013 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" справу № 918/748/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" про стягнення боргу в сумі 22 891,78 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9 891,76 грн., відповідно до положень про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи та передано на розгляд судді Романюку Р.В., в зв'язку з обранням судді Мамченко Ю.А. суддею Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 11.06.2013 року, в зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача, розгляд справи відкладено на 19 червня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. При цьому зазначив, що всупереч умов Договору купівлі-продажу № 183 від 29 вересня 2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналог" свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконує та порушує строки оплати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22 891 грн. 78 коп.

Представник відповідача в судові засідання 11 червня 2013 року та 19 червня 2013 року не з'явився, вимог ухвал суду від 22.05.2013 року та від 11 червня 2013 року не виконав, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресою: 33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, буд. 4А/6А, відповідно, було направлено вищевказані ухвали, з довідкою відділення підприємства зв'язку: "вибув за даною адресою" (а.с.31, 37-38).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.06.2013 року (а.с.40-42) вбачається, що місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог": 33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, буд. 4А/6А.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, умови якого, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

29 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аналог" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 183 (далі - Договір) (а.с. 8).

Відповідно до п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця належний йому товар в асортименті, кількості та за ціною, визначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених Договором.

Згідно з п.п. 2.1. Договору, ціна товару, що передається продавцем у власність покупця, визначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору. Покупець здійснює оплату переданого йому товару в строк не пізніше як до 30 жовтня 2011 року (п.п 4.1., 4.2. Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач на підставі Договору - за видатковими накладними № СК-0005006 від 03.10.2011 року, № СК-0005008 від 03.10.2011 року, № СК-0005171 від 05.10.2011 року, № СК-0005217 від 07.10.2011 року, № СК-0005219, № СК-0005220, № СК-0005221 від 07.10.2011 року, № СК-0005229 від 08.10.2011 року, № СК-0005242 від 10.10.2011 року та № СК-0005373 від 14.10.2011 року здійснив поставку товару, на загальну суму 37 891 грн. 78 коп., який прийнятий відповідачем без будь-яких застережень стосовно кількості поставленого товару чи його ціни (а.с. 9-18).

09 квітня 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з проханням сплатити заборгованість за поставлений товар, яка останнім отримана 11.04.2012 року (а.с. 19-21).

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи та вбачається із залучених до справи видаткових накладних (повернення) № 1 та № 2 від 31.10.2012 року, відповідно до яких відповідач повернув поставлений позивачем товар на загальну суму 15 000 грн. 00 коп. (23-24).

Водночас, 01.11.2012 року відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" надано гарантійний лист, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналог" визнає наявність боргу, проти розміру боргу не заперечує та зобов'язується погасити заборгованість до 25.11.2012 року.

Доказів сплати за поставку товару у розмірі 22 891 грн. 78 коп. відповідачем суду не подано.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, коли факт поставки позивачем товару підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав в силу вимог закону, то за відсутності доказів про оплату його вартості з боку відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 22 891 грн. 78 коп. боргу (на суму, яка підтверджується доказами, доданими до позовної заяви).

Крім того, враховуючи, що покупець припустився прострочення виконання зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 5 351 грн. 03 коп., передбачену п. 7.2. Договору, штраф у розмірі 3 433 грн. 77 коп., передбачений п. 7.4. Договору, інфляційні та 3 % річних, розмір яких за підрахунками останнього складає 45 грн. 78 коп. та 1061 грн. 18 коп., відповідно.

Статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ч. 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Відповідно до 7.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Водночас, пунктом 7.3 Договору передбачено, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовилися про те, що строк позовної давності за Договором та строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовилися про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Отже, з вказаних положень договору вбачається, що сторони встановили більш тривалий строк нарахування вказаної санкції, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України шестимісячний строк, що повністю узгоджується з вказаними законодавчими приписами, а відтак, суд перевіривши розрахунки позивача, позовні вимоги в частині стягнення 5 351 грн. 03 коп. пені визнає обгрунтованими.

Стосовно нарахування позивачем штрафу за порушення строків оплати товару, то як вбачається з Договору, п. 7.4 сторони передбачили, що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, коли наявність заборгованості у відповідача за поставлений згідно Договору товар підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування пені, штрафу, інфляційних та трьох процентів річних здійснено позивачем у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства, суд, перевіривши подані розрахунки, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, а відтак позовні вимоги про стягнення 22 891 грн. 78 коп. основного боргу, 5 351 грн. 03 коп. - пені, 3 433 грн. 77 грн. штрафу, 45 грн. 78 коп. інфляційних та 1 061 грн. 18 коп. - 3 % річних підлягають задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" (33028, м. Рівне, вул. Г.Мазепи, 4А/6А, код ЄДРПОУ 31126497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-Кераміки" (33022, м. Рівне, вул. Черняка, 15, код ЄДРПОУ 35953581) 22 891 грн. 78 коп. основного боргу, 5 351 грн. 03 коп. - пені, 3 433 грн. 77 грн. штрафу, 45 грн. 78 коп. інфляційних, 1 061 грн. 18 коп. - 3 % річних та 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "25" червня 2013 року.

Суддя Романюк Р.В.