Рішення

від 19.06.2013 по справі 906/730/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" червня 2013 р. Справа № 906/730/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 19.06.13р.

ОСОБА_2 - договір про надання адвокатських послуг від 19.06.13р.

ОСОБА_3 - приватний підприємець

від відповідача: Шокал В.П. - сільський голова

від третьої особи: Сторожев І.В. - дов. "120 від 11.06.13р.

прокурор: Дедяєва О.І. - посв. №016850

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1

до Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області (с.Шпичинці, Ружинський район, Житомирська область)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" (с. Шпичинці, Ружинський район, Житомирська область)

за участю прокуратури Ружинського району, яка представляє інтереси держави в особі відповідача

про визнання протиправним та скасування Рішення Шпичинецької сільської ради XVII сесії VI скликання від 26 квітня 2013 року та визнання першочергового права на поновлення договору оренди земельної ділянки

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про:

- визнання недійсним рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 та укладення оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації іншій особі;

- визнання за Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_3 першочергового права на поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001.

Ухвалою суду від 11.06.13р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" (с. Шпичинці, Ружинський район, Житомирська область).

Станом на день розгляду справи 19.06.13р. до суду надійшла заява №30/559-вих.13 від 18.06.13р. про вступ прокуратури Ружинського району у справу для захисту інтересів держави в особі відповідача - Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області.

Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Суд допускає прокуратуру Ружинського району до участі у справі з метою захисту інтересів держави в особі відповідача.

Позивач та його представники в судовому засіданні надали заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку з технічною помилкою просять суд вважати п.2 резолютивної частини в наступній редакції: "визнати протиправним та скасувати рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 та укладення оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації іншій особі". Уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову. Разом з тим, повідомив, що за час оренди земельної ділянки з боку позивача не було встановлено фактів порушення законодавства, будь-які акти чи приписи не складались.

Представник третьої особи та прокурор в судовому засіданні проти позову також заперечували та вважали його необгрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.08р. між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки водного фонду (а.с.9-11), відповідно до п.1 якого відповідач (орендодавець) передає на підставі 15 сесії 5 скликання Шпичинецької сільської ради від 03.05.08р., а позивач (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Шпичинецької сільської ради (в межах с. Шпичинці).

Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 вищезазначеного Закону).

Згідно п. 2 зазначеного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,2860 га, у тому числі водне зеркало - 19,8311 га, сіножатті - 0,4549 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 62787,00 грн. (п.4 договору).

У відповідності до п.8 договору, річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 3767,22 грн. за орендовану площу в рік і підлягає зарахуванню до бюджету Шпичинецької сільської ради.

Пунктами 12, 13, 14 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для риборозведення; цільове призначення земельної ділянки - землі водного фонду; забороняється будь-яка діяльність, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки.

Як передбачено пунктом 7 даного договору, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 24 договору також визначено, що орендар має переважне право на продовження дії договору, за умови належного виконання своїх обов'язків.

У відповідності до вищевказаних умов договору, позивач листом від 29.03.13р. повідомив відповідача про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду на новий строк (а.с.16). До вказаного листа позивач додав проект додаткової угоди.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, Шпичинецька сільська рада Ружинського району, розглядаючи лист-повідомлення позивача, рішенням XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. відмовила позивачеві у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., а також надала погодження третій особі - ПСП "Батьківщина" у наданні дозволу на розробку технічної документації по встановленню меж земельної ділянки водного фонду (а.с.27).

Листом №124 від 29.04.13р. відповідач повідомив позивача про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду (а.с.14).

При цьому, жодних причин відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки, будь-яких порушень зі сторони позивача щодо неналежного використання орендованої земельної ділянки відповідачем зазначено не було, що вбачається з протоколу Шпичинецької сільської ради від 26.04.13р. та не заперечувалось представником відповідача в засіданні суду.

Відповідно до ч.9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Тому позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 та укладення оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації іншій особі.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування, зокрема, є принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття суб'єктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, а також те, що спірне рішення відповідача від 26.04.13р. про відмову без будь-яких підстав у поновленні на новий термін договору оренди земельної ділянки порушує передбачене чинним законодавством та умовами договору переважне право позивача на продовження дії договору, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 та укладення оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації іншій особі.

Крім того, у позовній заяві позивачем також заявлено вимогу про визнання за Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_3 першочергового права на поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, оскільки отримання переважного права чітко регламентовано вищенаведеною правовою нормою, якою передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

А тому, в силу прямої вказівки закону колишній орендар має це переважне право у разі дотримання інших вимог Закону, адже відповідно до ч.3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими в силу ст. 4 ЦК України є і закони.

Крім того, до компетенції господарських судів не відноситься питання встановлення фактів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови позивачу у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 та укладення оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою, а також надання дозволу на виготовлення технічної документації іншій особі обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині позовних вимоги щодо визнання за Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_3 першочергового права на поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001 суд відмовляє в задоволенні позову, про що зазначав вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з урахуванням частково задоволення позовних вимог, судом розподілений розмір судового збору між сторонами.

При цьому суд враховує, що згідно п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Оскільки позивачем при подачі позову сплачено судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1147,00 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1147,00 грн.

Керуючись ст.ст. 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області XVII сесії VI скликання від 26.04.13р. в частині відмови Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у поновленні договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001, а також надання погодження на виготовлення технічної документації ПСП "Батьківщина".

3. Відмовити в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо визнання за Фізичної особою - підприємцем ОСОБА_3 першочергового права на поновлення договору оренди земельної ділянки водного фонду від 03.06.08р., який зареєстрований у Державному реєстрі земель 03.06.08р. за №040822100001.

4. Стягнути з Шпичинецької сільської ради Ружинського району Житомирської області, 13611, Житомирська область, Ружинський район, с. Шпичинці, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 04344914

- в доход Державного бюджету України - 1147,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 25/06/13

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

Сторонам - на вимогу