Справа № 825/2254/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
при секретарі - Дурицькій К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ліквідатора ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» - арбітражного керуючого Рязанової Світлани Миколаївни до Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Ліквідатор ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» - арбітражний керуючий Рязанова Світлана Миколаївна (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області ( далі - ГУЮ у Чернігівській області, відповідач-1), відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції ( далі - відділ ДВС Менського РУЮ, відповідач-2) в якому просить суд: визнати незаконними дії відповідачів щодо не зняття арешту (обтяжень) з майна підприємства - банкрута та зобов'язати відповідачів вжити заходів щодо зняття арешту (обтяжень) з майна підприємства - банкрута відкритого акціонерного товариства Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» (код ЄДРПОУ 00236079, вул. Леніна, 70, смт. Макошино, Менський район, Чернігівська область).
Свої позовні вимоги мотивує тим, що абзац 8 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013, передбачає, що скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Згідно даних Державного реєстру обтяжень рухомого майна, постановою від 30.05.2008 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області та постановою від 26.04.2012 відділу ДВС Менського РУЮ накладено арешт на все рухоме майно підприємства - банкрута. З огляду на те, що вказане підприємство визнано банкрутом зазначені арешти на сьогодні залишаються чинними, що в свою чергу унеможливлює подальші дії ліквідатора щодо проведення ліквідаційної процедури, у порядку встановленому діючим законодавством України, що регулює відносини у сфері банкрутства. Звернення до органів ДВС щодо зняття арешту з майна вищевказаного суб'єкта господарювання результатів не дали, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав додаткові пояснення та клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник ГУЮ у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що 30.01.2012 року матеріали виконавчих проваджень які входили до зведеного виконавчого провадження №4412726 було знищено за завершенням терміну зберігання. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40986974 від 17.06.2013 запис від 17.06.2013 №7313306 про накладення арешту на рухоме майно ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» вилучено за завершенням п'ятирічного терміну зберігання.
Представник відділу ДВС Менського РУЮ в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення по справі в яких вказав, що державний виконавець, при завершенні виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», не мав права скасовувати заходи примусового виконання. Таким чином, державним виконавцем не допущено порушень Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 41 КАС України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.12.2012 порушено провадження у справі № 5028/21/286/2012 про банкрутство ВАТ «Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» (код ЄДРПОУ 00236079, вул. Леніна, 70, смт. Макошино, Менський район, Чернігівська область) згідно статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», за заявою управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 24.12.2012 підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рязанову С.М (а.с.9-10).
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області перебувало зведене виконавче провадження №4412726 з виконання виконавчих документів про стягнення з ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави.
В ході здійснення зведеного виконавчого провадження, відділом було накладено арешт на рухоме майно боржника та 03.06.2008 внесено відповідний запис в Державного реєстру обтяжень рухомого майна за номером №7313306.
29.12.2008 зведене виконавче провадження було завершено на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999.
Відповідно до розпорядження №4/02.01-02 від 16.01.2012 та акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення, 30.01.2012 матеріали виконавчих проваджень, які входили до зведеного виконавчого провадження №4412726, було знищено за завершенням терміну зберігання (а.с. 38-57).
Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №40986974 від 17.06.2013, запис від 03.06.2008 №7313306 про накладення арешту на рухоме майно ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» вилучено за завершенням п'ятирічного терміну зберігання (а.с. 33-36).
Таким чином, на даний час відсутній предмет позову до ГУЮ у Чернігівській області, тому вимоги позивача щодо визнати незаконними дій ГУЮ у Чернігівській області щодо не зняття арешту (обтяжень) з майна підприємства - банкрута та зобов'язання вжити заходів щодо зняття арешту (обтяжень) з майна підприємства - банкрута ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» (код ЄДРПОУ 00236079, вул. Леніна, 70, смт. Макошино, Менський район, Чернігівська область) задоволенню не підлягають.
Судом також встановлено, що на виконанні у відділі ДВС Менського РУЮ перебувало виконавче провадження №31013355, щодо виконання виконавчого листа №2а/2570/5963/2011 виданого 19.01.2012 Чернігівським окружним адміністративним судом про стягнення з ВАТ «Макошинський завод «Сільгоспмаш» на користь УПФУ в Менському районі заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій за травень-грудень 2010 року та за січень-жовтень 2011 року в сумі 24178,72 грн.
Зазначене виконавче провадження входило до складу зведеного виконавчого провадження № 925/11.
26.04.2012 державним виконавцем відділу ДВС Менського РУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошенні заборони на його відчуження по ВП №31013355 (а.с.70-71).
27.04.2012 державним виконавцем відділу ДВС Менського РУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП №31013355 (а.с.68-69).
При виконанні зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було встановлено, що ВАТ «Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» є державним підприємством, засновником якого є Регіональне відділення фонду державного майна України по Чернігівській області.
Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, крім рішень щодо виплати заробітної плати та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості зі сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 01.01.2011 року, та з перерахування органам ПФУ заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
До складу зведеного виконавчого провадження входило два виконавчі провадження щодо виконання виконавчих листів про стягнення з «Макошинський завод «Сільгоспмаш» на користь УПФУ в Менському районі заборгованості по страховим внескам, тому 14.05.2012 року державним виконавцем було описано та реалізовано майно підприємства в межах суми боргу зі страхових внесків.
Оскільки, в силу дії Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», звернути стягнення на арештоване майно підприємства не було можливості, 21.12.2012 державним виконавцем по всім незавершеним виконавчим провадженням про стягнення з ВАТ «Макошинський завод «Сільгоспмаш», у відповідності до пункту 9 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені випадки звільнення майна з під арешту та скасування інших заходів примусового виконання, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», при завершенні виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не мав права скасовувати заходи примусового виконання.
Крім того, на момент винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, у відділі ДВС Менського РУЮ не було документального (чи іншого) повідомлення про порушення справи про банкрутство відносно ВАТ «Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш».
Позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо не зняття арешту (обтяжень) з майна підприємства - банкрута ВАТ «Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш», проте, суду не було надано доказів отримання звернень позивача органами Державної виконавчої служби з відповідною вимогою, а також не надано суду доказів повідомлення відповідача про визнання підприємства банкрутом, тому суд відмовляє в задоволенні цієї позовної вимоги.
Поряд з цим, Закон України «Про виконавче провадження» не передбачає випадків, як діяти державному виконавцю коли на примусовому виконанні відсутні виконавчі провадження з примусового виконання рішень щодо конкретного боржника, а відносно боржника застосовується судова процедура банкрутства - ліквідація (визнано підприємство банкрутом в установленому законом порядку) та продовжують діяти арешти накладені на майно цього боржника за попередніми виконавчими провадженнями, що були завершенні з підстав передбачених ст.ст.47-49 Закону Закон України «Про виконавче провадження».
Дані відносини врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Зазначені вище закони є актами однакової сили та за змістом не суперечать одне одному.
Водночас статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», від 14.05.1992 № 2343-ХІІ, який діяв на момент визнання підприємства банкрутом, визначено правові наслідки визнання боржника банкрутом.
Зокрема, абзац 8 частини 1 статті 23 Закону України № 2343-ХІІ вказує, що скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Крім того, норма частини 1 статті 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції Закону № 4212-УІ від 22.12.2011, що діє з 19.01.2013 передбачає аналогічні наслідки визнання боржника банкрутом - це скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника та є ідентичною частині 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013.
Крім того, у випадках, коли до державного виконавця надходить виконавчий документ щодо боржника, відносно якого здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, процесуальна особа органу ДВС відмовляє стягувачу у відкритті виконавчого провадження з підстав передбачених п.6-1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Тобто, законодавець передбачив невтручання у судову процедуру банкрутства (здійснення примусового виконання рішень) органами ДВС України, оскільки обов'язок щодо задоволення вимог кредиторів покладено законом на ліквідатора.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відділ ДВС Менського РУЮ зняти арешт (обтяження) з майна підприємства - банкрута ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш».
В силу частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також при вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ліквідатора ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» - арбітражного керуючого Рязанової Світлани Миколаївни до Головного управління юстиції у Чернігівській області, відділу державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції, підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ліквідатора ВАТ Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» - арбітражного керуючого Рязанової Світлани Миколаївни, - задовольнити частково.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Менського районного управління юстиції зняти арешт (обтяження) з майна підприємства - банкрута відкритого акціонерного товариства Макошинський завод сільськогосподарського машинобудування «Сільгоспмаш» (код ЄДРПОУ 00236079, вул. Леніна, 70, смт. Макошино, Менський район, Чернігівська область).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя підпис В.І. Д'яков
З оригіналом згідно
Суддя В.І. Д'яков
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2013 |
Оприлюднено | 27.06.2013 |
Номер документу | 32055311 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Д'яков В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні