Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/9815/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9815/13 18.06.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Добровольського Віктора Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тисячєлєтіє»

про стягнення 15 000,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Добровольський О.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець Добровольський Віктор Володимирович (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тисячєлєтіє» (надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості наданих послуг в розмірі 15 000,00 грн. Окрім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача суми витрат на адвокатські послуги в розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість наданих позивачем послуг у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлівся належним чином.

Ухвалою від 28.05.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/9815/13 та розгляд справи призначено на 18.06.2013р.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 18 червня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2012 року між позивачем (виконавець за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) було укладено Договір (надалі - Договір), у відповідності до розділу «Предмет Договору» якого, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги, які встановлюються на підставі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-2010, затвердженого приказом Держпотребстандарта України від 11.10.2010р. №457 (послуги з демонстрації естрадної творчості».

Згідно з графою «Зобов'язання сторін» Договору сторони домовились, що позивач зобов'язується провести виступи номером в якості артиста оригінального жанру на новорічних ранках дитячого спектаклю «Новорічний переполох» в м. Києві в БК «Росток» згідно графіку: 24-28 грудня 2012р.; 3-4 січня 2013р. та 8-11 січня 2013р. - початок о 12:00 та 14:00; 29 грудня 2012р. - початок об 11:00 та 13:00. Всього 24 виступи.

Відповідно до графи «Ціна Договору» Договору ціна Договору складає 36 000,00 грн. з розрахунку: 1 500,00 грн. за кожний виступ.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. (ч. 1 ст. 902 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

На виконання вимог умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвіченими копіями Актів здачі - прийняття виконаних робіт: від 29.12.2012р. за період з 24 грудня 2012р. по 29 грудня 2012р. на суму 18 000,00 грн.; від 11.01.2013р. за період з 03 січня 2013р. по 11 січня 2013р. на суму 18 000,00 грн.

Прийняття відповідачем наданих позивачем послуг підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та відповідними відбитками печатки товариства на зазначених Актах здачі-прийняття виконаних робіт.

Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг за Актами здачі-прийняття виконаних робіт складає 36 000,00 грн.

Відповідно до графи «Зобов'язання сторін» Договору відповідач зобов'язаний оплатити позивачу гроші за проведені виступи в сумі 36 000,00 грн. в строк до 31 березня 2013р.

В матеріалах справи містяться виписки по рахунку позивача за період з 24.12.2012р. по 12.02.2013р., відповідно до яких, відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 21 000,00 грн., а саме: 24.12.2012р. перераховано 3 000,00 грн., 25.12.2012р. перераховано 3 000,00 грн., 27.12.2012р. перераховано 6 000,00 грн., 28.12.2012р. перераховано 3 000,00 грн., 10.01.2013р. перераховано 3 000,00 грн., 12.02.2013р. перераховано 3 000,00 грн.

Отже, з підписаних сторонами актів здачі-прийняття виконаних робіт на загальну суму 36 000,00 грн., відповідачем оплачено лише вартість послуг в розмірі 21 000,00 грн.

В подальшому, згідно наявних в матеріалах справи доказів, відповідачем повний розрахунок за надані позивачем послуги не проведено.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати вартості наданих позивачем послуг в строк до 31 березня 2013 року (графа «Зобов'язання сторін» Договору) не виконав, а отже заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 15 000,00 грн. (загальна сума наданих позивачем послуг в розмірі 36 000,00 грн. - частина оплачених відповідачем послуг в розмірі 21 000,00 грн. = 15 000,00 грн.).

Отже, з урахуванням того, що строк виконання зобов'язання щодо проведення відповідачем оплати отриманих від позивача послуг настав, а саме, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг починається з 01 квітня 2013 року, та факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором належним чином доведений та документально підтверджений і відповідачем не спростований, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 15 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Стаття 12 Закону України «Про адвокатуру» встановлює, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, вказані норми передбачають можливість відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката, доказом чого повинний бути відповідний платіжний документ та договір укладений з адвокатом чи адвокатським об'єднанням.

На підтвердження надання позивачу адвокатом послуг, Фізичною особою-підприємцем Добровольським Віктором Володимировичем надано до суду копію Адвокатського договору від 22.04.2013р., однак в порушення вищезазначених норм не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження проведення відповідачем оплати останнім адвокатських послуг в розмірі 3 000,00 грн.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України» заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

Застосування при розгляді справи вищевказаного рішення можливе з огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»,розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Також, згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено суду, що заявлена до стягнення сума витрат на послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн. дійсно була фактично понесена ним.

Враховуючи викладене, беручи до уваги викладені норми, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості послуг адвоката в розмірі 3 000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Судовий збір позивача у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тисячєлєтіє» (код ЄДРПОУ 37960794, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9) на користь Фізичної особи-підприємця Добровольського Віктора Володимировича (код ОКПО ЕС№140969, адреса: 97493, Автономна республіка Крим, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Зелена, кв. 7, кв. 25) основний борг в розмірі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя С.М. Морозов