ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/6500/13 20.06.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цитадель"
про часткове розірвання договору та стягнення 1 181 655,00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Яковенко В.О.
від відповідача: не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цитадель" (далі-відповідач) про розірвання договору резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОТЕХІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦИТАДЕЛЬ», згідно якого резервуються квартири за будівельними номерами: №№7,11,19,20 у будинку, що споруджується за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, будівельний номер 2, в частині резервування квартири за будівельним номером №11; стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 255 060,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р. щодо введення об'єкту нерухомості в експлуатацію у термін до II кварталу 2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У судовому засіданні 23.04.2013 р. представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, в якій просить розірвати договір резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОТЕХІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦИТАДЕЛЬ», згідно якого резервуються квартири за будівельними номерами: №№7,11,19,20 у будинку, що споруджується за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, будівельний номер 2; стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 1 181 655,00 грн.
Крім того, позивачем у поданій заяві подано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки останній перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та подану заяву про зміну предмету позову і додані до неї матеріали повернуто позивачу без розгляду.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.
У процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про зміну предмету позову, яка є фактично заявою про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про відстрочення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" сплату судового збору на строк до ухвалення рішення по справі.
В поданій заяві позивач просить розірвати договір резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОТЕХІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦИТАДЕЛЬ», згідно якого резервуються квартири за будівельними номерами: №№7,11,19,20 у будинку, що споруджується за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, будівельний номер 2; стягнути з відповідача понесені збитки у розмірі 1 181 655,00 грн.
Суд визнав подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим прийняв її до розгляду та відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 18 531,90 грн. до ухвалення судового рішення у справі.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.
03.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забороняє розірвання договору резервування не інакше, як за згодою сторін.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.
У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та наполягав на задоволенні позову.
Представники відповідача у дане судове засідання не з'явилися, вимог суду не виконали.
Проте, суд відзначає, що відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо направлення представників для участі у судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 20.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цитадель" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" укладено договір № 03/19-08 про резервування квартир, умовами якого передбачено, що згідно даного договору за власником облігацій резервуються квартири за будівельними номерами: №№7, 11, 19, 20 у будинку, що споруджується відповідачем за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 2.
Відповідно до п. 1.2. договору відповідач резервує за власником облігацій квартири для подальшої передачі їх у власність власнику облігацій шляхом погашення облігацій згідно з інформацією та умовами цього договору: оформленням свідоцтва про право власності або укладенням договорів купівлі-продажу квартир. Право вибору порядку погашення облігацій випливає з діючого на момент погашення облігацій законодавства України та є безумовним правом відповідача і не залежить від бажань власника облігацій, з чим погоджується останній, підписуючи цей договір.
Згідно п. 1.3. договору з метою придбання у власність квартир, що є предметом даного договору та визначені в додатку №1 до даного договору, власник зобов'язується придбати пакети облігацій в повному обсязі, на умовах та у строки, визначені договором купівлі-продажу цінних паперів.
Пунктом 1.5. договору встановлено, що запланований термін введення будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2009 р.
Відповідно до п. 4.3.1. договору власник облігацій має право отримати від відповідача квартиру на умовах та в строки, визначених інформацією та даним договором шляхом оформлення свідоцтва про право власності або укладення договору купівлі-продажу.
07.04.2008 р. між сторонами укладено договір №1-2/2008 купівлі-продажу цінних паперів, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язується передати, а позивач зобов'язується прийняти безпроцентні іменні облігації ТОВ «Будівельна компанія «Цитадель» та сплатити встановлену сторонами грошову суму на наступних умовах: загальна кількість ЦП: 26 259 шт. загальною вартістю 1 181 655,00 грн., серія А, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000014567.
Відповідно до п. 2.2. договору відповідач в строк, передбачений в п. 3.1. цього договору, забезпечує списання цінних паперів, зазначених в п. 1.2. договору на користь позивача. Підтвердженням факту переходу прав власності на цінні папери згідно умов даного пункту є виписка з рахунків у цінних паперах відповідача і позивача, що підтверджують списання цінних паперів з рахунку у цінних паперах відповідача та зарахування їх на рахунок у цінних паперах позивача.
З матеріалів справи, а саме виписки з рахунку у цінних паперах позивача, вбачається, що цінні папери в кількості 26 259 шт. загальною вартістю 1 181 655,00 грн., серія А, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000014567 належать позивачеві, що підтверджує факт їх придбання у відповідача та виконання своїх зобов'язань за договором № 03/19-08 про резервування квартир від 19.03.2008 р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р. щодо введення об'єкту нерухомості в експлуатацію у термін до II кварталу 2009 року, на момент подачі позову строк перевищення терміну введення об'єкта в експлуатацію складає 46 місяців, чим відповідач порушив істотні умови оспорюваного договору та внаслідок такого порушення позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 181 655,00 грн. збитків, що становлять вартість придбаних облігацій у відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що сторони в п. 1.5. договору резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р. встановили строк введення будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2009 р., що являється обов'язком для відповідача в частині такого введення будинку в погоджений строк.
Проте, на день прийняття рішення по справі будинок, що мав споруджуватися відповідачем за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 2 не введений в експлуатацію, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Так, укладаючи оспорюваний договір резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р., позивач мав на меті зарезервувати квартири №№7, 11, 19, 20 у будинку, що споруджується відповідачем за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 2 для подальшого оформлення права власності на зарезервовані квартири після запланованого введення будинку в експлуатацію.
Однак, не виконавши своїх зобов'язань, відповідач істотно порушив умови договору резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р., оскільки таке порушення призвело до того, що позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору.
З приводу твердження відповідача, що ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забороняє розірвання договору резервування не інакше, як за згодою сторін, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, та стягнення коштів, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, на строк дії цієї статті не здійснюється. Ця заборона не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців.
Оскільки введення будинку що споруджується відповідачем за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 2 в експлуатацію було заплановано на ІІ квартал 2009 р., а позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання оспорюваного договору в квітні 2013 р., відповідно положення вказаної статті не застосовуються, а тому суд не приймає до уваги надані відповідачем заперечення на позов.
За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем істотних умов договору резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008 р. та позбавлення позивача значною мірою, таким порушенням, того на що він розраховував при укладенні договору, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОТЕХІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦИТАДЕЛЬ», згідно якого резервуються квартири за будівельними номерами: №№7,11,19,20 у будинку, що споруджується за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, будівельний номер 2.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 1 181 655,00 грн. суд відзначає наступне.
Частиною 1,2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з приписами статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1)протиправної поведінки;
2)шкоди;
3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;
4)вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач обґрунтовує збитки у розмірі 1 181 655,00 грн. вартістю придбаних облігацій у відповідача, однак, вказані грошові кошти позивачем перераховані відповідачеві в якості оплати безпроцентних облігацій в кількості 26 259 шт. загальною вартістю 1 181 655,00 грн., серія А, міжнародний ідентифікаційний номер UA4000014567, та позивач являється їх власником на день прийняття рішення по справі.
При цьому, позивачем не доведено, яким чином, невиконання відповідачем свого обов'язку щодо введення в експлуатацію будинку за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 2 завдало збитків, в розумінні ст. ст. 22 ЦК України, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 1 181 655,00 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, оскільки ухвалою Господарського суму міста Києва від 21.05.2013 р. позивачеві відстрочено сплату судового збору у розмірі 18 531,90 грн. до ухвалення судового рішення у справі, суд покладає на позивача обов'язок сплатити судовий збір у розмірі 18 531,90 грн. до Державного бюджету України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" задовольнити частково.
2. Розірвати договір резервування квартир №03/19-08 від 19.03.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРГОТЕХІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЦИТАДЕЛЬ», згідно якого резервуються квартири за будівельними номерами: №№7,11,19,20 у будинку, що споруджується за будівельною адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, будівельний номер 2.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цитадель" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 34, оф. 606, код ЄДРПОУ 33348631), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15, літ. А №17-18, код ЄДРПОУ 32667879) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. - судового збору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15, літ. А №17-18, код ЄДРПОУ 32667879) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 18 531 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 90 коп.
5. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 26.06.2013 р.
Суддя Бондарчук В.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 27.06.2013 |
Номер документу | 32059022 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондарчук В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні