Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/8460/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8460/13 18.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікредит лізинг" м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр" м. Києва

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-лайн" Київської області

про визнання зарахування зустрічних вимог недійсним.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Просалова О.Є.,

від відповідача: Семака І.А.,

від третьої особи: Семака І.А.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Унікредит лізинг" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 846-LD від 19 вересня 2008 р., додаткові угоди до цього договору, згідно умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язався придбати у власність у продавця (відповідно до встановлених відповідачем (лізингоодержувачем) специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку № 1 цього договору) та передати предмет лізингу у користування відповідача на строк та умовах, визначених цим договором, а відповідач - прийняти та оплачувати за користування указаним майном відповідно до графіку лізингових платежів.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів він листом № 960 від 4 червня 2010 р. розірвав вказаний договір та звернувся в суд з вимогою про стягнення з відповідача на свою користь сум боргу.

Відповідач надіслав йому заяву № 2/846-LD від 6 квітня 2012 р. про зарахування зустрічних вимог за вищевказаним договором лізингу, у якій визнав факт заборгованості за договором лізингу перед позивачем у розмірі 329978,70 грн. Також зазначив, що відповідно до п. 14.10 цих договору, внаслідок відмови лізингодавця від договору у того виник обов'язок повернути лізингоодержувачу всі сплачені останнім кошти, за вирахуванням комісії за організацію, а також збитків, що становить 237678,47 грн. Указаною заявою відповідач повідомив про припинення частини свого зобов'язання з оплати 237678,47 грн. заборгованості зарахуванням зустрічних вимог у тому ж розмірі.

Посилаючись на те, що зміст спірного одностороннього правочину суперечить положенням п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України, оскільки заборона проведення зарахування була передбачена сторонами у пункті 9.6 договору лізингу, позивач просив задовольнити позов, визнавши заяву відповідача про зарахування зустрічних вимог № 2/846-LD від 6 квітня 2012 р. недійсною.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, відповідність спірної заяви вимогам чинного законодавства.

Третя особа у поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір фінансового лізингу № 846-LD від 19 вересня 2008 р., додаткові угоди до цього договору, згідно умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язався придбати у власність у продавця (відповідно до встановлених відповідачем (лізингоодержувачем) специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку № 1 цього договору) та передати предмет лізингу у користування відповідача на строк та умовах, визначених цим договором, а відповідач - прийняти та оплачувати за користування указаним майном відповідно до графіку лізингових платежів.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі відповідачу предметів лізингу за вказаним договором виконав належним чином, що підтверджується актом приймання-передачі від 22 жовтня 2008 р., а також не заперечувались сторонами у справі.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті лізингових платежів, позивач на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 12.4 договору лізингу, шляхом односторонньої відмови розірвав договір лізингу № 846-LD з 11 червня 2010 р. шляхом надсилання відповідачу письмового повідомлення листом № 960 від 4 червня 2010 р.

Предмет лізингу було повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі від 30 червня 2010 р.

6 квітня 2012 р. відповідач надіслав на адресу позивача заяву № 2/846-LD про зарахування зустрічних вимог за вищевказаним договором лізингу, у якій визнав факт заборгованості за договорами лізингу перед позивачем у розмірі 329978,70 грн. Також зазначив, що відповідно до п. 14.10 цих договорів, внаслідок відмови лізингодавця від договорів у нього виник обов'язок повернути лізингоодержувачу всі сплачені останнім кошти, за вирахуванням комісії за організацію, а також збитків. Загалом за розрахунками відповідача позивач повинен повернути на його користь кошти у загальному розмірі 294320,24 гри. Відповідач вказаною заявою повідомив позивача про зарахування 237678,47 грн. боргу позивача перед ним за договором лізингу в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем за тим самим договором лізингу в розмірі 237678,47 грн.

Оспорювана заява про зарахування зустрічних вимог, враховуючи положення ст. 202 ЦК України, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, що направлений на припинення зобов'язань.

Виходячи з положень ч.ч. 1, 2 ст. 509, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов'язання відповідача сплатити на користь позивача кошти у загальній сумі 237678,47 грн. виникли на підставі договорів лізингу, які були діючими на момент виникнення цих зобов'язань.

Таким чином, надіслана відповідачем на адресу позивача заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином відповідача, спрямованим на припинення грошових зобов'язань (обов'язку по сплаті боргу) відповідача перед позивачем за договором лізингу.

Згідно вимог ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 601 ЦК України передбачено можливість припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін.

Однак, ст. 602 ЦК України містить перелік випадків, коли зарахування зустрічних вимог не допускається.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з абз. 2 п. 9.6 договору лізингу усі платежі та інші зобов'язання за цим договором повинні виконуватися лізингоодержувачем без прав будь-якого заліку чи зустрічної вимоги, вільно та незалежно від будь-якого права утримання (особливе щодо сумнівних гарантійних рекламацій чи інших позовів щодо предмета лізингу).

Отже, пунктом 9.6 договору лізингу сторонами була встановлена заборона на проведення спірного зарахування.

Враховуючи викладене, заява відповідача про зарахування зустрічних вимог за договором лізингу є одностороннім правочином відповідача, що вчинений ним всупереч вимог п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України, пункту 9.6 договору лізингу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

За таких обставин, заяву про зарахування зустрічних вимог, як односторонній правочин, на підставі ст. 215 ЦК України слід визнати недійсною.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікредит лізинг" м. Києва задовольнити.

Визнати недійсною заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр" № 2/846-LD від 6 квітня 2012 р. про зарахування зустрічних вимог із Товариством з обмеженою відповідальністю "Унікредит лізинг" за договором фінансового лізингу № 846-LD від 19 вересня 2008 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ-Центр" (04210, м. Київ, пр-т Г.Сталінграда, 27, код 35322128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унікредит лізинг" (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 22/1, код 33942232) 1147 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар