ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"12" червня 2013 р.Справа № 921/462/13-г/14 Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
розглянув справу
до відповідача Збаразького районного фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу, майдан І. Франка, 1, м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область (юридична адреса: вул. Морозенка, 18, м. Збараж, Тернопільська область, 47300)
про стягнення заборгованості в сумі 22673.95 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Якубишин О. А.- довіреність від 22.04.2013р.;
відповідача: Ямчук Г. В. - голова правління.
Суть справи:
Приватне підприємство "Метал" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача - Збаразького районного фізкультурно-спортивного товариства "Колос" про стягнення заборгованості в сумі 22673.95 грн.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним, на підставі видаткових накладних, товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 22673.95 грн., стягнення якої і є предметом судового розгляду.
Відповідач, згідно відзиву на позов №4 від 28.05.2013р., що підтриманий повноважним представником під час розгляду справи, щодо заявлених вимогах заперечує. Зазначає, що отриманий від підприємства товар був використаний ним для реконструкції Збаразького міського стадіону "Колос", у зв'язку із проведенням заходів щодо організації та відзначення 800-річчя м. Збараж. Проте, просить суд врахувати, що згідно рішення Збаразької сільської ради від 17.10.2008р. №277 "Про згоду на включення будівель і споруд стадіону "Колос" до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Збаразького району" будівлі та споруди міського стадіону "Колос" є спільною власністю територіальних громад, якою розпоряджається Збаразька районна рада, а дозволу на замовлення та оплату товару, колишньому голові ФСТ "Колос", ніхто не давав, зважаючи на що такий діяв неправомірно та самовільно. З врахуванням наведеного просить в позові відмовити.
29 травня 2013р. спортивним товариством було подало клопотання про залучення Збаразької районної ради до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в задоволенні якого судом було відмовлено, за відсутності підстав визначених у ст. 27 ГПК України.
В процесі вирішення спору, розгляд справи судом відкладався із підстав викладених у відповідній ухвалі.
В судовому засіданні представникам сторін, процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
На виконання правочину, укладеного між учасниками спору в усній формі, позивач, згідно видаткових накладних: №М-00043138 від 28.09.2011р.; №М-00043542 від 29.09.2011р.; №М-00044144 від 04.10.2011р.; №М-00046090 від 12.10.2011р.; №М-00046011 від 12.10.2011р., поставив відповідачу, через повноважного представника Бугор Д. П. (довіреність №11 від 28.09.2011р. та №23 від 12.10.2011р.), товар (труби), на загальну суму 224653.95 грн.
Вартість отриманої металопродукції оплачено спортивним товариством лише частково, а саме в сумі 201980.00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.Аналогічні за змістом правові норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.
Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач, отримання ним товару згідно видаткових накладних (копії у справі) не заперечує, проте у відзиві на позов, незважаючи на часткові розрахунки із контрагентом, зазначає, що підстав для його оплати немає.
Судом критично оцінюються доводи останнього про відсутність повноважень у голови ФСТ "Колос" на дії, щодо володіння, користування та розпорядження будівлями та спорудами стадіону "Колос", у зв'язку з тим, що такі належать до спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Збаразького району, на підставі рішення сесії Збаразької районної ради Тернопільської області від 17.10.2008р. №277.
При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що матеріали справи не містять доказів щодо того що придбаний у позивача товар, використовувався саме і виключно для реконструкції стадіону.
Частиною 1 ст. 629 ЦК України обумовлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, законодавець визначив імперативно, що боржник зобов"язаний здійснити розрахунки за придбані ТМЦ, незалежно від того у яких цілях товар ним придбавався, і як він використовувався в подальшому.
Зважаючи на викладене слідує, заборгованість Збаразького районного фізкультурно-спортивного товариства "Колос" перед позивачем, станом на час розгляду справи в суді, становить 22673.95 грн.
16 квітня 2013р. позивачем, у відповідності до ст. 530 ЦК України, направлено, згідно фіскального чека №7650, на адресу відповідача вимогу №48 від 12.04.2013р. про сплату спірної суми заборгованості, однак така залишена останнім без належного виконання.
Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 22673.95 грн., яка відповідачем у встановленому процесуальним кодексом не спростована, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
При цьому судом взято до уваги правові позиції Вищого господарського суду України, які викладені у листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" та постанові від 21.04.2011р. у справі №9/252-10.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Збаразького районного фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу (вул. Морозенка, 18, м. Збараж, Тернопільська область, ідентифікаційний код 02660522) на користь Приватного підприємства "Метал" (вул. Галицька, 180, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 25348483) - 22673 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 95 коп. основної заборгованості, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко
Повний текст рішення
складено 17.06. 2013р.
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2013 |
Оприлюднено | 01.07.2013 |
Номер документу | 32059108 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Руденко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні