cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" червня 2013 р.Справа № 916/933/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА"
до відповідача Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА"
про стягнення 55326,73грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Тринєєв Д.Д., довіреність №60 від 08.10.12р.;
Від відповідача: Дмитрієв В.І., довіреність від 01.06.13р.;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" про стягнення заборгованості у розмірі 55326,73грн., а саме основного боргу у розмірі 30120,45грн., штрафу у розмірі 24698,77грн. та пені у розмірі 507,51грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2013р. порушено провадження у справі №916/933/13.
19.04.13р. від позивача надійшло клопотання (вх.№12916/2013 від 19.04.2013р. ), згідно якого просить суд перенести розгляд справи №916/933/13 на іншу дату та повідомити ТОВ "РАБЕН УКРАЇНА" про час та дату розгляду справи, в зв'язку з перебуванням представника в щорічній відпустці.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2013р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.
24.04.13р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№13483/2013 від 24.04.2013р. ), згідно якого просить суд відкласти судовий розгляд у справі №916/933/13, призначений на 30.04.2013р. о 10:00 на 22.05.2013р. або пізнішу дату, не розглядати вказану справу у відсутність представника відповідача, оскільки це може серйозно порушити його інтереси як сторони у даній справі.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2013р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.
За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.13р. строк вирішення спору по справі №916/933/13 було продовжено до 23.06.13р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач просить суд відмовити ТОВ "РАБЕН УКРАЇНА" в позові до ПП "ВІЛЕНД-ОДЕСА" про стягнення штрафних санкцій в розмірі пені - 507,51грн., штрафу - 24698,77грн., з підстав викладених у відзиві на позовну заяву(вх.№15764/2013 від 21.05.13р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що відповідачу був виставлений та переданий рахунок-фактура №6504016 на суму 38120,45грн. від 27.04.2012р., Акт надання послуг №0006504016 від 27.04.2012р. та відповідна Специфікація, однак рахунок був оплачений частково у сумі 8000грн., що підтверджується банківськими виписками. Між позивачем та відповідачем на підтвердження належного виконання позивачем умов договору був підписаний без будь-яких зауважень Акт надання послуг №0006504016. Хоча відповідач підписавши акт погодився з вартістю наданих послуг, однак до цього часу не оплатив надані послуги в повному обсязі. Окрім суми основного боргу згідно п. 5.3.6. договору стягненню на користь позивача також полягає штраф у розмірі 2% від обсягу заборгованості за кожен день прострочення грошового зобов'язання, що складає 24698,77грн. та пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення грошового зобов'язання, що складає 507,51грн. Згідно з актом звірки, сума боргу була частково погашена, та були здійснені оплати 19.02.2013р. у розмірі 1000грн., та 04.03.2013р. у розмірі 3000грн. Кінцеве сальдо на 21.05.2013р. складає 26120,45грн., від якого ПП "ВІЛЕНД-ОДЕСА" не відмовляється і зобов'язується його погасити у найближчий термін.
20.06.13р. від позивача надійшла заява(вх.№19057/13 від 20.06.13р.), згідно якої просить суд долучити до матеріалів справи копію довідки про рух грошових коштів №63178 від 18.06.13р. ПАТ "ІНГ Банк Україна".
Судом заява розглянута та задоволена, тв залучено до матеріалів справи довідку банку.
20.06.2013р. від відповідача надійшли письмові пояснення(вх.№19055/13 від 20.06.13р.), згідно яких просить суд відмовити у позові ТОВ "РАБЕН УКРАЇНА" в частині задоволення штрафу.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .
24.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" (Виконавець) та Приватним підприємством "ВІЛЕНД-ОДЕСА" (Замовник) було укладено договір №К36/2011-65 транспортно-екпедиційного обслуговування, згідно умов якого відповідно до цього договору Виконавець зобов'язався за плату, на користь та за рахунок Замовника надавати та організовувати транспортно-експеційні послуги та надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів по території України, а Замовник зобов'язався здійснити оплату за вказані послуги.
Згідно п. 3.1.7. договору, Замовник зобов'язується оплачувати рахунки Виконавця на умовах, які передбачено в даному договорі в розмірі, що погоджені в Заявках або в додатках про тарифи.
Відповідно до п. 4.2. договору, рахунок на оплату виписується Виконавцем і надається Замовнику після надання послуг. Сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг.
У відповідності до п. 4.3. договору, оплата наданих послуг здійснюється Замовником безготівково на поточний рахунок Виконавця,який вказано у рахунку.Оплата здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів з дня отримання рахунку, документи на оплату передаються та вручаються під підпис, або поштовим відправленням з описом та повідомленням про вручення. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.
Пунктом 5.3.6. договору передбачено, що за прострочення термінів оплати послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 10 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 2% від обсягу заборгованості за кожен день прострочення.
В період з 02.04.2012р. по 27.04.2012р. відповідачем були подані, а позивачем прийняті до виконання Заявки на перевезення вантажу автотранспортом.
Такі заявки частково відображені в специфікаціях, що подані до виставленого Рахунку та Акту надання послуг.
На виконання умов договору №К36/2011-65 транспортно-екпедиційного обслуговування від 24.11.2011р., на підставі заявок, Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" були надані послуги з перевезення вантажу автотранспортом, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними, а саме: №652017615, 652017613, 652017609, 652017607, 652017606, 652017605, 652017604, 652017603, 652017602, 652017600, 652017596, 652017591, 652017542, 652017541, 652017540, 652017537, 652017534, 652017531, 652017528, 652017524, 652017521, 652017515, 0562560, 652017518, 652017616, 652017617, 0563999, 0566962, 652017612, 652017601, 652017614, 652017800, 652017799, 652017618, 0564006, 652017523, 0562560, 0523841, 0572865, 652017866, 652017522, 652017526, 652017545, 652019518, 652019517, 652019734.
Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" по вказаним перевезенням був виставлений та переданий Приватному підприємству "ВІЛЕНД-ОДЕСА" рахунок-фактура №6504016 від 27.04.2012р. на суму 38120,45грн., Акт надання послуг №0006504016 від 27.04.2012р. та відповідна Специфікація.
27.04.2012р. між сторонами було складено Акт надання послуг №0006504016, який підписаний відповідачем без будь-яких зауважень.
Однак Приватним підприємством "ВІЛЕНД-ОДЕСА" виставлений рахунок було оплачено частково у сумі 8000грн., що підтверджується банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 30120,45грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" 24.12.2012р. на адресу Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" було надіслано Лист-Вимогу №К11212-647 від 19.12.2012р. з вимогою сплатити борг, а також повторно направлені рахунок-фактура, акт надання послуг та специфікація, що підтверджується поштовим описом вкладення в цінний лист по Ф. 107 та квитанцію про сплату від 24.12.2012р. за №8198.
Зазначений Лист-Вимога залишений відповідачем без відповіді та задоволення.
Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.931 Цивільного кодексу України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України, Експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність надання позивачем транспортно-експедиційних послуг за договором №К36/2011-65 транспортно-екпедиційного обслуговування від 24.11.2011р. з транспортного перевезення, яке було здійснено за заявками Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА", виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" умов договору №К36/2011-65 від 24.11.2011р. належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, існування заборгованості Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" по оплаті транспортного перевезення, від якої останній у відзиві на позов не відмовляється і зобов'язується погасити у найближчий термін, а також наявність прострочення відповідачем термінів оплати послуг, та проведення часткової оплати послуг.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вбачається, що Приватним підприємством "ВІЛЕНД-ОДЕСА" також були здійснені оплати за послуги, а саме: 19.02.2013р. у розмірі 1000грн., та 04.03.2013р. у розмірі 3000грн., у зв'язку з чим заборгованість за транспортне перевезення складає 26120,45грн., що також підтверджується наданою позивачем 20.06.13р. довідкою ПАТ "ІНГ Банк Україна" №63178 від 18.06.13р.
Так судом встановлено існування заборгованості Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" по оплаті транспортного перевезення у розмірі 26120,45грн., у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за транспортне перевезення підлягає судом задоволенню у розмірі 26120,45грн.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" пені в розмірі 507,51грн., розрахованої за період з 03.01.2013р. по 12.02.2013р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 30120,45грн., а також штрафу у розмірі 24698,77грн., за період з 03.01.2013р. по 12.02.2013р., обрахованого із суми заборгованості у розмірі 30120,45грн.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 507,51грн., що розрахована за період з 03.01.2013р. по 12.02.2013р. із суми заборгованості у розмірі 30120,45грн.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки судом встановлено наявність прострочення відповідачем термінів оплати послуг, а п.5.3.6. договору передбачено, що що за прострочення термінів оплати послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення більше 10 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 2% від обсягу заборгованості за кожен день прострочення, то перевірівши розрахунок штрафу, на думку суду наданий позивачем розрахунок штрафу здійснений належним чином.
Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причини(причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони(в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідків) тощо.
Враховуючи наявні обставини справи, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір штрафу на 50%, зі стягненням з Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" штрафу в розмірі 12349,38грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" до відповідача Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу за транспортне перевезення у розмірі 26120,45грн., пені у розмірі 507,51грн. та штрафу у розмірі 12349,38грн.
Згідно ч.4 п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1596,11грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" (65104, м.Одеса, пр-т Академіка Глушка, б.21/1, кв.76, код ЄДРПОУ 35697871, п/р 26006210214503, в АТ «ПроКредит Банк», МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАБЕН УКРАЇНА" (юридична адреса: 02090, м. Київ, Дніпровський район, вул.Сосюри, будинок 6; фактична адреса: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150, код ЄДРПОУ 32306522, п/р 26000003046600 в ПАТ «ІНГ Банк Україна», м Київ, МФО 300539) суму основного боргу у розмірі 26120(двадцять шість тисяч сто двадцять)грн.45коп., пеню у розмірі 507(п'ятсот сім)грн.51коп., штраф у розмірі 12349(дванадцять тисяч триста сорок дев'ять)грн.38коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1596(одну тисячу п'ятсот дев'яносто шість)грн.11коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.06.2013р.
Суддя Гут С.Ф.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 01.07.2013 |
Номер документу | 32059113 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гут С.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні