Постанова

від 20.06.2013 по справі 813/2201/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року № 813/2201/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представників: позивача Бєлановського В.П., відповідача Карпина Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістік» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістік» (далі - ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 28.02.2013 р. № 0000522210/4351, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 159 177, 25 грн., у т.ч. 124972,0 грн. за основним платежем та 34205,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення-рішення від 28.02.2013 р. № 0000512210/4352, згідно яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 138506,07 грн., у т.ч. 105759,82 грн. за основним платежем та 32746,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки від 15.02.2013 р. № 293/22-10/35774697, про неправомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість вартості товарів, придбаних підприємством в контрагентів, у зв'язку із відсутністю поставок товарів та послуг та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що сторони належним чином та в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, дійсність господарських операцій з вказаними контрагентом підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам до первинних документів, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік». Посилання відповідача про порушення товариством вимог податкового законодавства є безпідставними, тому спірні податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Представник позивача Бєлановський В.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача Карпин Я.С. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в наступному. Проведеною ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС позаплановою виїзною перевіркою ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» з питань дотримання вимог податкового законодавства під-час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків: ТзОВ «Трансавтолюс» (код ЄДРПОУ 36612865) за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Львівкомфортбуд-К» (код ЄДРПОУ 35383018) за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р.; ПП «ОТГ-Груп» (код ЄДРПОУ 37351695) за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Одеська технопромислова група» (код ЄДРПОУ 35769535) за період з 01.08.2010 р. 30.11.2010 р.; ТзОВ «Компанія «Стар Телеком» (код ЄДРПОУ 36241946) за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р.; ПП «Рейсмет Юг» (код ЄДРПОУ 35279722) за період з 01.04.2010 р. по 30.05.2010 р.; ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р.; ПП «МКМ - СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТзОВ «Цайпер Україна» (код ЄДРПОУ 32484335) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.; ТзОВ «Фінанс Пан Трейд» (код ЄДРПОУ 37700469) за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р.; ТОВ «ТПК ГРУП» (код ЄДРПОУ 38148831), ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (код ЄДРПОУ 37700469), ПВКП «УКРПРОМКОМПЛЕКТ» (код ЄДРОПОУ 30495111), ТОВ «ЗІМ ІНТЕГРЕЙД ШИПІНГ» (код ЄДРПОУ 3425251), ТОВ «БРЕНД СИСТЕМС» (код ЄДРПОУ 31447355), ТОВ «ДІАЛ ТРАНС» (код ЄДРПОУ 37114801), ТОВ «ІНТЕГРАЛ АЙ ТІ» (код ЄДРПОУ 37403533), ТОВ «УКРТРАНС АНАЛІТИК» (код ЄДРПОУ 35926521), ПП «КІТ-97» (код ЄДРПОУ 36071851), ТОВ «АВТОПАРКЕТИНГ» (код ЄДРПОУ 37645708), ПП «УКРСМАРТТРАНС» (код ЄДРПОУ 35746539), ТОВ КФ «ДЕРБНИК» (код ЄДРПОУ 37455712), ТОВ «КОМПАНІЯ РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36641718), ТОВ «УНО ТРАНС» (код ЄДРПОУ 36833480), ПП «ДАНЛІР» (код ЄДРПОУ 35321590), ТОВ «ТРАНС ЛАЙН-М» (код ЄДРПОУ 34436849) та ряд інших СПД за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., результати якої оформлені актом від 15.02.2013 р. № 293/22-10/35774697, встановлено що позивач проводив взаєморозрахунки з ТзОВ «Трансавтолюкс» (код ЄДРПОУ 36612865) за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Львівкомфортбуд-К» (код ЄДРПОУ 35383018) за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р.; ПП «ОТГ-Груп» (код ЄДРПОУ 37351695) за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Одеська технопромислова група» (код ЄДРПОУ 35769535) за період з 01.08.2010 р. 30.11.2010 р.; ПП «Рейсмет Юг» (код ЄДРПОУ 35279722) за період з 01.04.2010 р. по 30.05.2010 р.; ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р.; ПП «МКМ - Сервіс» (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТзОВ «Цайпер Україна» (код ЄДРПОУ 32484335) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.; ТзОВ «Фінанс Пан Трейд» (код ЄДРПОУ 37700469) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.; «КОМПАНІЯ РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.; ТзОВ «Медео-Захід» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.; ТзОВ «Альфа-Івест Плюс» за період 01.01.2010 року по 31.12.2012 р.; ПВКП «Спецінструмент» за період 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. В ході проведення перевірки ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» встановлено, що у контрагентів позивача відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам (відсутні трудові ресурси, складські потужності, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, відсутність суб'єктів госпоподарювання за місцем реєстрації) та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Вважає, що вказані контрагенти приймали участь у транзитних фінансових потоках, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат, та не мають реального характеру. У господарській діяльності позивача вбачається відсутність поставок послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків, в зв'язку з тим, що угоди поставок за участю зазначених контрагентів мають фіктивний характер, є нікчемними правочинами та не створюють реальних наслідків, про відсутність в даному випадку, як бази так і об'єкта оподаткування та про відсутність наміру створення правових наслідків, а також невідповідність дійсності відомостей наданих позивачем первинних документів та документів бухгалтерського обліку. Відтак, у ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат коштів по господарських операціях з вказаними контрагентами. Висновки акту перевірки ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» зроблені на підставі відомостей актів перевірки його контрагентів. Вважає спірні податкові повідомлення - рішення від 28.02.2013 р. № 0000522210/4351 та від 28.02.2013 р. № 0000512210/4352 законними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Позивач - ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік», як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Львівської міської ради 05.03.2008 року (код ЄДРПОУ 35774697) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС з 06.03.2008 року за № 862.

ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Залізничному районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.03.2008 року № 100105634.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» з питань дотримання вимог податкового законодавства під-час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків.

Результати перевірки оформлені актом від 15.02.2013 р. № 293/22-10/35774697.

Як вбачається з акту від 15.02.2013 р. № 293/22-10/35774697, податковим органом встановлено порушення ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік»:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу Україна від 02.12.2010 року № 2755-VI , що призвело до завищення валових витрат за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року всього на суму 310920,87 грн. та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, всього на суму 222382,49 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 124 972 грн.;

- п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4, п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.041997 №168/97-ВР, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , що призвело до безпідставного включення до податкового кредиту суми ПДВ по господарських операціях з ТзОВ «Трансавтолюкс» (код ЄДРПОУ 36612865) за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Львівкомфортбуд-К» » (код ЄДРПОУ 35383018) за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р.; ПП «ОТГ-Груп» (код ЄДРПОУ 37351695) за період з 01.01.2011 р. по 31.01.2011 р.; ПП «Одеська технопромислова група» (код ЄДРПОУ 35769535) за період з 01.08.2010 р. 30.11.2010 р.; ПП «Рейсмет- Юг» (код ЄДРПОУ 35279722) за період з 01.04.2010 р. по 30.05.2010 р.; ТзОВ «Екопласт Львів» (код ЄДРПОУ 33196220) за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р.;, ПП «МКМ - Сервіс» (код ЄДРПОУ 35383180) за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р.; ТзОВ «Цайпер Україна» (код ЄДРПОУ 32484335) за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.; ТОВ «Фінанс Пан Трейд» (код ЄДРПОУ 37700469) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.; ТОВ «Компанія ремелектросервіс» 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р, ТзОВ «Медео-захід» 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р.; ТзОВ «Альфа-Інвест Плюс» за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. всього на суму 105 759,82 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення - рішення від 28.02.2013 року:

- № 0000522210/4351, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 159 177, 25 грн., у т.ч. 124972,0 грн. за основним платежем та 34205,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- 0000512210/4352, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 138506,07 грн., у т.ч. 105759,82 грн. за основним платежем та 32746,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач податкові повідомлення-рішення від 28.02.2013 року № 0000522210/4351 та 0000512210/4352 в адміністративному порядку не оскаржував.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту та віднесення до валових витрат коштів по оплаті придбаних позивачем послуг від вищевказаних контрагентів, витрати по яких здійснено без їх фактичного придбання у зв'язку з нікчемністю правочину, укладеного з вказаним контрагентом.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено ряд інших актів перевірки суб'єктів господарської діяльності, які були контрагентами позивача, а саме: ТзОВ «Трансавтолюкс», ПП «Львівкомфортбуд-К», ПП «ОТГ-Груп», ПП «Одеська технопромислова група», ПП «Рейсмет- Юг», ТзОВ «Екопласт Львів», ПП «МКМ - Сервіс», ТзОВ «Цайпер Україна», ТзОВ «Фінанс Пан Трейд», ТОВ «Компанія ремелектросервіс», ТзОВ «Медео-захід», ТзОВ «Альфа-Інвест Плюс», ПВКП «Спецінструмент», згідно яких у даних контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, а саме: відсутні виробничі потужності, основні фонди, виробничі активі, складські приміщення, транспортні засоби та спеціалісти. З урахуванням цього податковий орган робить висновок про те, що в діяльності зазначених контрагентів вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема, коли такі операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту та які не мають реального характеру. Оскільки зазначені контрагенти порушили свої податкові зобов'язання, принципи господарювання та цивільне законодавство, то угоди, укладені ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» з таким постачальником, є нікчемними.

Суд вважає такі висновки податкового органу помилковими, мотивуючи це наступним.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 393/34 - ВР від 28 грудня 1994 року та Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, а також нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Поняття валових витрат виробництва та обігу, порядок включення сум до складу валових витрат визначалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 393/34 - ВР від 28 грудня 1994 року (далі - Закон № 393/34 - ВР).

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону № 393/34 - ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п.5.2. цієї ж статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 393/34 - ВР не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 5.11. статті 5 Закону № 393/34 - ВР забороняє установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та порядок їх визнання регулюється статтею 138 Податкового кодексу, а витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку - статтею 139.

Згідно пункту 138.2. статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.9. пункту 139.1 не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 168/97-ВР).

Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого у зв'язку з придбанням (виготовленням) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника.

Отже, вказана норма Закону № 168/97-ВР пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобовязаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порівняльний аналіз наведених вище норм № 393/34 - ВР, Закону № 168/97-ВР та Податкового кодексу України свідчить про однаковий підхід законодавця до порядку формування та віднесення витрат до складу валових витрат та підстав формування платником податків податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 08.09.09 року по справі за позовом ВАТ «Київхімволокно» до ДПІ у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

неможливість фактичного здійснення суб'єктом господарювання господарських операцій урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних; для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;

виявлення ведення обліку для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;

здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в І обсязі, зазначеному суб'єктом господарювання у документах обліку;

відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності в разі відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Судом встановлено, що ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» в охоплений перевіркою період мало правовідносини по придбанню послуг у контрагентів на підтвердження чого подано наступні документи:

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «ТРАНСАВТОЛЮКС», позивачем було представлено:

- договір № 1131 від 19.11.2010 р. про надання транспортних послуг (т. 1, а.с. 92-93);

- акт транспортно-експедиційних послуг № 1417 від 22.11.2010 р. (т. 1, а.с. 94);

- податкову накладну № 1411 від 22.11.2010 р. (т. 1, а.с. 95);

- товарно-транспортну накладну серії 8019971280 від 19.11.2010 р. (т. 1, а.с. 96);

- банківську виписку від 29.12.2010 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «ЛЬВІВКОМФОРТГРУП-К», позивачем було представлено:

- договір №731 від 21.12.2009 р. про надання консультаційно-інформаційних послуг правового характеру (т. 1, а.с. 97-100);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з переліками наданих консультаційних послуг: № 1401 від 14.01.2010 р., № 0054 від 29.01.2010 р., № 0082 від 26.02.2010 р., № 0162 від 31.03.2010 р., № 0163 від 31.03.2010 р., № 0269 від 27.04.2010 р., № 2283 від 30.04.2010 р. (т. 1, а.с. 101-115);

- податкові накладні: № 0848 від 14.01.2010 р., № 0086 від 29.01.2010 р., № 0420 від 26.02.2010 р., № 0973 від 31.03.2010 р., № 0974 від 31.03.2010 р., № 1555 від 27.04.2010 р., № 1655 від 30.04.2010 р. (т. 1, а.с. 116-122);

- банківські виписки: від 14.01.2010 р., від 04.02.2010 р., від 03.03.010 р., від 31.03.2010 р., від 01.04.2010 р., від 27.04.2010 р., від 06.05.2010 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «ОТГ-ГРУП», позивачем було представлено:

- договір № 0511/10 від 05.11.2010 р. на надання транспортно-експедиційних послуг (т. 1, а.с. 123-125);

- акти надання автотранспортних та експедиційних послуг за договором № 0511/10 від 05.11.2010 р. (б/н): від 19.01.2011 р., від 31.01.2011 р. (т. 1, а.с. 126-127);

- податкові накладні: № 352 від 19.01.2011 р., № 766 від 31.01.2011 р. (т. 1, а.с. 128-129);

- СMR: № 6483, № 0679, № 7932 (т. 1, а.с. 130-132);

- банківські виписки: від 13.01.11 р. від 24.01.11 р., від 15.02.11 р., від 18.02.11 р., від 23.02.2011 р., від 05.04.2011 р., від 07.04.2011 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА», позивачем було представлено:

- договір № 0508/10 від 05.08.2010 р на надання транспортно-експедиційних послуг (т. 1, а.с. 133-135);

- акти надання автотранспортних та експедиційних послуг за договором № 0508/10 від 05.08.2010 р. (б/н): від 26.08.2010 р., від 28.09.2010 р., від 22.10.2010 р., від 22.10.2010 р., від 02.11.2010 р. (т. 1, а.с. 136-140);

- податкові накладні: № 1813 від 26.08.2010 р., № 2665 від 28.09.2010 р., № 3315 від 22.10.2010 р., № 3314 від 22.10.2010 р., № 3878 від 02.11.2010 р. (т. 1, а.с. 141-145);

- товарно-транспортні накладні: № 4093998 від 19.08.2010 р., № 5688675 від 19.08.2010 р., № 3533921 від 20.09.2010 р., № 4665063 від 18.10.2010 р. (т. 1, а.с. 146-149);

- СMR № 90343 (т. 1, а.с. 150);

- банківські виписки: від 13.09.2010 р. від 11.10.2010 р., від 13.10.2010 р., від 27.10.2010 р., від 29.10.2010 р., від 02.11.2010 р., від 15.11.2010 р., від 23.11.2010 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «РЕЙСМЕТ-ЮГ», позивачем було представлено:

- договір №2812 від 28.12.2009 р. (т. 1, а.с. 151-153);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 16/04/1 від 16.04.2010 р., № 23/04/7 від 23.04.2010 р.; № 23/04/8 від 23.04.2010 р.; № 05/05/3 від 05.05.2010 р. (т. 1, а.с. 154-157);

- податкові накладні: № 160402 від 16.04.2010 р.; № 230408 від 23.04.2010 р., від № 230409 23.04.2010 р., № 050503 від 05.05.2010 р. (т. 1, а.с. 158-161);

- СМR: № 234, № 6731, № 5439, № 0743 (т. 1, а.с. 162-165);

- товарно-транспортні накладні: № 5053313 від 23.04.2010 р., № 4875558 від 06.05.2010 р. (т. 1, а.с. 166-167);

- банківські виписки: від 14.05.2010 р., від 21.05.2010 р., від 02.06.2010 р., від 22.06.2010 р., від 24.06.2010 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «ЕКОПЛАСТ-ЛЬВІВ», позивачем було представлено:

- договір № 873 від 03.06.2010 р. про надання консультаційно-інформаційних послуг правового характеру;

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з переліками наданих послуг: №0046 від 04.06.2010 р., №0061 від 17.06.2010 р.

- податкові накладні: №0270 від 04.06.2010 р., № 0416 від 17.06.2010 р.;

- банківські виписки: від 04.06.2010 р., від 17.06.2010 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПП «МКМ-СЕРВІС», позивачем було представлено:

- договір № 1295 від 31.01.2011 р. про надання експедиційних послуг (т. 1, а.с. 168-171);

- акт №1 від 01.03.2011 р. приймання-передачі послуг до Договору № 1295 від 31.01.2011 р. про надання експедиційних послуг (т. 1, а.с. 172-174);

- План-Замовлення № 1 від 31.01.2011 р. на надання експедиційних послуг до договору послуг № 1295 від 31.01.2011 р. про надання експедиційних (т. 1, а.с. 175-178);

- податкову накладну № 3010001від 01.03.2011 р. (т. 1, а.с. 174);

- банківські виписки: від 02.03.2011 р.; від 11.03.2011 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «ЦАЙПЕР-УКРАЇНА», позивачем було представлено:

- договір № 1241 від 04.01.2011 р про надання експедиційних послуг(т. 1, а.с. 180-183);

- акт №3 від 01.03.2011 р. приймання-передачі послуг до Договору № 1241 від 04.01.2011 р. про надання експедиційних послуг(т. 1, а.с. 184-185);

- План-Замовлення № 1 від 04.01.2011 р. на надання експедиційних послуг договору № 1241 від 04.01.2011 р. про надання експедиційних послуг(т. 1, а.с. 186-188);

- податкову накладну № 28 від 01.02.2011 р. (т. 1, а.с. 189);

- банківські виписки: від 04.02.2011 р., від 07.02.2011 р., від 30.03.2011 р. від 05.04.2011 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «ФІНАНС ПАН ТРЕЙД», позивачем було представлено:

- Договору № 2013 від 02.04.2012 р. про надання експедиційних послуг(т. 1, а.с. 190-193);

- акти приймання-передачі послуг до Договору № 2013 від « 02» квітня 2012 р. про надання експедиційних послуг: №28/04-05 від 28.04.2012 р., № 31/05-16 від 31.05.2012 р., № 29/06-06 від 29.06.2012 р., № 29/06-05 від 29.06.2012 р., № 23/07-01 від 23.07.2012 р. (т. 1, а.с. 194-211);

- Плани-Замовлень на надання експедиційних послуг договору № 2013 від « 02» квітня 012 р. про надання експедиційних послуг: № 1 на квітень 2012 р., № 2 на червень 2012 р, № 3 на червень 2012 р.; № 4 на червень 2012 р., № 4 на липень 2012 р. (т. 1, а.с. 212-234);

- податкові накладні: № 467 від 28.04.2012 р., № 584 від 31.05.2012 р., № 492 від 29.06.2012р., № 493 від 29.06.2012р., № 361 від 23.07.2012 р. (т. 1, а.с. 235-239);

- банківські виписки: від 30.04.2012 р. від 31.05.2012 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТОВ «КОМПАНІЯ РЕМЕЛЕКТРОСЕРВІС», позивачем було представлено:

- договір № 1932 від 29.03.2012 р. на виконання транспортних послуг(т. 1, а.с. 240-242);

- акти здачі-приймання наданих послуг: № 0003 від 03.04.12 р. № 0006 від 03.04.12 р.; № 0010 від 04.04.12. (т. 1, а.с. 243-245);

- податкові накладні: №118 від 30.03.2012 р., №14 від 03.04.2012 р. № 22 від 04.04.2012 р. (т. 1, а.с. 246-248);

- замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору № 1932 від 29.03.2012 р.: №3985-П від 29.03.2012 р., №4004-П від 03.04.2012 р., №4015-П від 04.04.2012 р. (т. 1, а.с. 249-т.2, а.с. 1)

- товарно-транспортні накладні: №ЗТН000000482 від 30.03.2012 р., №ЗТН000000533 від 03.04.2012 р., №ЗТН000000558 від 04.04.2012 р. (т. 2, а.с. 2-4);

- банківські виписки: від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 31.05.2012 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «АЛЬФА-ІНВЕСТ ПЛЮС», позивачем було представлено:

- договір № 2058 від 23.05.2012 р. на виконання транспортних послуг(т. 2, а.с. 5-7);

- акт № 165 від 24.05.12 р. здачі-приймання наданих послуг(т. 2, а.с. 8);

- податкову накладну № 548 р. від 24.05.2012 р. (т. 2, а.с. 9);

- замовлення №4365-П від 23.05.2012 р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору № 2058 від 23.06.2012 р. (т. 2, а.с. 10);

- товарно-транспортну накладну № 1595 від 24.05.2012 р. (т. 2, а.с. 11);

- банківську виписку від 30.06.2012 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ПВКП «СПЕЦІНСТРУМЕНТ», позивачем було представлено:

- договір № 1600 від 21.09.2011 р. на виконання транспортних послуг(т. 2, а.с. 12-15);

- акти здачі-приймання наданих послуг: № 155 від 21.11.11 р., № 206 від 28.11.11 р., № 36 від 05.12.11 р., № 80 від 08.12.11 р. (т. 2, а.с. 16-19);

- податкові накладні: № 155 від 21.11.11 р., № 206 від 28.11.11 р., № 36 від 05.12.11 р., № 80 від 08.12.11 р. (т. 2, а.с. 20-23);

- замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом до договору № 1600 від 21.09.11 р.: №3287-П від 18.11.2011 р., №3319-П від 24.11.2011 р., № 3353-П від 01.12.2011 р., № 3385-П від 06.12.2011 р. (т. 2, а.с. 24-27);

- товарно-транспортні накладні: серії 8027728937 від 19.11.2011 р., серії 8027700730 від 19.11.2011 р., серії 8027877950 від 26.11.2011 р., серії 8027875132 від 26.11.2011 р., серії 8028045522 від 03.12.2011 р., серії 8028042877 від 03.12.2011 р., серії 8028083873 від 07.12.2011 р., серії 8028051437 від 07.12.2011 р., серії 8028076651 від 07.12.2011 р. (т. 2, а.с. 28-36);

- банківські виписки: від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з ТзОВ «МЕДЕО-ЗАХІД», позивачем було представлено:

- договір № 1568 від 29.08.2011 р. на виконання транспортних послуг(т. 2, а.с. 37-38);

- акт № 29 від 07.09.11 р. здачі-приймання наданих послуг(т. 2, а.с. 39);

- податкова накладна № 33 від 07.09.2011 р. (т. 2, а.с. 40);

- Замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 2894-П від 29 Серпня 2011 р. до договору № 1568 від 29.08.11 р. (т. 2, а.с. 41);

- СМR № 012917(т. 2, а.с. 42);

- банківські виписки: від 31.12.2011 р., від 29.02.2012 р.

ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» повністю розрахувалось з вказаними постачальниками послуг за поставлену продукцію, на підтвердження чого подало наступні платіжні доручення: банківську виписку від 29.12.2010 р, банківські виписки: від 14.01.2010 р., від 04.02.2010 р., від 03.03.010 р., від 31.03.2010 р., від 01.04.2010 р., від 27.04.2010 р., від 06.05.2010 р., банківські виписки: від 13.01.11 р. від 24.01.11 р., від 15.02.11 р., від 18.02.11 р., від 23.02.2011 р., від 05.04.2011 р., від 07.04.2011 р., банківські виписки: від 13.09.2010 р. від 11.10.2010 р., від 13.10.2010 р., від 27.10.2010 р., від 29.10.2010 р., від 02.11.2010 р., від 15.11.2010 р., від 23.11.2010 р., банківські виписки: від 14.05.2010 р., від 21.05.2010 р., від 02.06.2010 р., від 22.06.2010 р., від 24.06.2010 р., банківські виписки: від 04.06.2010 р., від 17.06.2010 р. банківські виписки: від 02.03.2011 р.; від 11.03.2011 р., банківські виписки: від 04.02.2011 р., від 07.02.2011 р., від 30.03.2011 р. від 05.04.2011 р., банківські виписки: від 30.04.2012 р. від 31.05.2012 р., банківські виписки: від 31.03.2012 р., від 30.04.2012 р., від 31.05.2012 р., банківську виписку від 30.06.2012 р., банківські виписки: від 31.12.2011 р., від 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р., банківські виписки: від 31.12.2011 р., від 29.02.2012 р.

Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється в порядку та за правилами, визначеними Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Тому придбання транспортних послуг з перевезення вантажів, а також експедиторських послуг з метою використання даних послуг для організації та забезпечення перевезень вантажів, замовлених в якості оплатних послуг позивачу його клієнтами, а також придбання послуг інформаційно-консультаційного характеру щодо питань українського законодавства, а саме: надання правових довідок та консультування щодо здійснення підприємницької діяльності, нормативного регулювання господарських правовідносин в сфері митного та трудового законодавства з урахуванням того факту, що на підприємстві посада юриста штатним розписом не передбачена, є витратами, без яких здійснення власної господарської діяльності та отримання доходу позивачем не є можливою.

Згідно довідки АА №720122 з ЄДРПОУ від 08.11.2012 р. основними видами діяльності ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код за КВЕД 52.29), що включає: експедицію вантажів; організацію перевезень залізничним, автомобільним, водним або авіаційним транспортом; організацію групових або індивідуальних відправлень вантажів (у т.ч. вивіз і доставку вантажів, а також компонування партій); видачу й одержування транспортної документації та накладних; діяльність митних брокерів: діяльність суднових брокерів і агентів з фрахтування місць для авіаційних вантажних перевезень; посередництво з фрахту вантажного місця на судні або в літаку; вантажно-розвантажувальні роботи, наприклад, тимчасове пакування задля збереження вантажу під час транзитних перевезень, перепакування, вибірковий контроль та зважування вантажу тощо.

Аналіз господарських операцій та представлених позивачем первинних документів дає суду підстави вважати, що господарська операція між ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» з вказаними контрагентами відповідала тому виду діяльності, яку здійснював позивач відповідно до наданих йому в установленому законом порядку дозвільних документів.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 9 Закону № 996-ХІV первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації)- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача наявні усі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо придбання послуг у вазаних контрагентів, послуги надано, на суму отриманого послуг виписано податкові накладні та здійснено розрахунок за отримані послуги.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність (товарність) здійснення господарської операції ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» з вказаними контрагентами по придбанню послуг та використання їх в господарській діяльності позивача та спростовують висновки податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту по податку на додану вартість коштів по взаєморозрахунках з цими контрагентами в період, охоплений перевіркою.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів між ТзОВ «ТЕК «РАС Логістік» та вказаними контрагентами, суд зазначає наступне.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна, правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідачем не представлено суду будь - яких доказів того, що заперечуванні ним правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Стосовно доводів податкового органу про відсутність у названих постачальників об'єктивної можливості для виконання поставок товарів в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу також не можна розцінювати як доказ фіктивності спірних операцій. Адже укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт постачальником.

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).

Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 28.02.2013 року № 0000522210/4351 та 0000512210/4352.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірні податкові повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 28.02.2013 року № 0000522210/4351 та 0000512210/4352, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України, Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин) і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2294 грн., сплаченого за платіжним дорученням № 1009 від 01 квітня 2013 року.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 28 лютого 2013 року № 0000522210/4351.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС від 28 лютого 2013 року № 0000512210/4351

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістік» 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 26 червня 2013 року.