Рішення

від 20.06.2013 по справі 906/711/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Від "20" червня 2013 р.                                                     Справа № 906/711/13 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокард" (м.Київ)   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магеллан" (м.Баранівка, Житомирська область) про стягнення 14677,04 грн. Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 14677,04 грн. заборгованості за надані товари та послуги згідно договору №АК 5081 від 04.02.13р., з яких 14516,06 грн. - сума основного боргу, 160,98 грн. - пеня. Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання №105 від 14.06.13р., в якому позовні вимоги підтримує та просить суд розглядати справу без його участі. Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №АК 5081 від 04.02.13р., додатки до договору, акти прийому-передачі, статут, довідки і витяги з ЄДР та інші. Дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ: 04.02.13р. між сторонами був укладений договір АК 5081 від 04.02.13р. (а.с.12-15), відповідно до умов якого позивач від свого імені, за дорученням та за рахунок відповідача зобов'язується придбати в торгівельних точках нафтопродукти, інші товари та послуги для забезпечення автотранспортних засобів відповідача на території України та за межами території України, а відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати грошові кошти за надані товари відповідно до виставлених рахунків (п.п.1.1, 1.2 договору). Відповідач зобов'язаний отримувати товари у торгівельних точках, що входять до сервісної мережі "Автокард" на території України та за межами митної території України у відповідності з умовами договору та додатків до нього. Товари, які придбані позивачем за дорученням та за рахунок відповідача за межами митної території України, відповідач зобов'язаний використовувати за межами митної території України. Згідно з п. 2.1 договору, за отримані нафтопродукти та послуги відповідач зобов'язаний перераховувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі та на умовах, які визначені сторонами у додатку №2 до договору. Пунктом 5 додатку №2 до договору (а.с.16) передбачено, що оплата  проводиться відповідачем на підставі виставлених рахунків. Відповідач має право виконати платежі по договору на підставі будь-якого документу, отриманого від позивача, у тому числі виписки з реєстру операцій , акту (п.2.6 договору), звіту комісіонера (п. 7.16 договору), а також договору. Пунктом 2.10 договору визначено, що оплата повинна бути здійснена відповідачем у повному обсязі не пізніше 3-х робочих днів, включаючи день виставлення рахунку чи будь-якого іншого документу. Відповідно до 2.6- 2.6.3 зазначеного договору, сторони щомісячно проводять прийом-передачу товарів та послуг, а також звірку взаєморозрахунків. Як свідчать акти прийому-передачі карток "Роснефть" і карток "AUTOCARD Smart" та послуг по їх персоналізації від 04.02.13р. (а.с.23-24) позивач передав, а відповідач отримав у своє використання картки у кількості 4 штуки. Протягом дії зазначеного договору, а саме у період з 01.02.13р. по 31.03.13р., позивач передав відповідачеві товари та послуги на загальну суму 84996,06 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.25-26). Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару та послуг виконав частково, сплативши позивачеві 70480,00 грн. Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 14516,06 грн. (84996,06 грн. - 70480,00 грн.), яку позивач і просить суд стягнути з відповідача. Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №АК 5081 від 04.02.13р. Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Такі ж положення містить ст.526 ЦК України. Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або   прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 903 ЦК України). Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару та послуг в повному обсязі та у встановлений договором строк. Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 14516,06 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 160,98 грн. пені. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені). Згідно п.5.2 договору, у випадку порушення виконання зобов'язань, передбачених договором, які виникли у зв'язку з порушенням строків оплати, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України). Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню в сумі 160,98 грн. Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,- ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Магеллан", 12700, Житомирська область, м. Баранівка, вул. Івана Франка, 1-А, код ЄДРПОУ 38107140 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокард", 04086, м. Київ, пров. Чаплигіна, 21, код ЄДРПОУ 37405808 - 14516,06 грн. - основного боргу; - 160,98 грн. - пені; - 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя                                                                     Давидюк В.К.   Віддрукувати: 1 - в справу 2,3 - сторонам (рек. з пов. про вручення)