Рішення

від 13.06.2013 по справі 910/2821/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2821/13 13.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк

України»

До 1. Приватного підприємства «Ромен-С»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс»

Про стягнення 393295,94 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кузьменко Ю.Є. (за дов.)

від відповідача-1 Вовченко С.М. (за дов.)

від відповідача-2 не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» до приватного підприємства «Ромен-С» (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» (відповідача-2) про стягнення з них солідарно 233564,00 грн. боргу, 17980,60 грн. пені та 58078,62 грн. річних. Крім того, просить стягнути з відповідача-1 47907,39 грн. боргу, 15552,61 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачами своїх зобов'язань за договором факторингу № 40311YI від 15.04.2011 р., укладеним між позивачем та відповідачем-2 (далі - Договором факторингу) та договором поставки товару №11011901 від 19.01.2011 р., укладеним між відповідачами (далі - Договір поставки), щодо оплати вартості поставленого товару та погашення заборгованості за факторингом.

Ухвалою суду від 14.02.2013 р. порушено провадження у справі № 910/2821/13.

Ухвалою суду від 09.04.2013 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Розпорядженням від 29.04.2013 р. голови господарського суду міста Києва справу № 910/2821/13 було передано для розгляду судді Ковтуну С.А..

Позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 393295,94 грн.. Зокрема, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 231564,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної ІФ-120621001 від 21.06.2012 р., 22077,14 грн. пені за прострочення сплати товару, 72006,88 грн. річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами; а з відповідача-2 - 65109,43 грн. заборгованості за платою за фінансування, 2538,49 грн. пені за прострочення плати за фінансування.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 5 ст. 80 ГПК України з зв'язку з непідсудністю справи господарським судам України. Клопотання мотивоване тим, що пунктом 8.1 договору поставки №11011901 від 19.01.2011 р. було укладено третейську угоду у вигляді третейського застереження, яким чітко визначено, що будь-який спір щодо невиконання сторонами грошового зобов'язання, стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків за цим договором, в разі неможливості вирішення його шляхом переговорів, підлягає передачі на розгляд до Постійно діючого третейського суду при Київській торгово-промисловій палаті.

Клопотання судом відхилено виходячи з наступного. Зокрема, право вимоги позивача ґрунтується на договорі факторингу № 40311YI від 15.04.2011 р. законодавство передбачає перехід виключно майнових прав, і не передбачає можливості автоматичного переходу прав учасника арбітражної угоди. Отже, арбітражна угода не діє у відносинах між позивачем та відповідачем, останні не є сторонами за нею, у зв'язку з чим підсудність судом визначається виходячи з приписів ст.ст. 1, 2, 12, 21 ГПК України.

У поданому суду відзиві відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, посилаючись на те, що поставка товару на виконання умов договору поставки відбулася 21.06.2012 р. після закінчення строку дії договору факторингу, відтак додаткова угода № 2/38 від 21.06.2012 р. про відступлення права грошової вимоги була підписана з порушенням чинного законодавства. Не погодився відповідач-1 з поданим позивачем розрахунком штрафних санкцій. Крім того, відповідач-1 вважає, що у нього не виникло обов'язку зі сплати штрафних санкцій, оскільки позивачем до подання позову до суду неналежним чином оформлено претензію про їх стягнення.

Позивач на спростування доводів відповідача зазначив, що додатковою угодою № 40311YI -3 від 05.04.2012 р. продовжено строк дії Договору факторингу до 30.03.2013 р.. Розрахунок здійснено згідно з умовами договору поставки, а відсутність досудового врегулювання спору щодо штрафних санкцій не позбавляє права на звернення з позовом до суду про їх стягнення.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.04.2011 р. між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (фактором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» (клієнтом) укладено договір факторингу № 40311YI зі змінами, внесеними до нього додатковими угодами №40311YI-1 від 08.09.2011 р., № 40311YI -2 від 13.12.2011 р., № 40311YI -3 від 05.04.2012 р. (далі - Договір факторингу).

Строк дії договору факторингу до 30.03.2013 р..

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу клієнт відступає факторові відповідно до умов цього Договору права грошової вимоги до боржників, визначених у переліку боржників, а фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах цього Договору, в межах лімітів боржників та індивідуального ліміту клієнта на строк, визначений у п. 2.5 цього Договору, за плату, визначену у п. 2.4 цього Договору. За цим Договором здійснюється факторинг, забезпечений порукою клієнта.

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 Договору факторингу протягом терміну дії цього Договору кожне право грошової вимоги до боржника вважається придбаним фактором (відступленим клієнтом) з дати підписання сторонами відповідної додаткової угоди з реєстром, але не раніше дати сплати фактором клієнту первісної суми за цим правом грошової вимоги. У випадку, якщо відповідно до цього Договору клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржника, всі інші права вимоги клієнта, що випливають з відповідного контракту, переходять до фактора разом з відступленими правами грошової вимоги.

Пунктом 5.2 Договору факторингу сторони визначили порядок передачі клієнтом фактору прав грошової вимоги, відповідно до якого в міру здійснення клієнтом на підставі контракту поставок товарів, виконання робіт або надання послуг своїм боржникам, клієнт надає факторові по одному екземпляру первинних документів щодо таких прав грошової вимоги. Після розгляду фактором вказаних документів, і за умови їх відповідності вимогам діючого законодавства та умовам договору, сторони укладають додаткову угоду з реєстром.

Згідно з п. 5.2.3 Договору факторингу моментом переходу до фактора права власності на відступлені йому клієнтом права грошової вимоги до боржника за угодою є дата укладення сторонами додаткової угоди з реєстром, але не раніше дати сплати фактором клієнту первісної суми за цим правом грошової вимоги.

Пунктом 5.2.4 Договору факторингу передбачено, що не пізніше наступного банківського дня після підписання додаткової угоди з реєстром, фактор надає боржнику інформацію стосовно конкретних сум, які боржник повинен сплатити фактору за відступленими правами грошової вимоги відповідно до цього Договору.

Порядок розрахунків за Договором факторингу встановлений пунктом 5.3 Договору, згідно з яким фактор не пізніше банківського дня, наступного за днем укладення сторонами додаткової угоди з реєстром, перераховує первісну суму за кожним зазначеним у ньому правом грошової вимоги в розмірі, визначеному в реєстрі, на поточний рахунок клієнта №26009014044867 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333. Залишкову суму за відповідним правом грошової вимоги фактор перераховує клієнту по мірі надходження до фактора коштів на погашення зобов'язань боржника за цим правом грошової вимоги після погашення в повному розмірі заборгованості по сплаті первісної суми, але не пізніше наступного банківського дня після їх зарахування на рахунок фактора.

На виконання п. 3.1.3 Договору факторингу для зарахування фактору коштів на виконання зобов'язань за угодами, права грошової вимоги за якими відступлені факторові за цим Договором, було відкрито рахунок № 29096024044867 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333.

Пунктом 5.3.3 Договору факторингу передбачено, що у випадках невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за угодою, право грошової вимоги за якою відступлено клієнтом фактору, починаючи з дня такого порушення починає діяти додатковий період, після закінчення якого у фактора виникає право грошової вимоги до клієнта як поручителя за цим Договором на підставі статті 7 Договору факторингу.

Пунктом 1.17 Договору факторингу додатковий період визначено, як період протягом 30 календарних днів, що починається з наступного дня після дати виконання зобов'язання за угодою, невиконаною боржником у строк, та діє до дати настання зобов'язань клієнта, що виникають внаслідок його поруки за цим Договором.

Згідно з п. 7.1 Договору факторингу клієнт виступає поручителем перед фактором щодо виконання боржником зобов'язань по сплаті коштів за угодами, право вимоги яких відступлено клієнтом факторові відповідно до умов цього Договору, та несе з боржником солідарну відповідальність перед фактором.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору факторингу у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань по оплаті коштів за угодою, право грошової вимоги за якою відступлено клієнтом факторові, клієнт як солідарний боржник (поручитель боржника) зобов'язується не пізніше останнього дня додаткового періоду оплатити факторові прострочену заборгованість боржника в повному обсязі.

Відповідальність клієнта як поручителя обмежується сумою заборгованості боржника за угодою, яка виникла в результаті невиконання боржником зобов'язань, передбачених контрактом і угодою (п. 7.1.3 Договору факторингу).

Перелік боржників, право грошової вимоги до яких було відступлено клієнтом на користь фактора за Договором факторингу, визначено сторонами у додатковій угоді № 1/5 від 05.04.2012 р., за якою до переліку боржників включено приватне підприємство «РОМЕН-С» (далі - боржник), для якого було встановлено ліміт в розмірі 700000,00 грн..

Реєстром № 2/38 прав грошових вимог, які відступаються клієнтом фактору за договором, що міститься в додатковій угоді № 2/38 від 22.06.2012 до Договору факторингу, підтверджується факт відступлення клієнтом на користь фактора прав грошової вимоги до боржника за договором поставки №11011901 від 19.01.2011 р. (далі - Договір поставки), укладеним між клієнтом (постачальником) та боржником (покупцем), зокрема, за видатковою накладною ІФ-120621001 від 21.06.2012 р. про передачу товару клієнтом боржнику на суму 291564,00 грн..

За умовами Договору поставки №11011901 від 19.01.2011 р. постачальник (клієнт) зобов'язався поставити покупцю (боржнику) свіжоморожену рибу, рибну продукцію, морепродукти у кількості, асортименті і по цінах згідно з видатковими накладними, що є невід'ємними частинами договору, а покупець (боржник) зобов'язався прийняти товар і своєчасно сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору поставки №11011901 від 19.01.2011 р. перехід до покупця права власності відбувається в момент підписання видаткової накладної, яка підтверджує передачу товару по кількості та якості. Факт приймання товару по кількості та якості стверджується видатковою накладною.

Пунктом 4.2 Договору поставки №11011901 від 19.01.2011 р. сторони передбачили, що оплати кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахунку грошових коштів протягом 60 календарних днів з дати отримання товару за видатковою накладною включно.

На виконання умов Договору поставки №11011901 від 19.01.2011 р. клієнт поставив боржнику товар на загальну суму 291564,00 грн., що підтверджується видатковою накладною ІФ-120621001 від 21.06.2012 р., яка підписана та скріплена відбитками печаток клієнта та боржника, а боржник отримав товар, що підтверджується підписом його уповноваженого представника на зазначеній видатковій накладній.

Про відступлення клієнтом фактору прав грошової вимоги за Договором поставки №11011901 від 19.01.2011 р. боржник був належним чином повідомлений клієнтом, що підтверджується повідомленням від 15.04.2011 р. № 15/04-03, за яким, зокрема, боржник визнав грошові зобов'язання перед фактором за будь-якими поставками, що відбулись за Договором поставки №11011901 від 19.01.2011 р., та взяв на себе обов'язки виконувати свої платіжні зобов'язання за договором поставки №11011901 від 19.01.2011 р. на користь фактора.

Відповідно до додаткової угоди № 2/38 від 22.06.2012 р. до Договору факторингу сума первісного платежу, яку фактор зобов'язаний сплатити клієнту, становить 262407,60 грн..

На виконання умов Договору факторингу, 22.06.2012 р. фактором було перераховано на поточний рахунок клієнта № 26009014044867 у філії АТ «Укрексімбанк» в м. Києві, МФО 380333, первісну суму за видатковою накладною ІФ- 120621001 від 21.06.2012 р. в розмірі 262407,60 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 5080 від 22.06.2012 р. та випискою по рахунку № 20306014044867 за 22.06.2012 р..

Листом № 040-06-1/4210 від 25.06.2012 р. фактор повідомив боржника про відступлення клієнтом на користь фактора прав грошової вимоги щодо платежів за відвантажену боржнику продукцію за договором поставки №11011901 від 19.01.2011 р. та надав боржнику інформацію стосовно конкретних сум, які боржник повинен сплатити фактору за відступленими правами грошової вимоги відповідно до Договору факторингу, а саме: за видатковою накладною ІФ- 120621001 від 21.06.2012 р. в сумі 291564,00 грн. в строк до 20.08.2012 р. включно. Докази направлення та отримання боржником вказаного листа № 040-06-1/4210 від 25.06.2012 долучені до матеріалів справи (реєстр поштових відправлень з фіскальним чеком № 259 від 27.06.2012 р., повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.06.2012 р. № 405316298150).

Як було зазначено вище, права грошової вимоги за видатковою накладною ІФ-120621001 від 21.06.2012 р. були відступлені клієнтом факторові.

Строк оплати за поставлений товар за видатковою накладною ІФ-120621001 від 21.06.2012 р. настав 20.08.2012 р.. Проте, боржник в порушення умов договору поставки №1011901 від 19.01.2011 р. у встановлений строк не здійснив оплату за поставлений товар.

За період з 27.11.2012 р. по 06.02.2013 р. боржником було частково погашено факторові заборгованість за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної ІФ-120621001 від 21.06.2012 р. та станом на 12.03.2013 р. заборгованість боржника перед фактором становила 231564,00 грн..

Станом на день розгляду справи заборгованість боржника (відповідача-1) перед фактором на суму 231564,00 грн. не погашена.

Пунктами 2.4.2, 5.3.5 Договору факторингу сторони передбачили обов'язок клієнта сплачувати факторові плату за фінансування щомісяця до 7 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, за який вона була нарахована. Протягом цього періоду сплачується плата за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою, за попередній місяці. За місяць у якому відбулося погашення заборгованості у повному обсязі (останній період нарахування) - не пізніше наступного банківського дня після повного погашення заборгованості за відповідним правом грошової вимоги.

За період з 13.08.2012 р. по 28.02.2013 р. у клієнта (відповідача-2) утворилась заборгованість з плати за фінансування в розмірі 65109,43 грн., яка станом на день розгляду справи не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт порушення відповідачами зобов'язань за договорами перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

За пунктом 5.1 Договору поставки, у разі прострочення строків оплати за товар покупець (відповідач-1) сплачує за кожний день прострочення неустойку у вигляді пені від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за весь період прострочення.

Пунктом п.6.3 Договору факторингу сторони погодили відповідальність за порушення термінів сплати плати за фінансування, що діє в період після дати виконання зобов'язань за угодою, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожен день прострочення.

Тобто сторонами досягнуто домовленості про встановлення строку для нарахування пені більшого, ніж передбаченого ст. 232 Господарського кодексу України.

Можливість врегулювання сторонами договору своїх відносин на власний розсуд, відступивши від положень актів цивільного законодавства, передбачена абзацом 1 частини 3 статті 6 ЦК України.

Саме таким чином реалізується свобода договору (ст. 627 ЦК України), яка проявляється, перш за все, у вільному волевиявленні сторін, у тому числі і у збільшенні строку нарахування пені.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача-1 за період з 21.08.2012 р. по 12.03.2013 р. підлягає стягненню 22077,14 грн. пені.

Одночасно за розрахунком позивача, який перевірений судом та прийнятий як вірний, з відповідача-2 за період з 08.09.2012 р. по 28.02.2013 р. підлягає стягненню 2538,49 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2 Договору поставки сторони погодили, що в разі прострочення строків оплати за товар не більше ніж на 15 календарних днів включно, покупець (відповідач-1) сплачує 25,5% річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами за період прострочення до 15 календарних днів. В разі прострочення строків оплати за товар більше ніж на 15 календарних днів покупець сплачує 51% річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами за весь наступний період прострочення.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача-1 підлягає до стягнення 72006,88 грн. річних за період з 21.08.2012 р. по 12.03.2013 р..

Як випливає з умов Договору факторингу, він за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи договору факторингу та договору поруки.

Відповідно до ч. 1 статті 1084 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

За нормами статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що є боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

З огляду на викладене вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів 231564,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної ІФ-120621001 від 21.06.2012 р., 22077,14 грн. пені за прострочення сплати товару, 72006,88 грн. річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останніх підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з приватного підприємства «Ромен-С» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7 літ. «А», код 36854097) та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» (04080, м. київ, вул. Новокостянтинівська, 9, код 31308403) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 231564,00 грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі видаткової накладної ІФ-120621001 від 21.06.2012 р., 22077,14 грн. пені за прострочення сплати товару, 72006,88 грн. річних від суми простроченого платежу за користування грошовими коштами.

Стягнути з приватного підприємства «Ромен-С» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7 літ. «А», код 36854097) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 3256,48 судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 9, код 31308403) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) 65109,43 грн. заборгованості за платою за фінансування, 2538,49 грн. пені за прострочення плати за фінансування, 4609,44 грн. судового збору.

Рішення підписано 21.06.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун