Рішення

від 17.06.2013 по справі 908/874/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 26/45/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2013 Справа № 908/874/13-г

за позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни, м. Запоріжжя

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжміськбудсервіс», м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - державний реєстратор Виконавчого комітету Запорізької міської ради

про стягнення вартості частки у статутному капіталі

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_3, довіреність №б/н від 03.06.2013.

Від відповідача - не з'явився.

Від третьої особи - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача вартості частки у його статутному капіталі у розмірі 51 600,00 грн. на користь позивача.

12.03.2013. порушено провадження у справі № 908/874/13-г, розгляд якої призначено на 16.04.2013., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 16.04.2013. судове засідання було відкладено на 07.05.2013., у зв'язку з неявкою представників сторін.

За письмовою заявою позивача, ухвалою від 07.05.2013. було продовжено строк вирішення спору на 15 днів, відповідно до статті 69 ГПК України та призначено судове засідання на 22.05.2013.

Ухвалою суду від 22.05.2013. строк вирішення спору продовжено на 15 днів, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документальних доказів по справі. Судове засідання призначено на 06.06.2013.

Ухвалою суду від 29.05.2013. розгляд справи було перенесено на 17.06.2013., у зв'язку з відпусткою судді.

У судовому засіданні 17.06.2013. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За усним клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання 17.06.2013. не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалою суду по справі від 12.03.2013. документи і матеріали суду не надав. Про поважність причин неявки уповноваженого представника відповідач суд не попереджав.

Про дату, час та місце розгляду справи №908/874/13-г відповідач був повідомлений належним чином ухвалами суду.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У судовому засіданні, відкритому 17.06.2013., позивач підтримав вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 10, 12, 54 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 85, 96, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 52, 115, 116, 144, 18, Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 1, 2, 15, 22, 58, 61, 64 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 28.09.2011. у справі №26/5009/5608/11 ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Плецьку Юлію Вікторівну.

Відповідно до п. 1 1 Прикінцевих та перехідних положень нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», викладеної в Закону України від 22 грудня 2011 року №4212- VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з моменту визнання боржника банкрутом, повноваження його органів управління переходять до ліквідатора.

Згідно з абз. 13 частини 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна на яке згідно діючого законодавства не може бути звернуто стягнення.

В силу приписів ст. 144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Сума вкладів учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства (ч. 1 ст. 87 ГК України).

Частиною 2 ст. 86 ГК України встановлено, що вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника у статутному фонді товариства.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.06.2011р. вих. №21-10/2605 ФОП ОСОБА_1 значиться засновником ТОВ «Запоріжміськбудсервіс» (69002, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 35763711), розмір частки майна ОСОБА_1 в статутному капіталі підприємства становить 51 600,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Ліквідатор банкрута з метою виділення частки майна Позивача шляхом проведення загальних зборів засновників ТОВ «Запоріжміськбудсервіс», звертався до Відповідача із запитом про надання відомостей № 10/01-17 від 10.01.2012р., однак зазначений лист залишений поза увагою Відповідача.

15.01.2013 року ФОП ОСОБА_1 подано нотаріально посвідчено заяву про вихід зі складу учасників (засновників) ТОВ «Запоріжміськбудсервіс» та виплату їй належної частки Статутного капіталу Товариства, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за №51.

Відповідно до ст. 116 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до вимог ст. 148 ЦК України учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств. Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частики прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, Позивач, як учасник товариства, наділений корпоративними правами, у тому числі правом виходу зі складу учасників товариства, не залежно від згоди товариства чи інших його учасників та не залежно від того, чи скликались з цього питання загальні збори та чи було прийнято відповідне рішення.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону України «Про господарські товариства» учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Згідно зі ст. 85 ГК України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Частина 1 статті 115 ЦК України встановлює, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Станом на момент вирішення спору, Відповідачем не здійснена виплата Позивачу частки вартості майна товариства пропорційно її частці у статутному капіталі товариства у розмірі 51 600,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Позивач, як вибувший учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжміськбудсервіс», розмір частки якої становить 51 600,00 грн. від статутного капіталу товариства, скориставшись своїм право на вихід зі складу учасників товариства, набула право на отримання частки майна товариства пропорційно розміру її частки у статутному капіталі.

З урахуванням частки ФОП ОСОБА_1 у статутному капіталі Відповідача, Позивач має право на одержання грошових коштів у розмірі 51 600,00 грн.

Враховуючи викладене, пояснення уповноваженого представника позивача та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжміськбудсервіс» (вул. Червоногвардійська, 4/50, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 35763711) на користь ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частку, пропорційну частці у статутному капіталі ТОВ «Запоріжміськбудсервіс» (вул. Червоногвардійська, 4/50, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 35763711) суму 51 600 (п'ятдесят одну тисячу шістсот) грн. 00 коп., суму 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 21.06.2013.