Рішення

від 26.06.2013 по справі 921/451/13-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2013 р.Справа № 921/451/13-г/11

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім - Україна" вул. Щорса, 44, Київ 133,01133 /адреса для листування: 08292, Київська обл., м. Буча, а/с 1040/;

до відповідача: Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія" пров. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця,Тернопільського району, Тернопільської області.

про cтягнення заборгованості в сумі 228 743 грн. 67 коп.

За участю представників сторін

Позивача: Панченко Р.В. - представник

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Дочірнє підприємство "Агроцентр ЄвроХім - Україна" вул. Щорса, 44, Київ 133 звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія" пров. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця,Тернопільського району, Тернопільської області про cтягнення 228 743 грн. 67 коп., із них: 196 010 грн. 00 коп. сума основного боргу; 12 517 грн. 79 коп., що становить 3 % річних; 4 900 грн. 25 коп. - інфляційних втрат та 15 315 грн. 63 коп. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № Н-0025-10 від 20 вересня 2010 року в частині своєчасної та повної сплати вартості за поставлений товар, внаслідок чого станом на 19 квітня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 196 010 грн. 00 коп., на яку відповідно до умов договору (п.6.1) нараховано та заявлено до стягнення 15 315 грн. 63 коп. пені та відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено 4 900 грн. 25 коп. - інфляційних втрат та 12 517 грн. 79 коп., що становить 3% річних.

В підтвердження викладеного позивачем надано договір купівлі-продажу № Н-0025-10 від 20 вересня 2010 року; додаток № 1 від 30 вересня 2010 року до Договору; видаткові накладні № 2167 від 13 квітня 2011 року, № 2168 від 22 квітня 2011 року, № 3396 від 26 липня 2011 року; рахунок на оплату № 230 від 01 березня 2011 року претензію № 18-10/2-14 від 18 жовтня 2012 року; розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № Н-0025-10від 20 вересня 2010 року, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 квітня 2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21 травня 2013 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07 червня 2013 року та 26 червня 2013 року відповідно, з викладених в ухвалах суду підстав.

Представник позивача позовні вимоги викладенні у позові підтримує в повному обсязі та просить суд позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. На адресу господарського суду Тернопільської області 12 червня 2013 року надійшло поштове повідомлення із відміткою "за закінченням терміну зберігання", а в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто, повідомленою судом стороною, а в разі не надання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ).

Разом з тим, враховуючи, що брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, явка сторін не визнавалася судом обов'язковою; відповідач не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду відзив на позов, однак зважаючи на достатність в матеріалах справи документів, необхідних для розгляду спору по суті, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній документами, за правилами ст. 75 ГПК України

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

20 вересня 2010 року між ДП "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (надалі "Продавець") та ДП "Галицька агроторгова компанія" (надалі "Покупець") був укладений договір купілі-продажу № Н-0025-10, відповідно до якого Продавець зобов"язується передати Покупцеві, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити мінеральні добрива (надалі "Товар"), тип яких, кількість, ціна (включаючи ПДВ) за одиницю виміру та вид упаковки визначається Сторонами в Додатку до даного Договору, що є невід"ємною частиною Договору.

30 вересня 2010 року сторонами підписано Додаток № 1 до договору № Н-0025-10 від 20 вересня 2010 року та погоджено поставку окремого Товару - добрива азотно-фосфорно-калійного 16-16-16 в мішках по 50 кг. в кількості 63 тони загальною вартістю 269 010 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору позивач ДП "Агроцентр ЄвроХім - Україна" виставив рахунок на оплату № 230 від 01 березня 2011 року та по видаткових накладних № 2167 від 13 квітня 2011 року, № 2168 від 22 квітня 2011 року, № 3396 від 26 липня 2011 року передав відповідачу ДП "Галицька агроторгова компанія" товар на загальну суму 269 010 грн. 00 коп., що підтверджується підписами представників відповідача та печатками підприємства на видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець зобов"язується здійснити всі розрахунки з Продавцем за Товар шляхом банківського пререказу на рахунок Продавця авансовим платежем в розмірі 100 % від суми Договору протягом трьох банківських днів з моменту підписання Договору на основі виставлених рахунків-фактур.

Відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином та за отриманий товар розрахувався частково, 13 квітня 2011 року - 22 000 грн. 00 коп.; 22 квітня 2011 року - 11 000 грн. 00 коп. та 29 липня 2011 року - 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками про операції Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Києві за 22 квітня 2011 року та 29 липня 2011 року.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу претензію № 18-10/12-14 від 18 жовтня 2012 року про сплату боргу в найкоротший строк. Виконання претензії (вимоги) про сплату боргу відповідачем в добровільному порядку не виконано.

Станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 196 010 грн. 00 коп..

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1. Договору Покупець несе відповідальність за цим договором у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості Товару, зазначеної в Додатках до даного Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості Товару.

Відповідно до вимог Цивільного Кодексу України за неналежне виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 15 315 грн. 63 коп. пені згідно ст. 549 ЦК України та п.6.1. договору за період з 05 березня 2011 року по 04 вересня 2011 року; 4 900 грн. 25 коп. - інфляційних втрат та 12 517 грн. 79 коп., що становить 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 196 010 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар; 15 315 грн. 63 коп. пені; 4 900 грн. 25 коп. інфляційних втрат та 12 517 грн. 79 коп., що становить 3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Галицька агроторгова компанія" пров. Микулинецький, 15, смт. Велика Березовиця,Тернопільського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 32577094 на користь Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім - Україна" вул. Щорса, 44, Київ 133, ідентифікаційний код 33102216 - 196 010 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар; 15 315 грн. 63 коп. пені; 4 900 грн. 25 коп. інфляційних втрат; 12 517 грн. 79 коп., що становить 3% річних та 4 574 грн. 87 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 27 червня 2013 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук