Постанова

від 18.06.2013 по справі 826/5938/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2013 року 13:19 № 826/5938/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Авдєєв А.А. (довіреність від 03.10.2012 р.)

від відповідача - Павліченко Л.М. (довіреність від 23.11.2012 р. № 92)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Домофон. Інжиніринг. Охорона» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Строй - Н» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, наказу про проведення перевірки, а також визнання протиправними дій ДПІ,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Домофон. Інжиніринг. Охорона» з позовом до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1381-П від 15.11.2012

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 р. № 0003932250/12169, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 118 251 грн. за основним платежем,

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 р. № 0003942250/12168, відповідно до якого позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 102 817 грн. за основним платежем та на 1 грн. за штрафними санкціями.

Позивач також просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перевірка призначена та проведена з порушенням вимог ПК України. В контексті наведеного позивач вказує, що на запит ДПІ від 06.12.2011 р., який надійшов позивачу 21.12.2011 р., відповідь на запит було надано ДПІ 03.01.2012 р. з листом від 30.12.2011 р. Тобто, як зазначає позивач, відповідь на запит був наданий своєчасно, а отже перевірка призначена незаконно у зв'язку з чим наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а дії по проведенню перевірки є протиправними.

Щодо суті висновків ДПІ, які покладені в основу донарахувань податкових зобов'язань, позивач зазначає, що наведені висновки ґрунтуються на начебто фіктивності контрагента позивача у зв'язку з чим приходить до висновку про неврахування первинних документів за відносинами із зазначеним контрагентом та, відповідно, до висновку про безпідставність формування спірних сум податкових вигод. При цьому, ДПІ посилається на висновок спеціаліста про те, що на певних документа підписи від контрагента зроблені не директором, а іншою особою.

Щодо обставин, пов'язаних із залученням контрагента до виконання спірних операцій, позивач зазначає, що з 2007 року займається продажем домофонного обладнання.

З 2008 року позивач почав додатково займатися монтажем цього обладнання. Замовниками зазвичай є фізичні особи, які мешкають у багатоквартирних будинках.

З метою обслуговування зазначених пристроїв, як зазначає позивач, був залучений контрагент, який виконував монтажні, планово-попереджувальні роботи, відповідно до чого виконував монтаж трубок, металевих дверей та проводив планово-попереджувальні заходи з завданням та використанням матеріалів та устаткування позивача. Первинні документи за цими операціями, як вказує позивач, були надані ДПІ, однак залишені поза увагою. При цьому, директор контрагента підписав лист, яким додатково підтверджується особисте підписання документів за спірними операціями, а також реальність виконання спірних операцій. Щодо висновків спеціаліста, позивач зазначає, що висновок ґрунтується не на дослідженні оригіналів документів, а на копіях, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не можуть вбратися до уваги з урахуванням того, що директор контрагента підтвердив обставини фактичного виконання спірних операцій та особистого підписання первинних документів.

Виходячи з наведеного позивач вважає спірні податкові рішення необґрунтованими та протиправними та просить їх скасувати.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає правомірними висновки акту перевірки та просить у задоволенні позову відмовити.

Копії ухвали судді про відкриття провадження у справі, про залучення контрагента до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, про витребування документів та про призначення дати судового розгляду справи, направлена за адресою третьої особи, яка визначена в ЄДР. Згідно відомостей Укрпошти ухвала повернута суду з незалежних від суду причин, у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали в силу закону вважається врученою третій особі, а третя особа - вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого, а також з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

При цьому, позивачем надано недатований лист від директора третьої особи Посметьєва О.Є., в якому останній зазначив, що прийняття робіт здійснюється на підставі акту у зв'язку з чим були підписані відповідні акти, видані податкові накладні. Зазначається, що всі акти були підписані цією особою. Монтажні роботи, як зазначається у лист виконувались у повному обсязі, що підтверджується актами.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС проведено невиїзну перевірку ТОВ «Домофон.Інжинірмнг.Охорона» (код з ЄДР 35092907; адреса: 02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Горлівська, 124/1) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ «Альфа Строй-Н» (код з ЄДР 37074539; адреса: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 64) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 21.11.2012 р. № 6060/2250/35092907 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.. 134, п/п. 138.1.1., 138.2., п/п. 139.1.9. ПК України, що призвело до заниження позивачем об'єкта оподаткування прибутку підприємств за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 514 135 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 118 251 грн. за 2 кв. 2011 р. на суму 118 251 грн.

Крім того, встановлено порушення п. 185.1., 198.1., 198.3., 198.6. ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р. у розмірі 102 827 грн.

З акту перевірки вбачається, що вона проведена на підставі, зокрема, п/п. 78.1.1. ПК України та оскаржуваного наказу від 15.11.2012 р. № 1381-П, який виданий на підставі п/п. 78.1.1 ПК України.

В контексті доводів позивача та з метою з'ясування наявності підстав для призначення перевірки, суд зазначає, що відповідно до п/п. 78.1.1. ПК України, на який міститься посилання в оскаржуваному наказі, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, 06.12.2011 р. ДПІ сформовано запит до позивача за № 66950/10/15-224, відповідно до якого у позивача запитано пояснення та їх документальне підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ Альфа Строй-Н» за період травня 2011 р.

На наданому позивачем конверті міститься штемпель поштового відділення за місцезнаходженням позивача 19.12.2011 р. Позивачем зазначається про отримання запиту 21.12.2011 р.

30.12.2011 р. позивачем за № 1073 сформовано відповідь на запит, в якому зазначено щодо виду робіт за угодою з контрагентом та додано копію договору, копії актів, копії податкових накладних.

Зазначена відповідь позивача направлена на адресу ДПІ засобами поштового зв'язку 03.01.2012 р. зазначений лист з документами отримано ДПІ, як зазначено в акті перевірки, 16.01.2012 р.

Проте, співставляючи відомості та документи, які були запитані ДПІ та надані позивачем, вбачається, що позивачем не було надано розрахункових документів, відомостей та документів щодо придбання товарів (приладів), які надалі використовувалися при здійсненні спірних операцій, відомостей/пояснень щодо оформлених у зв'язку з цим довіреностей на отримання матеріальних цінностей. Враховуючи наведене, тобто ненадання всіх витребуваних документів, а також наявність у ДПІ податкової інформації відносно контрагента, яка могла свідчити про наявність ознак порушення податкового законодавства, суд не вбачає підстав вважати, що перевірка призначена за відсутності передбачених п/п. 78.1.1. ПК України підстав, а отже і підстав для визнання наказу про проведення перевірки протиправним та, відповідно, вважати протиправними дії ДПІ по призначенню та проведенню перевірки. Враховуючи наведене, підстав для задоволення позову у цій частині (щодо визнання протиправним наказу та дій по проведенню перевірки) не має.

Щодо суті висновків Акту перевірки, слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та третьою особою укладено договір № 321 від 21.03.2011 р., відповідно до якого ТОВ «Альфа Строй-Н» зобов'язувалося проводити планово-попереджувальні заходи, виконати монтаж трубок, металевих дверей, з використання матеріалів та устаткування замовника.

Згідно умов цього договору вартість послуг складає: 210 грн. з ПДВ за планово-попереджувальні заходи об'єкта; монтаж трубки - 24 грн. з ПДВ, монтаж дверей - 300 грн. з ПДВ.

На виконання договору оформлено шість актів в період з 06.05.2011 р. по 31.05.2011 р. на загальну суму 616 962 грн. з ПДВ 102 827 грн., перелік яких визначений на стор. 5 Акту перевірки, щодо виконання планово-попереджувальних робіт та монтажу дверей (вартість останніх 20352 грн. з ПДВ 3392 грн.

Згідно з цими актами оформлено роботи у: м. Херсон, Черкаси, Харків, Одеса (відповідно 12, 43, 276, 145 об'єктів, Дніпропетровську (473, 335 об'єктів), Кривий Ріг (139 об'єктів), Донецьку (139 об'єктів), Запоріжжі (118 об'єктів), Бердянську (16 об'єктів), Одесі (179 об'єктів), Івано-Франківську (23 об'єкти), Вінниця (108 об'єктів), Житомирі (84 об'єкти), Ніжині (14 об'єктів), Білій Церкві (42 об'єкта), Києві, - 224 (об'єкти), Львові (59 об'єктів), Києві (274 об'єкти), Одесі (114 об'єктів), Луганську (24 об'єкти).

Відтак, за зазначеними актами за період травня 2011 року , тобто за один місяць, оформлено роботи на 2 841 об'єктах у 17 містах України.

Окрім того, згідно із актом від 31.05.2011 р. оформлено роботи з монтажу абонентських пристроїв ( 748 шт.) та монтажу дверей ( 8 штук).

Позивачу видано податкові накладні на ті самі дати та на ті самі суми, перелік яких також визначений на стор. 5 акту перевірки. Сума ПДВ у розмірі 102 827 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту за травень 2011 року. В контексті наведеного на стор. 6 Акту перевірки зазначено, що згідно з висновком спеціаліста НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області № 600 від 02.11.2012 р., копія якого залучена до матеріалів справи підписи в договорі та податкових накладних, актах здачі робіт між позивачем та контрагентом виконані не директором контрагента Посметьєвим О.Є., а іншою особою.

Окрім того, до ДПІ надійшов акт від 09.11.2011 р. про результати перевірки контрагента за період з 01.03.2011 р. по 30.09.2011 р. З посиланням на цей акт в Акті перевірки зазначається про відсутність у контрагента основних засобів, трудових ресурсів. Виходячи з аналізу податкової звітності зроблено висновок (стор. 6 Акту перевірки), що у контрагента відсутні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, необхідні для здійснення діяльності.

Виходячи з того, що контрагент не міг та не здійснював спірних операцій, враховуючи дефектність первинних документів, ДПІ приходить до висновку про безпідставність формування позивачем спірних сум податкових вигод.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення, які за результатами оскарження у досудовому порядку залишені без змін.

Наявність у позивача наведених вище документів за спірними операціями та їх зміст сторонами визнається та не заперечується.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання робіт/послуг з метою їх використання у господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , про відсутність у контрагента необхідних ресурсів та умов для виконання спірних операцій, про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентом) у зв'язку з чим, відповідно, - до висновку про юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, а отже, виходячи з наведеного у сукупності та як наслідок - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Як зазначено вище, згідно з актами за період травня 2011 року, тобто за один місяць, оформлено роботи на 2 841 об'єктах у 17 містах України та оформлено роботи з монтажу абонентських пристроїв ( 748 шт.) та монтажу дверей (8 штук).

У той же час, під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагента власного або залученого технічного персоналу, наявності у нього відповідних допусків на роботу з електрообладнанням, наявності відповідного обладнання, пристроїв, механізмів, інструментів, необхідних для виконання робіт, доказів наявності власного або орендованого автотранспорту, який є необхідним для виконання робіт з огляду на розгалуженість місць виконання робіт, доказів відрядження технічного персоналу до місць виконання робіт. В контексті наведеного не надано доказів на підтвердження у контрагента зазначених ресурсів.

Не надано зазначених відомостей і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угоди, обумовлюється характером та специфікою угоди та звичайною діловою практикою.

В контексті наведеного слід зазначити, що з акту від 09.11.2011 р. № 1149/23-3/37074539, складеного ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, вбачається, що контрагентом взагалі не подавалась звітність за ф. 1-ДФ, тобто не декларувалась наявність штатних працівників або залучених на умовах цивільно-правових договорів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності та спірних операцій зокрема. З цього акту також вбачається відсутність основних засобів у контрагента.

З додатку АВ до р. 06.2. декларації з податку на прибуток за 2 кв. 2011 р. вбачається відсутність у контрагента витрат на службові відрядження та утримання апарату, витрат на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського використання. У той же час, специфіка операцій та розгалуженість місць виконання робіт обумовлює необхідність відрядження працівників та, відповідно, несення у зв'язку з цим витрат на відрядження, яких в даному випадку контрагент не декларував. З цього додатку вбачається тільки наявність витрат у сумі 14980 грн. як плати за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Тобто, по суті під час розгляду справи не надано тих відомостей та матеріалів, які зазвичай супроводжують операції такого роду та у сукупності підтверджують їх фактичне виконання.

Відтак, позивачем та його контрагентом не доведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які прямо та/або опосередковано могли б у сукупності або окремо підтверджувати фактичне вчинення спірних операцій та зумовлювали виникнення у позивача права на формування спірних сум податкових вигод.

У той же час, зазначені вище відомості та документи витребовувались у позивача та третьої особи ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Під час розгляду справи з боку зазначених осіб не надано доказів, які б вказували на наявність непереборних обставин, які перешкоджали наданню цих доказів.

Враховуючи наведене в сукупності, суд приходить до висновку, що за спірними операціями фактично лише складалися первинні документи, здійснювався обмін документами за операціями, які не мали реального характеру з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за такими операціями, наслідком чого є отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відтак, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність наявності сукупності умов, обставин та підстав з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних сум податкових вигод та, відповідно, про відсутність у позивача підстав для їх формування.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Зокрема, надані позивачем угоди, укладені ним із споживачами щодо обслуговування, не є підтвердженням виконання планово-попереджувальних заходів саме контрагентом позивача, за відносинами з яким сформовано спірні суми податкових вигод.

Що стосується наданого позивачем недатованого листа контрагента позивача щодо виконання спірних операцій, наведені в ньому відомості не підтверджуються документально, у т.ч. наявністю у контрагента відповідних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності взагалі та спірних операцій зокрема. Наведені у цьому листі відомості спростовуються у зв'язку з відсутністю у контрагента трудових та матеріальних ресурсів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування наказу про призначення перевірки, для визнання протиправними дій по проведенню перевірки та для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову «Домофон.Інжинірмнг.Охорона» (код з ЄДР 35092907; адреса: 02068, м. Київ, Дарницький район, вул. Горлівська, 124/1) відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 21.06.2012 р.