Рішення

від 18.06.2013 по справі 919/473/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року справа № 919/473/13

Суддя господарського суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар"

(вул. Повсталих, 6, к. 13, м. Севастополь, 99011),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про зміну умов договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача - Нагорна Олена Володимирівна - начальник відділу правового забезпечення Управління СМР, довіреність № 0315/207 від 14.01.2013;

від відповідача - Вертій Наталя Анатоліївна - представник, довіреність від 20.05.2013;

від третьої особи - не з'явився;

Севастопольська міська Рада (далі по тексту позивач або СМР) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар" (далі по тексту відповідач або товариство) про зміну умов укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки від 21.05.2007, зареєстрованого 01.06.2007 за № 040765900087, та викладення пунктів договору у новій редакції, запропонованої позивачем. Зокрема позивач просив суд змінити умови Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем виклавши пункти договору у наступній редакції:

Преамбулу договору викласти у наступній редакції:

«Севастопольська міська Рада, іменована надалі - орендодавець, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської Ради Дойнікова Юрія Васильовича, який діє на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 №4, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одного боку, та товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар», іменоване надалі - орендар, розташоване за адресою: м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, к. 13, яке діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 01.07.2002 реєстраційний номер 10771200000002107, в особі директора Кісліцина В'ячеслава Вікторовича, яке мешкає за адресою: м. Сімферополь, вул. Ніканорова, 3, кв. 58, діючого на підставі Статуту, з іншого боку»

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

- на період будівництва об'єкта містобудування:

1 240 980,00 грн (один мільйон двісті сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят грн. 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №2710-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.03.2012 року;

- на період експлуатації:

2 482 020,00 грн (два мільйона чотириста вісімдесят дві тисячі двадцять грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №454-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 01.02.2012.»

Розділ 3 договору викласти у наступній редакції:

« 3. Строк дії договору

3.1. Договір укладений строком на 25 років.

3.2. По закінченню строку, на якій укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.

3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.»

Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:

« 4. Оренда плата та порядок розрахунків

4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється відповідно до п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) та рішення міської Ради від 30.10.2012 №4308 у розмірі 4,5% (чотирьох з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формах, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.

4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:

1 240 980 х 0,03 : 366 х 37 = 3 763,63 грн;

- на період з 07.02.2012 по 21.11.2012:

1 240 980 х 0,045 : 366 х 288 = 43 942,90 грн

- на період з 21.11.2012:

2 482 020 х 0,045 = 111 690,90 грн.

4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується згідно з п. 4.6. даного договору.

4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, визначених Податковим кодексом України.

4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до першого лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.

У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється відповідно до знову затвердженої Методики.

4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, представляється орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. У разі порушення строків освоєння (забудови) орендованої земельної ділянки, визначених рішенням Севастопольської міської Ради від 10.04.2012 №3086 та встановлених у договорі оренди, річна орендна плата до моменту введення до експлуатації об'єкту капітального будівництва, передбаченого даним договором, стягується у трикратному розмірі, але не більш ніж 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.9. Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, вказані у пункті 4.9., має бути прийнято до 15 липня року, який передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.

4.10. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

4.11. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.

4.12. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.

4.13. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.»

Пункт 5.5. викласти у наступній редакції:

« 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужене орендарем іншим особам, внесено у статутний фонд, передано у заставу.»

Пункт 9.1.1. розділу 9 договору доповнити пунктом ж) наступного змісту:

«ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.»

Підпункт б) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:

«б) виконувати зобов'язання землекористувача у відповідності з умовами даного договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України.»

Пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити пунктами о), п), р), с) наступного змісту:

«о) дотримуватись режиму користування земельною ділянкою таким чином, щоб це не спричиняло шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища, об'єктам історико-культурного призначення;

п) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування права користування земельною ділянкою набувачу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

р) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін;

с) здійснювати оплату послуг з винесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.»

Пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передача чи відчуження права оренди третім особам.»

Решту пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель 01.06.2007 за №040765900087, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю умов договору вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку її сплати.

Ухвалою суду від 18.04.2013 порушено провадження у справі №919/473/13 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради (далі по тексту третя особа або управління), справа призначена до судового розгляду.

Розгляд справи відкладався за та у судовому засіданні оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, які зазначені у позові. Позовні вимоги мотивовані тим, що СМР були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, а 20.11.2011 року прийняте рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінці земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію», ці рішення відповідно до статей 288, 289 Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку землі» та Закону України «Про місцеве самоврядування» є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки. До того ж, представник позивача вважає, що якщо відповідач бажав сплачувати орендну плату як за земельну ділянки з різним цільовим призначенням він був повинен провести інвентаризацію земельної ділянки, оскільки відповідач цього не зробив, то повинен сплачувати орендну плату за найбільшою ставкою. Крім того зазначила, що рішенням СМР від 13.09.2011 року був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки, а до статей 120 та 140 Земельного кодексу України були внесені зміни, тому, з метою приведення договорів оренди землі до відповідності із зазначеним договором та нормами закону запропоновано внести зміни і до деяких інших пунктів.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав зазначених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях. Зокрема зазначила, що внесення змін до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі не є підставою для перегляду орендної плати по договорам оренди, укладеним до внесення таких змін, крім цього вимога про встановлення розміру орендної плати в 4,5 % суперечить Методики, а вимога про встановлення дати з якої повинен застосовуватись цей розмір рішенню позивача № 4308 від 30.10.2012 року. Представник відповідача також зазначила, що СМР порушений порядок надіслання пропозиції про зміну умов договору, а тому позивач не мав права на звернення до суду. Крім того зазначила, що пропозиція про внесення змін до інших пунктів направлена відповідачу всупереч власним рішенням позивача. (т. 1 арк.с. 117-119, т. 2 арк.с. 27-28)

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

21.05.2007 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня Дар" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1704 від 14.03.2007 року надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового комплексу з медичним центром, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Т.Шевченко, 21 (далі по тексту Договір). Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2007 за №040765900087. (т. 1 арк.с. 23-31)

Згідно з пунктом 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6 га.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що він укладений строком на 25 років.

Актом прийому-передання земельної ділянки від 21.05.2007 року був засвідчений факт передання орендованої земельної ділянки відповідачу. (т. 1 арк.с. 32)

Згідно з пунктом 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає:

а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 666 789 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки №647/1, виданої Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 11.05.2007 року;

а) на наступний період 1 333 579 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки №647/1, виданої Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 11.05.2007 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачалось, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003 року (в редакції 10.10.2006 року) у розмірі 1,2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до введення в експлуатацію об'єкта, 0,03 % для житлового комплексу та 1,2 % для медичного центру після вводу в експлуатацію, виконання поділу території по функціональному призначенню та перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 4.2. Договору встановлював, що розмір річної орендної плати за користування земельною згідно з розрахунком складає:

на період будівництва - 666 789*0,012 = 8001,47 грн.

При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж протягом двох років від дати прийому-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше двох років від дати прийому-передачі земельної ділянки. У разі внесення в цій договір змін у частині збільшення строків будівництва зміни вносяться також в п. 4.2. договору.

Підпунктом г) пункту 9.2.2 договору передбачалось, що Орендар зобов'язаний почати освоєння земельної ділянки та закінчити забудову згідно з передбаченим у пункті 5.2. договору цільовим призначенням протягом двох років з моменту підписання акту прийому-передачі земельної ділянки. При цьому, якщо у належним чином затвердженої проектної документації передбачений інший строк будівництва, то за клопотанням Орендаря в договір вносяться відповідні зміни у частині збільшення цього строку.

07.09.2009 року сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі, відповідно до якої деякі пункти Договору викладені в новій редакції (далі по тексту Додаткова угода). Додаткова угода зареєстрована у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.09.2009 за №040988400140. (т. 1 арк.с. 33-34)

Згідно з пунктом 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та 2009 роки складає:

а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію:

666 789х1,028х1,152 = 789 648,87 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки №647/1, виданої Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 11.05.2007 року;

а) на наступний період :

1 333 579х1,028х1,152х = 1 579 298,93 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки №647/1, виданої Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 11.05.2007 року.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: а) на період будівництва - 789 648,87*0,03 = 23 689,47 грн.; б) на наступний період - 1 579 298,93*0,03 = 47 378,97 грн. При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 21.11.2012 року від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше 21.11.2012 р. від дати прийому-передачі земельної ділянки.

Підпунктом г) пункту 9.2.2 договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою передбачалось, що Орендар зобов'язаний почати освоєння земельної ділянки та закінчити забудову згідно з передбаченим у пункті 5.2. договору цільовим призначенням в строк до 21.11.2012 р. з моменту підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.

Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні розмірів орендної плати договорів оренди землі з урахуванням внесених змін, зокрема рішенням СМР від 13.02.2008 року № 3701, встановлені розміри орендної плати (далі по тексту Методика). (т.1 арк.с. 144-157)

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію» (далі по тексту рішення № 2163). (т. 1 арк.с. 35)

07.02.2012 року СМР прийняте рішення № 2318 «Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» (далі по тексту рішення № 2318). (т. 1 арк.с. 36)

30.10.2012 року відповідачем прийняте рішення № 4308 «Про внесення змін до договору оренди від 21.05.2007 року, зареєстрованого 01.06.2007 під № 040765900087, земельної ділянки загальною площею 0,6 га., що розташована по вул. Т.Шевченко, 21, наданої ТОВ «Добриня Дар» для будівництва та обслуговування житлового комплексу з медичним центром» (далі по тексту рішення № 4308). (т. 1 арк.с. 37)

На виконання зазначених рішень та з метою приведення Договору до відповідності з діючими нормами права СМР на адресу товариства направлений проект додаткової угоди про внесення змін до Договіру. Однак, товариство з проектом додаткової угоди не погодилось, направило на адресу позивача протокол розбіжностей. (т. 1 арк.с. 38-66)

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України , так і спеціальних норм Земельного кодексу України , Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1,2, 3 та 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

З урахуванням зазначених норм суд вважає, що позивач мав право звернутись до суду із зазначеним позовом, а спосіб захисту вибраний СМР відповідає діючому законодавству.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що СМР порушило порядок направлення пропозиції про внесення змін до договору, як на підставу для відмови у задоволенні позову.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки, а також порушення порядку направлення таких пропозицій не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Оскільки товариством згоди на зміну умов Договору надано не було, то суд дійшов висновку про наявність спору, якій підлягає розгляду у суді.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»)

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

У своїй позовній заяві СМР просило суд внести зміни до пункту 2.3. Договору виклавши його у наступній редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

- на період будівництва об'єкта містобудування:

1 240 980,00 грн (один мільйон двісті сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №2710-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.03.2012 року;

- на період експлуатації:

2 482 020,00 грн (два мільйона чотириста вісімдесят дві тисячі двадцять грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №454-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 01.02.2012.»

Суд вважає, що вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 статті 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію». Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012 року, Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 1 рішення СМР № 2318 «Про проведення заходів по введення в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» від 07.02.2012 управління зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни в діючи договори.

Як було встановлено під час розгляду справи товариством було одержано два витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, зокрема, на період будівництва нормативна грошова оцінка була встановлена у розмірі 1 240 980,00 грн. (витяг № 2710-3.1/5 від 05.03.2012 року), на наступний період - у розмірі 2 482 020,00 грн. (витяг № 454-3.1/5 від 01.02.2012 року). (т. 2, арк.с. 29-30).

Згідно з сертифікатом від 27.12.2012 року будівництво об'єкту закінчилось у 2012 році (т. 2, арк. с. 31-35)

Таким чином, у 2012 році (до 20.11.2012 року з урахуванням умов договору) повинна була діяти нормативна грошова оцінка згідно з витягом № 2710-3.1/5 від 05.03.2012 року, а з 21.11.2012 року згідно з витягом № 454-3.1/5 від 01.02.2012 року.

Відповідно до наданих представником відповідача розрахунків розміру орендної плати за 2012-2013 роки, орендна плата у ці періоди визначалась та сплачувалась саме виходячи із вищевказаних витягів.(т. 2. арк.с.36, 46-47)

З урахуванням вказаного, суд вважає правомірною вимогу позивача про внесення змін до пункту 2.3. Договору щодо нормативної грошової оцінки у зазначених розмірах.

СМР була заявлена вимога про викладення пункту 4.1. розділу 4 у новий редакції, а саме: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється відповідно до п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України, у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) та рішення міської Ради від 30.10.2012 №4308 у розмірі 4,5% (чотирьох з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.»

Суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України . (Частина 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»)

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно зі статтею 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, тобто трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Не може перевищувати - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.8 діючої редакції Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складенним з участю Орендодавця; в інших випадках, передбачених законом.

Позовні вимоги про внесення змін до п. 4.1 Договору обґрунтовані невідповідністю умов договору Методики.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 року за № 1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні розмірів орендної плати договорів оренди землі. Відповідно до рішення СМР від 13.02.2008 року (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення № 1348. (т. 1 арк.с. 152-157)

Пунктом 1.3 рішення № 2318 було передбачено, що за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, як і невідповідність її розміру діючим нормативним актам.

Разом з тим, суд вважає, що вимога позивача про застосування для відповідача з 07.02.2012 розміру орендної плати 4,5% (чотирьох з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки необґрунтованою.

Як було зазначено вище земельна ділянка позивачу надавалась для будівництва та обслуговування житлового комплексу з медичним центром. Будівництво об'єкту було закінчено наприкінці 2012 року.

Згідно з проектною документацією на будівництво, експертним звітом № 01-03502-06-12 по проектної документації Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» в АРК від 10.12.2012 року та довідкою ТОВ «Архиград Проект» від 30.05.2013 року площа медичного центру у складі загальної площі будинку складає 1,05%. (т. 2, арк.с. 13-15,48-49)

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку щодо цієї земельної ділянки надавався з функціональним призначенням земельної ділянки - житлова забудова. (т. 2, арк.с. 29)

Згідно з розділом 3 додатку до рішення № 1348 розмір річної орендної плати за земельні ділянки з цільовим призначенням під багатоквартирним житловим фондом складає 0,9 %.

Враховуючи, мінімальний розмір орендної плати, передбачений статтями 274 та 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати у діючої редакції договору відповідає вимогам законодавства та Методики.

Що стосується встановлення орендної плати в розмірі 4,5 відсотків, як для об'єкту медичних послуг та медичної допомоги, то суд зазначає, то медичний об'єкт складає лише 1,05% усього об'єкту, а тому не може бути підставою для встановлення орендної плати для земельної ділянки яка використовується перед усім для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Крім того, така вимога позивача суперечить власної Методики.

Відповідно до пункту 2 Методики, розмір річної орендної встановлюється в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з однім цільовим призначенням або від нормативної оцінки його часток з різним цільовим призначенням, а у випадку змішаного цільового призначення земельної ділянки з урахуванням пункту 1.3. Методики.

Пункт 1.3. регулює загальні вимоги для надання виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Разом з тим, згідно з пунктом 1.4. Методики при змішаному цільовому призначенні земельної ділянки, виписка з технічної документації про нормативну грошову оцінку видається з відповідними коефіцієнтами для різних з функціональним призначенням частин об'єкту пропорційно їх площі у загальній площі об'єкту на підставі приведеного у складі проекту землеустрою по відводу земельної ділянки відповідного розрахунку та узгодженої в установленому порядку проектної документації на будівництво, включеної до складу затвердженого проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.

Тобто, у випадку змішаного цільового призначення земельної ділянки розмір орендної плати повинен встановлюватись в залежності від розмірів відповідних частин у загальному об'єкті.

Ані Методикою, ані діючим законодавством у разі змішаного цільового призначення земельної ділянки не передбачена можливість встановлення розміру орендної плату по найбільшому відсотку.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника позивача на те, що відповідач повинен був зробити інвентаризацію земельної ділянки, оскільки це не передбачено діючої редакцією Договору та не вимагається законодавством.

Згідно з пунктом 8 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 року № 513 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення відповідного органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності будь-якої підстави для проведення товариством інвентаризації земельної ділянки.

Крім того, суд приймає до уваги, що враховуючи розміри частин побудованого відповідачем об'єкту та розміри орендної плати, що передбачені Методикою, загальний розмір орендної плати за земельну ділянку буде меншим за мінімальний розмір встановлений законом.

Позивач зазначив, що новий розмір орендної плати повинен застосовуватись з 07.02.2012 року, але не надав суду будь-яких доказів та обґрунтування чому новий розмір має діяти саме з цієї дати.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи цю норму права новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Те саме зазначено і у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Що стосується позовних вимог щодо змін розділу 3, викладення у новий редакції та доповнення пунктів 4.2-4.13, пункту 5.5, підпункту ж) пункту 9.1.1, підпунктів б), о), п), р), с) пункту 9.2.2, пункту 12.4, то судом вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. та 1.5 рішення № 2318 управління було зобов'язано:

- після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженою рішенням СМР № 2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни до діючого договору оренди земельних ділянок (п. 1.1);

- за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди (п.1.3);

- направити на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни до договорів земельних ділянок (п.1.5.).

Згідно з рішенням № 4308 було вирішено внести в Договір зміни, а саме пункт 4.1 Договору викласти в новий редакції.

Таким чином, СМР було прийняті рішення щодо внесення змін лише до пунктів 2.3. та 4.1 Договору. Рішення щодо внесення змін до інших пунктів договору не приймалось.

13.09.2011 року СМР прийняте рішення «Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», яким був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки. Але, цим рішенням не вирішувалось питання щодо приведення діючих договорів до відповідності із затвердженим примірним договором.

Посилання представника позивача на внесення змін до статей 120 та 140 Земельного кодексу України як на підставу для безумовного доповнення Договору підпунктами р) та с) пункту 9.2.2 суд не може прийняти до уваги з огляду на наступне.

Так, позивач просить доповнити Договір цими пунктами у наступній редакції:

«р) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін;

с) здійснювати оплату послуг з винесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.»

Відповідно до статей 120 та 140 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Вищезазначені норми права не регламентують питання зміни реквізитів сторін у договорі та внесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди до реєстру, а тому не можуть бути підставою для внесення цих змін до Договору.

Щодо внесення змін до пункту 4.3. Договору (пункту 4.2. в діючій редакції договору) суд додатково зазначає таке.

Позивач просив суд викласти пункт 4.3 (в діючої редакції договору пункт 4.2) в наступній редакції: « 4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:

1 240 980 х 0,03 : 366 х 37 = 3 763,63 грн;

- на період з 07.02.2012 по 21.11.2012:

1 240 980 х 0,045 : 366 х 288 = 43 942,90 грн

- на період з 21.11.2012:

2 482 020 х 0,045 = 111 690,90 грн.»

СМР не доведено, що розрахунок величини орендної плати, визначений у пункті 4.3 запропонованої редакції Договору відповідає вимогам діючого законодавства та обставинам справи. Зокрема, позивач не довів правильність встановлення розміру орендної плати, визначення дати для застосування цього розміру (з 07.02.2012) та обґрунтованість перерахунку орендної плати за попередні періоди, а тому суд вважає вимоги позивача про внесення цих змін до договору необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 , 34 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

СМР не доведено та взагалі ніяким чином необґрунтовано необхідність внесення змін та доповнень до Договору у частині змін розділу 3, викладення у новий редакції та доповнення пунктів 4.2, 4.4-4.13, пункту 5.5, підпункту ж) пункту 9.1.1, підпунктів б), о), п), пункту 9.2.2, пункту 12.4.

З урахуванням зазначених вище обставин у суду відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Що стосується позовних вимог щодо змін до преамбули договору, то суд вважає, що в преамбулі Договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули Договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін. А тому, зазначити у преамбулі договору на підставі яких документів діє та чи інша сторона є правом цієї сторони. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

У пункті 4.1. постанови пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити умови укладеного між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) та товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар" (вул. Повсталих, 6, к. 13, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 32088400) договору оренди земельної ділянки від 21.05.2007 року, зареєстрованого 01.06.2007, реєстраційний номер 040765900087, виклавши пункти договору у новій редакції, запропонованій позивачем:

2.1. Преамбулу договору викласти у наступній редакції:

«Севастопольська міська Рада, іменована надалі - орендодавець, розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 3, в особі голови міської Ради Дойнікова Юрія Васильовича, який діє на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 16.11.2010 №4, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про оренду земельних ділянок, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 №1343 (зі змінами та доповненнями), з одного боку та Товариство з обмеженою відповідальністю «Добриня-Дар», іменоване надалі - орендар, розташоване за адресою: м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, к. 13, яке діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстрованого Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 01.07.2002 реєстраційний номер 10771200000002107, в особі директора Кісліцина В'ячеслава Вікторовича, який мешкає за адресою: м. Сімферополь, вул. Ніканорова, 3, кв. 58, діючого на підставі Статуту, з іншого боку»

2.2. Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

- на період будівництва об'єкта містобудування:

1 240 980,00 грн (один мільйон двісті сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №2710-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.03.2012 року;

- на період експлуатації:

2 482 020,00 грн (два мільйона чотириста вісімдесят дві тисячі двадцять грн 00 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №454-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 01.02.2012.»

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю "Добриня-Дар" (вул. Повсталих, 6, к. 13, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 32088400) на користь Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) 84,86 грн. (вісімдесят чотири грн. 86 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 25.06.2013.

Суддя Ю.В. Лотова