Постанова

від 21.06.2013 по справі 811/1800/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року Справа № 811/1800/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Енергобудсервіс" про стягнення податкового боргу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Енергобудсервіс" (далі - відповідач) податковий борг у розмірі 67734,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковими повідомленнями - рішеннями відповідачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 990,57 грн. та з податку на прибуток у сумі 66744,00 грн. Грошове зобов'язання по вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідачем добровільно сплачено не було.

Враховуючи несплату відповідачем грошового зобов'язання у встановлений строк, позивач просить суд стягнути до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 67734,57 грн.

Представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 47).

Відповідач у судове засідання не прибув, до суду з адреси, зазначеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, повернулось поштове відправлення з відміткою «невірна назва організації».

За приписами частини одинадцятої статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою цієї ж статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Абзацом 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 41. 1. 1. пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Пунктом 41.5 цієї ж статті встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, законом передбачена можливість звернення органів державної податкової служби до адміністративного суду з позовами про стягнення з фізичних та юридичних осіб податкового боргу.

Приватне підприємство "Науково-виробнича компанія "Енергобудсервіс" зареєстрована як юридична особа 20.05.2009 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с. 4).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС з 27.12.2010 року по 25.01.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПП "Науково-виробничої компанії "Енергобудсервіс", за результатами якої складено акту про результати позапланової невиїзної перевірки відповідача № 6/23-10/36513872 від 28 січня 2011 року (а.с. 5-29), яким визначено порушення відповідачем :

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР в результаті чого було занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, в загальній сумі 53395 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року в сумі 11729 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 41667 грн.

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на 5410 грн., в т.ч.: за квітень 2010 року в сумі 5410 грн.

За результатами перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 14 лютого 2011 року № 0000102360, яким відповідачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6760,00 грн., в тому числі за основним платежем 5410,00 грн. за основним платежем та 1353,00 грн. штрафних санкцій (а.с. 30), яке надсилалось відповідачу, та отримане ним 17.02.2011 року (а.с. 31зв).

- від 14 лютого 2011 року № 0000112360, яким відповідачу визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66744,00 грн., в тому числі за основним платежем 53395,00 грн. за основним платежем та 13349,00 грн. штрафних санкцій(а.с. 32), яке надсилалось відповідачу, та отримане ним 17.02.2011 року (а.с. 32зв).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР встановлено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно інформації позивача за відповідачем рахується переплата у сумі 5772,43 грн.

Отже, сума узгодженого боргу відповідача складає 67734,57 грн. (66744,00 грн. + 6763,00 грн. - 5772,43 грн.).

Вказаний борг підтверджується також наданими позивачем витягами з особового рахунку відповідача (а.с. 35-38).

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідачу направлялась податкова вимога форми «Ю» від 10.01.2013 року № 24 на суму 67734,57 грн., проте повернулась до податкового органу без вручення, із зазначенням причини невручення "не вірна назва організації" (а.с. 33).

Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Позивачем оскаржувались податкові-повідомлення рішення №0000102360 та №0000112360 від 14 лютого 2011 року у судовому порядку, проте ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву по справі 1170/2а-703/11 залишено без розгляду (а.с. 34).

Відповідачем доказів сплати податкового боргу, оскарження податкового повідомлення-рішення суду не надано.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 3, 35, 71, 94, 128, 160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Енергобудсервіс" про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватну підприємство "Науково-виробнича компанія "Енергобудсервіс" (ідентифікаційний код 36513872) кошти на суму його податкового боргу у розмірі 67734 (шістдесят сім тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 57 коп. на користь Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна