Рішення

від 13.06.2013 по справі 905/3092/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.06.2013р. Справа № 905/3092/13

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Павленко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит», м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті», м.Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 14296,87 грн., з яких сума основного боргу 14207,46 грн., 3% річних в розмірі 89,41 грн.,

за участю представників:

від позивача: Попова В.О., за довір. від 09.01.2013р.,

від відповідача: Кішенковій Г.О., за довір. від 03.01.2013р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквавит» звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» про стягнення заборгованості в розмірі 14296,87 грн., з яких сума основного боргу 14207,46 грн., 3% річних в розмірі 89,41 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, статей 193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки від 01 листопада 2010 року № 508. Зазначив, що відповідачем не сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума заборгованості становить 14207,46 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 89,41 грн.

Загальна сума заборгованості становить 142296,87 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги. Через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі у розмірі 14296,87 грн., про що через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Підстави для неприйняття визнання позову відповідачем у суду відсутні.

Представникам сторін судом роз'яснені права та обов'язки учасників судового засідання, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (Покупець) укладений договір поставки № 508 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору постачати у власність Покупця товар на підставі погодженої сторонами Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим Покупцем замовленням, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору (пункт 1.1 договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, ціну товару та суму договору, умови та терміни поставки, порядок приймання товарів, права та обов'язки сторін, відповідальність та строк дії договору.

Договір підписано представниками сторін, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Згідно із пунктом 1.2 договору право власності на товар переходить до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної.

Ціни та асортимент товару визначаються у двосторонніх Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, погоджених сторонами у письмовій формі (пункт 2.1 договору).

Представником позивача надані письмові пояснення відносно специфікації до договору, в яких останній пояснив, що специфікація до договору відсутня, ціни на кожну одиницю товару погоджувались індивідуально для кожної поставки та затверджувались шляхом підписання відповідних видаткових накладних (а.с.66).

Пунктом 2.8 договору встановлено, що загальна сума договору визначається згідно накладних. Ця сума є орієнтованою та остаточно визначається виходячи з ціни на товар та загальної кількості товару, поставленого у відповідності з умовами та на протязі дії цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору асортимент та кількість товару, що поставляється, остаточно визначається у замовленні. Постачальник поставляє Покупцеві товар виключно за замовленням.

Згідно із пунктом 3.2 договору Покупець подає Постачальнику замовлення у вигляді листа, факсу, e-mail. Замовлення Покупця повинне містити: номер замовлення, асортимент та кількість товару, код (артикул) Постачальника, код (артикул) виробника, код товару, місце поставки та надсилатись попередньо не менш ніж за 12 годин до постачання товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail). Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення. Постачальник, одержавши замовлення, зобов'язаний у підтвердження його одержання підписані замовлення, поставити печатку і відправити його по факсу Покупцю. Копії замовлень, підписані Постачальником і спрямовані Покупцю по факсу, можуть бути використані як письмові докази у суді.

В судовому засіданні встановлено, що замовлення на поставку товару надавались в усній формі.

Відповідно до пункту 4.1 договору датою приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами Покупця.

Згідно із пунктом 4.3 договору при прийманні продукції за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 року №П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою виробничо-технічного Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7.

Відповідно до пункту 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості (П-6), приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на те керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. До договорів повинні бути додані розписки матеріально-відповідальних осіб, що вони ознайомлені з Правилами приймання товарів за їх особистими підписами. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).

Згідно із пунктом 13 «Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Представником позивача долучені до матеріалів справи генеральна довіреність №612, в якій Покупець визначив осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей та навів зразки їх підписів, якими підтверджується отримання товару та зразки відтиску штампу (печатки) (а.с.41).

На виконання умов договору позивачем постачався товар, що підтверджується видатковими накладними №1785 від 12 листопада 2012 року на суму 818,94 грн., №5056 від 29 жовтня 2012 року на суму 1397,76 грн., №5055 від 29 жовтня 2012 року на суму 733,50 грн., №5054 від 29 жовтня 2012 року на суму 1125,66 грн., №4670 від 26 листопада 2012 року на суму 1071,00 грн., №4287 від 24 грудня 2012 року на суму 343,20 грн., №9 від 03 грудня 2012 року на суму 366,84 грн., №1415 від 10 грудня 2012 року на суму 3469,32 грн., №1414 від 10 грудня 2012 року на суму 955,98 грн., №4671 від 26 листопада 2012 року на суму 725,28 грн., №4289 від 24 грудня 2012 року на суму 545,04 грн., №5884 від 29 грудня 2012 року на суму 462,24 грн., №5886 від 29 грудня 2012 року на суму 465,66 грн., №706 від 08 січня 2013 року на суму 992,82 грн., №1586 від 08 січня 2013 року на суму 1637,52 грн., №1585 від 08 січня 2013 року на суму 1575,66 грн., №1584 від 08 січня 2013 року на суму 213,12 грн., №705 від 08 січня 2013 року на суму 94,80 грн., №706 від 08 січня 2013 року на суму 213,12 грн. на загальну суму 14207,46 грн.(а.с.13-20).

Вищезазначені видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств, що підтверджує факт отримання відповідачем товару.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем вищевказаних накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Окрім цього, факт підтвердження отримання товару відповідачем підтверджується товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.74-91).

Пунктом 5.2 договору, з урахуванням протоколу розбіжностей до договору, встановлено, що Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару не пізніше 55 (п'ятдесят п'ять) календарних днів з дня її поставки (а.с.10).

Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за нього не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України, статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати за поставлений товар відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни.

Таким чином, сума основного боргу в розмірі 14207,46 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 89,41 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за періоди з 25 грудня 2012 року по 10 квітня 2013 року, суд визнає його вірним, вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 89,41 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» до товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» про стягнення заборгованості в розмірі 14296,87 грн., з яких сума основного боргу 14207,46 грн., 3% річних в розмірі 89,41 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (83092, м.Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, 1-А, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 33913348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 36841030) суму основного боргу в розмірі 14207 (чотирнадцять тисяч двісті сім) грн., 87 коп., 3% річних в розмірі 89 (вісімдесят дев'ять) грн., 41 коп.

Стягнути з Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (83092, м.Донецьк, вул. 230-ої Стрілецької дивізії, 1-А, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 33913348) на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю «Аквавит» (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, розрахунковий рахунок в матеріалах справи відсутній, код ЄДРПОУ 36841030) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн., 50 коп.

У судовому засіданні 13 червня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява