Рішення

від 18.06.2013 по справі 911/1599/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р. Справа № 911/1599/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут",

08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-БЮРО",

08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 31, корп. 2, кв. 41

про стягнення 21 614,25 грн.

за участю представників:

позивача - Гнип О.З. (довіреність від 20.11.2012 № 37/238);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-БЮРО" (далі - відповідач) про стягнення 24 873,78 грн., з яких: 23 773,17 грн. - основний борг, 181,63 грн. - 3% річних, 10,83 грн. - інфляційні втрати та 907,15 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.05.2013.

У судове засідання 16.05.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 26.04.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 18.06.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13475 від 17.06.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 3 259,53 грн., що підтверджується банківською довідкою від 14.06.2013 № 153-1/762, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи) та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 21 614,25 грн., з яких: 20 513,64 грн. - основний борг, 181,63 грн. - 3% річних, 10,83 грн. - інфляційні втрати та 908,15 грн. - пеня.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У судовому засіданні 18.06.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.06.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-БЮРО" (далі - відповідач, покупець) укладено договір від 12.09.2011 № 781 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар вказаний у видаткових накладних на товар, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.1. Договору).

Датою поставки товару вважається дата, яка зазначена в накладних продавця (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються за попередньою оплатою або за домовленістю сторін - з відстрочкою платежу в межах 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Термін дії Договору - з моменту підписання Договору сторонами до отримання однією із сторін письмового повідомлення від іншої сторони про розірвання Договору (пункт 6.1. Договору).

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів розірвання Договору, суд дійшов висновку про дію Договору під час спірних правовідносин з поставок товару, що не заперечене сторонами.

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними (Т. 1, а.с. №№ 14-27) на суму 24 506,84 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар, а останній, за генеральною довіреністю від 01.01.2012 до Договору, в якій визначено матеріально-відповідальних осіб і містяться зразки їх підписів та відтисків печаток (штампів) товариства відповідача, вказаний товар отримав.

Підписи представників обох сторін на вказаних видаткових накладних скріплені відбитками їх печаток, що оцінюється судом як підтвердження юридичними особами - позивачем та відповідачем, фактів здійснення господарських операцій з поставок товару.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на суму 733,67 грн., що підтверджується наданим позивачем суду актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 12.02.2013 складає 23 773,17 грн. (копія в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 23 773,17 грн. - різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 25.03.2013 № 37/64 з вимогою сплатити заборгованість за Договором у сумі 23 773,17 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та генеральну довіреність - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.07.2012, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - у якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 12.02.2013 наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, де зазначено про часткову оплату відповідачем боргу в розмірі 3 259,53 грн., що підтверджується банківською довідкою від 14.06.2013 № 153-1/762, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

Зменшення розміру позовних вимог прийнято судом, а, відтак, ціну позову становить 21 614,25 грн., з яких: 20 513,64 грн. - основний борг, 181,63 грн. - 3% річних, 10,83 грн. - інфляційні втрати та 908,15 грн. - пеня.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність, на час звернення позивача з позовом до суду, грошового зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 23 773,17 грн., строк виконання якого настав, а, зважаючи на зменшення розміру позовних вимог, що прийнято господарським судом, у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем та наданням суду відповідних доказів, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 20 513,64 грн. боргу з оплати товару, а, відтак, позовна вимога про стягнення основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач на підставі пункту 5.1. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 908,15 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

При перевірці нарахованих позивачем сум пені, судом виявлена помилковість їх обрахування, за таких обставин, позовна вимога в частині стягнення пені у розмірі 0,71 грн. не підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення інфляційні втрати в розмірі 10,83 грн. та 3% річних в розмірі 181,63 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірними та відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 181,63 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заявлених до стягнення інфляційних втрат, судом враховане наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Інфляційні нарахування входять до складу грошового зобов'язання. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

При перевірці нарахованих позивачем сум інфляційних втрат, судом виявлена помилковість їх обрахування, з урахуванням дотримання меж позовних вимог, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат за періоди, що вказані позивачем та встановлено, що у зв'язку з тим, що у вказані періоди мала місце дефляція, розрахунок позивача є невірний, а позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 10,83 грн. не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: 20 513,64 грн. основної заборгованості, 907,44 грн. пені та 181,63 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 0,71 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10,83 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС-БЮРО" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Святошинська, 31, корп. 2, кв. 41, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37757060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Гурт Збут" (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37757076) 20 513 (двадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 64 коп. основної заборгованості, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 63 коп. 3% річних, 907 (дев'ятсот сім) грн. 44 коп. пені та 1 719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 25.06.2013.

Суддя С.О. Саванчук