Постанова

від 20.06.2013 по справі 801/5450/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. Справа №801/5450/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

за позовом Алуштинського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 1252,87 грн.

Суть справи: Алуштинський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим та просить стягнути з ОСОБА_1 незаконно отриману допомогу по безробіттю в сумі 1252,87 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідачу 28.12.2006 р. надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Проте, згідно з отриманою від державного реєстратора Виконавчого комітету Алуштинської міської ради інформацією, ОСОБА_1 з 31.10.2003р. по теперішній час зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності, у зв'язку з чим відноситься до зайнятого населення і не може бути визнаний безробітним. На підставі цього Алуштинський міський центр зайнятості просить стягнути з відповідача незаконно отриману в період з 28.12.2006 р. по 01.06.2007 р. допомогу по безробіттю в розмірі 1252,87 грн.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Позивач та відповідач, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2006 р. ОСОБА_1 на підставі особистої заяви був зареєстрований в Алуштинському міському центру зайнятості як особа, яка шукає роботу та 28.12.2006 р. йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п.2.4. ст..22 п.2.ст.23 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-ІІІ від 02.03.2000 р. (далі Закон №1533-ІІІ).

Матеріали справи свідчать, що Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради на адресу позивача був направлений лист №18/02-34-28 від 11.01.2013 р., в якому зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності 31.10.2003 р.

Враховуючи, що вказана інформація суперечить даним, повідомленим відповідачем в заявах від 28.12.2006 р. про надання статусу безробітного (а.с.12), позивачем була проведена перевірка обґрунтованості знаходження ОСОБА_1 на обліку та виплат по безробіттю, за результатом якої складений акт № 319 від 11.03.2013 р. Зі вказаного акта вбачається, що відповідач з 31.10.2003 р. по теперішній час є суб'єктом підприємницької діяльності, у зв'язку з чим не мав права на отримання статусу безробітного та відповідної допомоги за період з 28.12.2006 р. по 01.06.2007 р. в сумі 1252,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1252,87 грн.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. № 803-ХІІ, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній служби зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Пунктом б) ч. 3 ст.1 вказаного Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Отже, відповідач, як зареєстрований у встановленому порядку суб'єкт підприємницької діяльності, станом на 28.12.2006 р. (дата подання заяви про надання статусу безробітного) належав до категорії зайнятого населення, що виключало можливість надання статусу безробітного.

Відповідно до п. 11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219, який був чинний на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи неподання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Пунктом 12 вказаного Порядку визначено, що для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Таким чином, судом встановлено, що при подані заяви про надання статусу безробітного відповідачем були повідомлені неправдиві відомості стосовно відсутності у нього статусу підприємця.

Надання ОСОБА_1 статусу безробітного з 28.12.2006 р. є доказом дотримання ним усіх вимог, зокрема й подання документів, необхідних для реєстрації в центрі зайнятості та отримання статусу безробітного.

Разом з тим, відповідно до п. 20 Порядку № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, початку виконання робіт (надання послуг) за договором цивільно-правового характеру.

З урахуванням наведеного, судом встановлено, що за час перебування на обліку в Алуштинському міському центрі зайнятості з 28.12.2006 р. по 01.06.2007 р. відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 1252,87 грн., будучи підприємцем, тобто особою, яка забезпечує себе роботою самостійно та відноситься до зайнятого населення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Одночасно ч. 3 ст. 36 цього Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до аб.1 п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 12.02.2009 р., постановою правління Пенсійного фонду України № 7-1ф від 13.02.2009р., у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Також відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000р., якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Всупереч вимогам ст.. 71 КАС України під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного повернення зайве виплачених коштів в сумі 1252,87 грн.

За таких обставин, обґрунтованість вимог Алуштинського міського центру зайнятості підтверджуються матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Алуштинського міського центру зайнятості (98510, вул. Судакська, 24-б м. Алушта АР Крим, ЄДРПОУ 20708557, р/р 37170001000401 в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість в розмірі 1252,87 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят дві гривні вісімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.