Рішення

від 18.06.2013 по справі 911/1307/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р. Справа № 911/1307/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», м. Київ

до Фермерського господарства «Медові поля», Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки

про стягнення 129636,90 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : Холоденко Г.М. (довіреність №177 від 10 квітня 2013 року);

від відповідача: Яценко В.В. (довідка ЄДРПОУ від 26 березня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фермерського господарства «Медові поля» (далі - відповідач) про стягнення 129636,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №59685-20/9-1 від 10 грудня 2009 року. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Фермерським господарством «Медові поля» позивач звернувся з позовом до суду щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за кредитом у розмірі 98004,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 94,96 грн., нарахованих відсотків у розмірі 19275,08 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 910,96 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7441,31 грн. та 3% річних у розмірі 3910,48 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12 квітня 2013 року та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте, письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - банк) та відповідачем (за договором - позичальник) 10 грудня 2009 року укладено кредитний договір за №59685-20/9-1 (далі - договір).

Згідно пункту 1.1 договору (в редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 9 грудня 2010 року) банк надає позичальнику кредит в грошовій формі (далі - кредит) на наступних умовах: сума кредиту: 100000,00 грн.; кінцева дата повернення кредиту: 8 грудня 2011 року; процентна ставка: 28,0 процентів річних, яка встановлюється на строк по 31 грудня 2010 року та 24,0 процентів річних, яка починає діяти з 1 січня 2011 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок.

Згідно пункту 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за періоди з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що нарахування банком процентів здійснюється щомісячно до 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

Відповідно до пункту 4.4 договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 25 числа по останній робочий день поточного місяця.

Пунктом 6.1.2 договору встановлено, що позичальник зобов'язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пункту 8.1 договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісії позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

9 грудня 2010 року між сторонами погоджено графік погашення кредиту (том 1, а.с. 19).

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, позивач виконав належним чином, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи (том 1, а.с. 24-32).

Проте, відповідач вимоги кредитних договорів в частині обов'язку погашення грошових зобов'язань згідно графіку погашення кредиту належним чином не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 98004,11 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 19275,08 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 98004,11 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 19275,08 грн. залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано та не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 98004,11 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 19275,08 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту за договором у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, у розмірі 7441,31 грн.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за договором у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, у розмірі 910,96 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 3910,48 грн. та інфляційні втрати у сумі 94,96 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Під час судового розгляду справи №911/1307/13 представником відповідача було заявлено клопотання про відстрочення сплати суми заборгованості на 6 місяців, а саме, щодо сплати заборгованості 1 грудня 2013 року.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилався на скрутне фінансове становище та сезонний характер діяльності відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що прийняття рішення у справі про стягнення всієї суми заборгованості в повному обсязі без застосування відстрочки виконання унеможливить його подальше виконання та призведе до неможливості виконання соціальних зобов'язань перед працівниками відповідача.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року за №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що блокування господарської діяльності підприємства відповідача може призвести до несплати заробітної плати працівникам підприємства (у зв'язку з чим відповідач може втратити трудовий колектив, що, в свою чергу, може призвести до зупинення діяльності підприємства), та інших обов'язкових платежів.

За таких обставин, суд, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору дійшов висновку щодо задоволення клопотання Фермерського господарства «Медові поля» про відстрочку виконання рішення суду строком на 6 місяців, а саме, щодо сплати заборгованості 1 грудня 2013 року.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Медові поля» (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, код 31656227) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) - 98004 (дев'яносто вісім тисяч чотири) грн. 11 коп. заборгованості за кредитом, 19275 (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 08 коп. заборгованості за процентами, 7441 (сім тисяч чотириста сорок одна) грн. 31 коп. пені по кредиту, 910 (дев'ятсот десять) грн. 96 коп. пені по процентам, 94 (дев'яносто чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 48 коп. 3% річних та 2593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. судового збору.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі №911/1307/13 щодо стягнення з Фермерського господарства «Медові поля» (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, код 31656227) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-а, код 24214088) - 98004 (дев'яносто вісім тисяч чотири) грн. 11 коп. заборгованості за кредитом, 19275 (дев'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 08 коп. заборгованості за процентами, 7441 (сім тисяч чотириста сорок одна) грн. 31 коп. пені по кредиту, 910 (дев'ятсот десять) грн. 96 коп. пені по процентам, 94 (дев'яносто чотири) грн. 96 коп. інфляційних втрат, 3910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 48 коп. 3% річних та 2593 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. судового збору шляхом стягнення з Фермерського господарства «Медові поля» (08662, Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, код 31656227) грошових коштів у розмірі 132229 (сто тридцять дві тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 90 коп. з 1 грудня 2013 року.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 червня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.