Постанова

від 20.06.2013 по справі 5011-52/14127-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2013 р. Справа№ 5011-52/14127-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

позивача: Петунін М.В., довіреність б/н від 22.05.2013 року,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 р.

у справі №5011-52/14127-2012 (головуюча суддя - Чебикіна С.О., судді Блажівська О.Є., Шаптала Є.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інгредієнт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

про стягнення 622 062,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Інгредієнт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" про стягнення 594 000, 00 грн. основного боргу, 23 003, 92 грн. пені та 5 058, 43 грн. 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару за договором поставки №1694/12/10 від 14.12.2010 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2 А; код 34047146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Інгредієнт" (83112, м. Донецьк, Кіровський р-н, вул. Старицького, буд. 1 А; код 36560592) 544 000 (п'ятсот сорок чотири тисячі) грн. 00 коп. боргу, 43 092 (сорок три тисячі дев'яносто дві) грн. 63 коп. пені, 9 746 (дев'ять тисяч сімсот сорок шість) грн. 76 коп. 3 % річних та 11 936 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 79 коп. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року по справі №5011-52/14127-2012 скасувати в повному обсязі, відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торг-Інгредієнт" у задоволенні позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач просив апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції залишити без змін у зв'язку з відсутністю підстав для його скасування, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

14.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Інгредієнт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (покупець) було укладено договір поставки №1694/12/10, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупцеві (відповідачеві) продукцію, сировину для харчової промисловості (продукція), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити продукцію (п.1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору кількість і асортимент товару, що поставляється вказуються у накладних, складених на підставі замовлення замовника, оформлених на кожну партію поставленого товару, які є невід'ємною частиною цього договору і мають силу специфікацій до цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами згідно до видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Продукція вважається переданою відповідачеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання відповідачем відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту відповідач набуває право власності на продукцію. Ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від позивача до відповідача з моменту набуття ним права власності (п.3.2. договору).

Згідно п. 4.2. договору ціна на продукцію встановлюється за домовленістю сторін погоджується сторонами на певний період чи на окрему партію та відображається у рахунках-фактурах і вказується з ПДВ. Розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції відповідач здійснює з позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 30-ти календарних днів після набуття відповідачем права власності на продукцію (п. 3.2. договору). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача (п.4.3. Договору).

Відповідно до п.10.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 договору, та закінчується 31 грудня 2011 р. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір не подовжувати його, то строк дії цього договору буде автоматично подовжено на 1 календарний рік. Кількість подовжень строку дії договору не обмежена. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 10.2., п. 10.3. договору).

Поясненнями позивача, видатковими накладними №РН-068 від 18.05.2012 року на суму 248 000, 00 грн.; №РН-073 від 25.05.2012 року на суму 248 000, 00 грн.; №РН-075 від 08.06.2012 року на суму 248 000, 00 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 744 000, 00 грн.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.09.2012 року відповідач мав заборгованість перед позивачем у розмірі 594 000, 00 грн.

28.09.2012 року позивач звернувся листом №42/2012 до відповідача з проханням сплатити заборгованість, однак відповіді на лист останній не надав, сплату заборгованості не здійснив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 544 000, 00 грн. (відповідно до заяви про зміну розміру позовних вимог після часткової сплати боргу).

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки №1694/12/10 від 14.12.2010 року у розмірі 544 000, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 9.7. договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позов в частині стягнення 3 % річних у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості продукції обґрунтований, однак підлягає задоволенню частково у розмірі 9 746, 76 грн. за уточненим розрахунком суду.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати товару за спірним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованими, проте підлягає задоволенню частково у розмірі 43 092, 63 грн. за уточненим розрахунком суду.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі №5011-52/14127-2012 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі №5011-52/14127-2012.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі №5011-52/14127-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.