Рішення

від 17.06.2013 по справі 916/1151/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/1151/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Л.Е. Кришиневській

за участю представників:

від позивача - Осьмінкіна І.С.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллегрон" про стягнення 450000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллегрон" про стягнення боргу в сумі 450000,00 грн. за договором № Б 11/11-04 купівлі-продажу цінних паперів від 01.11.2011 р., посилаючись на наступне.

01 листопада 2011 року між відповідачем та ПАТ „Фінбанк" було укладено договір комісії на купівлю цінних паперів № Б11/11-03. Так, позивач вказує, що ПАТ „Фінбанк" діяв на підставі статуту банку та ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів серії АВ № 534139 від 21.06.2010 р.

Згідно п. 2.1. вказаного договору комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок і на користь комітента угоду із купівлі пакета цінних паперів, а комітент зобов'язується сплатити комісіонеру винагороду в розмірі та строки обумовлені договором комісії.

Пунктом 2.2. договору комісії зазначено характеристику пакета цінних паперів, а саме, вексель простий, іменний, емітент - ПП „Технопарк" (код ЄДРПОУ 25424965), форма існування -документарна, серія АА №1884401 від 31.10.2011 р., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1415121,60 грн., договірна вартість цінного паперу 1411000,00 грн., а також вексель простий, іменний, емітент - ТОВ „Фінансова компанія „Реал" (код ЄДРПОУ 35696279), форма існування - документарна, серія АА №1884069 від 31.10.2011 р., дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1101446,00 грн., договірна вартість цінного паперу 1101000,00 грн. (надалі - пакет цінних паперів).

Згідно умов п. 2.3. договору комісії комітент (відповідач) самостійно сплачує грошові кошти продавцю (позивач), а продавець самостійно передає пакет цінних паперів комітенту.

На підставі наведеного договору комісії між ПАТ „Фінбанк" та відповідачем було укладено договір № Б11/11-04 купівлі-продажу цінних паперів від 01.11.2011 р. (надалі - договір купівлі-продажу).

01.11.2011 р. позивач передав відповідачу пакет цінних паперів згідно акту прийому-передачі векселя.

Згідно пунктів 1.1.-1.5 пакет цінних паперів було продано позивачем відповідачу за 2512000,00 грн.

У відповідності до умов вказаного договору купівлі-продажу (п.2.1.) розрахунки між сторонами здійснюється на банківський рахунок позивача протягом 365 календарних днів з моменту підписання цього договору або шляхом виписки покупцем векселя (векселів).

Наразі угоди про здійснення розрахунків векселем за договором купівлі-продажу не укладено.

Таким чином, за ствердженнями позивача, на момент подання позову відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі, у зв'язку з чим згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2011 р. - 11.03.2013 р. заборгованість перед позивачем складає 1339453,84 грн. При цьому позивач вказує, що в порушення положень п. 2.1 договору купівлі-продажу відповідач повністю припинив сплату за проданий товар, чим порушує майнові права позивача.

Як вказує позивач, 12.02.2013 р. він звернувся до відповідача з вимогою про сплату 1339453,84 грн. заборгованості за вказаним договором купівлі-продажу. Так, відповідач у листі від 18.02.2013 р. гарантував сплату до 01.03.2013 р. 450000,00 грн. суми боргу, а залишок суми у розмірі 889453,84 грн. відповідач зобов'язався сплатити до 01.05.2013 р.

Однак, як стверджує позивач, у передбачені договором купівлі-продажу строки та у термін, вказаний у листі від 18.02.2013 р., відповідач не погасив суму заборгованості у розмірі 450000,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1151/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду (а.с. 67, 71).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 листопада 2011 року між ПАТ „Фінбанк" (комісіонер), що діяв на підставі ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів серії АВ № 534139 від 21.06.2010 р., та ТОВ „Аллегрон" (комітент) було укладено договір комісії на купівлю цінних паперів № Б11/11-03 (а.с. 8-10), згідно п. 2.1. якого банк як комісіонер зобов'язується укласти від свого імені та за рахунок і на користь комітента угоду із купівлі пакета цінних паперів, а комітент зобов'язується сплатити комісіонеру винагороду в розмірі та строки, обумовлені даним договором.

В п. 2.2. вказаного договору комісії зазначено характеристику пакета цінних паперів:

1) вексель простий, іменний серії АА №1884401 від 31.10.2011 р., емітент - ПП „Технопарк" (код ЄДРПОУ 25424965), форма існування - документарна, дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1415121,60 грн., договірна вартість цінного паперу 1411000,00 грн.;

2) вексель простий, іменний серії АА №1884069 від 31.10.2011 р., емітент - ТОВ „Фінансова компанія „Реал" (код ЄДРПОУ 35696279), форма існування - документарна, дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1101446,00 грн., договірна вартість цінного паперу 1101000,00 грн. (надалі - пакет цінних паперів).

В п. 2.3 договору комісії сторони визначили наступні істотні умови укладення комісіонером угоди:

- загальна вартість пакету (сума договору) не повинна перевищувати 2512000,00 грн.;

- комітент самостійно сплачує грошові кошти продавцю, а продавець самостійно передає пакет комітенту;

- за згодою комітента та продавця взаєморозрахунки за цим договором можуть бути здійснені шляхом виписки комітентом векселя (векселів) на суму, вказану в першій частині цього пункту, на користь продавця, що повинно бути обумовлено в угоді, укладеній на виконання цього договору;

- строки взаєморозрахунків між комітентом та продавцем - не пізніше 365 днів з моменту підписання угоди;

- зміна прав власності на пакет цінних паперів за даним договором від продавця на комітента здійснюється на підставі акту прийому-передачі протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Так, 01 листопада 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" (продавець) та ПАТ „Фінбанк" (покупець), що діяло на підставі вказаного договору комісії № Б11/11-03 від 01.11.2011 р., укладеного з ТОВ „Аллегрон" (комітент покупця), уклали договір № Б11/11-04 купівлі-продажу цінних паперів (а.с. 7), згідно п. 1.1, 1.2 якого банк як покупець купує, а позивач як продавець продає пакет цінних паперів:

1) вексель простий, іменний серії АА №1884401 від 31.10.2011 р., емітент - ПП „Технопарк" (код ЄДРПОУ 25424965), форма існування - документарна, дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1415121,60 грн., договірна вартість цінного паперу 1411000,00 грн. (а.с. 17);

2) вексель простий, іменний серії АА №1884069 від 31.10.2011 р., емітент - ТОВ „Фінансова компанія „Реал" (код ЄДРПОУ 35696279), форма існування - документарна, дата погашення - за пред'явленням, але не раніше 30.10.2012 р., номінальною вартістю 1101446,00 грн., договірна вартість цінного паперу 1101000,00 грн. (а.с. 18).

Сума договору складає 2512000,00 грн. (п. 1.3 договору купівлі-продажу).

Згідно п. 1.4 договору купівлі-продажу передача пакету від продавця (позивача) на комітента покупця (відповідача) здійснюється на підставі акту прийому-передачі протягом 3 банківських днів за моменту підписання договору.

Порядок розрахунків сторін за договором купівлі-продажу передбачено у розділі 2 вказаного договору. Так, розрахунки між сторонами здійснюється шляхом оплати комітентом покупця (відповідачем) коштів у національній валюті України на поточний рахунок продавця (позивача) у сумі, що складає 2512000,00 грн. не пізніше 365 днів з моменту підписання угоди (п. 2.1 договору). Передача пакета цінних паперів комітенту покупця (відповідачу) здійснюється продавцем (позивачем) на підставі акту прийому-передачі протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору (п. 2.2 договору).

Як з'ясовано судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору купівлі-продажу № Б11/11-04 від 01.11.2011 р. позивач передав обумовлений в п. 1.2 цього договору вищевказаний пакет цінних паперів (а.с. 17, 18), про що сторонами по справі був складений акт прийому-передачі векселя від 01.11.2011 р. (а.с. 12), що є додатком до вказаного договору купівлі-продажу цінних паперів та являється його невід'ємною частиною.

Наразі слід зазначити, що за приписами ст. 1022 Цивільного кодексу України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2011 р. банком як комісіонером було складено звіт комісіонера по договору комісії на купівлю цінних паперів № Б11/11-03 від 01.11.2011 р. (а.с. 11), яким банк повідомив відповідача про проведену вищевказану операцію з купівлі-продажу цінних паперів, а також про необхідність перерахування відповідачем як комітентом на поточний рахунок позивача грошових коштів за придбаний пакет цінних паперів (п. 2. звіту). Вказаний звіт був прийнятий відповідачем, про що свідчить вчинений відповідачем як комітентом акцепт (а.с. 11).

Так, як встановлено судом, на виконання умов договору купівлі-продажу № Б11/11-04 від 01.11.2011 р. відповідачем у період з 24.11.2011 р. по 11.02.2013 р. було перераховано позивачу за придбані векселя суму коштів в розмірі 1172546,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 19-31). У зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1339453,84 грн. (2512000,00 грн. - 172546,16 грн.), яка також підтверджується складеним та підписаним сторонами по справі актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2011 р. по 11.03.2013 р. (а.с. 13-14).

Як вказує позивач, листом від 12.02.2013 р. (а.с. 62) він звернувся до відповідача з вимогою про здійснення розрахунку за вказаним договором купівлі-продажу та сплату залишку заборгованості в сумі 1339453,84 грн., строк для сплати якої сплив 01.11.2012 р. за умовами п. 2.1 договору (365 днів з моменту підписання договору).

В свою чергу відповідач листом від 18.02.2013 р. (а.с. 63) зобов'язався сплатити позивачу до 01.03.2013 р. - 450000,00 грн. суми боргу, а залишок суми у розмірі 889453,84 грн. - до 01.05.2013 р.

Однак, за ствердженнями позивача, у передбачені договором купівлі-продажу строки та у термін, вказаний у листі від 18.02.2013 р., відповідач не погасив суму заборгованості у розмірі 450000,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, за своїм правовим змістом спірний договір є договором купівлі-продажу цінних паперів, в свою чергу вказаний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень Цивільного кодексу України, покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну вже переданого товару.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Так, як вже зазначалось, позивачем на виконання умов договору купівлі-продажу було передано відповідачу обумовлені договором цінні папери, про що був складений акт прийому-передачі. Відтак, суд доходить до висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором купівлі-продажу.

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем від позивача як продавця цінних паперів є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вартість вищевказаних цінних паперів.

За умовами п. 3.2 договору купівлі-продажу № Б11/11-04 від 01.11.2011 р. відповідач зобов'язався оплатити пакет цінних паперів не пізніше 365 днів з моменту підписання цього договору, тобто не пізніше 01.11.2012 р.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Однак, відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № Б11/11-04 лише частково оплатив вартість придбаних цінних паперів, тим самим прострочив виконання свого обов'язку щодо сплати вартості придбаних ним цінних паперів.

При цьому слід зазначити, що наявність спірної суми заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем вартості цінних паперів або неможливості виконання цього зобов'язання з поважних причин, в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, суд доходить до висновку про безпідставне невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати придбаних цінних паперів. Так, несплатою позивачу частини суми заборгованості в розмірі 450000,00 грн. за вище вказаним договором купівлі-продажу № Б11/11-04, яку відповідач зобов'язався сплатити у термін до 01.03.2013 р. згідно свого листа від 18.02.2013 р., відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 450000,00 грн. обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллегрон" про стягнення 450000,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аллегрон" (65014, м. Одеса, Лідерсовський бульвар, буд. 3; код ЄДРПОУ 33915319; п/р № 260073018927 в ПАТ „Фінбанк", МФО 328685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сан Ленд" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 4-а; код ЄДРПОУ 36552314; п/р 26002100101992 в ПАТ „Фінбанк", МФО 328685) суму боргу за договором № Б11/11-04 купівлі-продажу цінних паперів від 01.11.2011 р. у розмірі 450000/чотириста п'ятдесят тисяч/грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 9000/дев'ять тисяч/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.