Рішення

від 17.06.2013 по справі 910/7014/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7014/13 17.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» простягнення заборгованості та пені Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Панасюк В.Г., директор, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство комплексної безпеки" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Інтербанк" про стягнення заборгованості та пені внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 10/26/12 від 26.10.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 10/26/12 від 26.10.2012 відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 52.915,31 грн. основного боргу та 1.652,69 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7014/13 та призначено до розгляду на 14.05.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 10.06.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2013 підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 18.04.2013, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (03056, м. Київ, вул. Гетьмана, 27), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.06.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» (далі - позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Інтербанк» (далі - відповідач, замовник) 26.10.2012 було укладено договір № 10/26/12 (далі - Договір), відповідно до умов п.1.1. якого позивач зобов'язався виконати роботи з прокладання кабельної продукції для подальшого встановлення системи охоронно-тривожної сигналізації, автоматичної пожежної сигналізації, системи контролю та відео спостереження, у приміщенні, що належить відповідача за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 40/13.

Відповідно до п.3.1. Договору строк його дії починається з моменту підписання сторонами Договору та закінчується після виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за ним.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що роботи вважаються завершеними після підписання відповідачем акта здачі-приймання виконаних робіт.

Умовами п. 3.4. Договору встановлено термін виконання робіт - 10 робочих днів з моменту оплати , відповідно до п.3.2. цього Договору.

При цьому, умовами п.3.2. Договору погоджено, що поставка обладнання на склад відповідача відбувається за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 40/13, протягом 10 робочих днів з моменту надходження на рахунок позивача 100% оплати від ціни Договору.

Тобто, сторони пов'язали строк виконання позивачем робіт з моментом 100% оплати відповідачем таких робіт.

Відповідно до п.4.1. Договору загальна сума Договору склала 52.915,31 грн.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 52.915,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом виконаних робіт від 31.12.2012 на суму 52.915,31 грн., який підписаний обома сторонами.

Умовами п.4.2. Договору встановлено обов'язок відповідача оплатити рахунок позивача в розмірі 100% від повної ціни Договору протягом 5 календарних днів з моменту його отримання.

Водночас, згідно пояснень позивача, що також підтверджується матеріалами справи, сторони, підписавши акт виконаних робіт від 31.12.2012 на суму 52.915,31 грн., змінили порядок оплати виконаних робіт, передбачений п.п. 3.2., 3.4. та 4.2. Договору, щодо здійснення попередньої 100% вартості виконаних робіт.

Доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.

Обумовлену п.1.3. Договору роботу позивач виконав та згідно Акта виконаних робіт від 31.12.2012 на суму 52.915,31 грн. передав відповідачу, а останній її прийняв, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 1, в якій вимагав оплатити виконані роботи в сумі 52.915,31 грн., яка отримана відповідачем 05.02.2012 , про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 530 ЦК України.

Відповідно до ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відтак, остаточний строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 52.915,31 грн. настав 12.02.2012 (семиденний строк від дня пред'явлення вимоги).

Однак, відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у сумі 52.915,31 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по оплаті прийнятих робіт на суму 52.915,31 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 52.915,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом виконаних робіт від 31.12.2012 на суму 52.915,31 грн., який підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Однак відповідач не здійснив оплату робіт в повному обсязі у сумі 52.915,31 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 52.915,31 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього до суду не надано.

Судом установлено, що позивачем, крім суми основного боргу, також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1.652,69 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 31.12.2012 по 18.03.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (далі - ГК України) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п.7.5. Договору встановлено, що уразі невиконання умов оплати робіт за Договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за Договором за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості робіт за Договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом вище, остаточний строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 112.200,00 грн. настав 12.02.2012 , відтак, період прострочення починається з наступного дня - 13.02.2012.

Враховуючи, що шестимісячний строк для нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт у сумі 52.915,31 грн. закінчується 13.08.2012, натомість, позивач здійснює нарахування пені за період з 31.12.2012 по 18.03.2013, тобто поза межами шестимісячного строку, встановленого п.6. ст. 232 ГК України, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення 1.652,69 грн. пені та відмовляє в її задоволенні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (03056, м. Київ, вул. В. Гетьмана, 27, код ЄДРПОУ 14358604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство комплексної безпеки» (04208, м. Київ, пр. Георгія Гонгадзе, 3-а, кв. 121, код ЄДРПОУ 35877747) суму основного боргу в розмірі 52.915 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 31 коп. та судові витрати в сумі 1.665 (одну тисячу шістсот шістдесят п'ять) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2013.

Суддя Ониськів О.М.