Постанова

від 26.06.2013 по справі 826/7259/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року 09:45 № 826/7259/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Бухарєв С.В. (довіреність від 04.06.2013 р.)

від відповідача: Шкодич Ю.В. (довіреність від 16.01.2013 р. № 394/9/10.2-09)

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПідприємства з іноземним капіталом «Джіммі інтернешнел трейдінг компані» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд» про визнання протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 № 0000762208,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Підприємство з іноземним капіталом «Джіммі інтернешнел трейдінг компані» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС в якому позивач просить визнати протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 № 0000762208, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 12 604 грн. за основним платежем та на 3151 грн. за штрафними санкціями.

Позивач по суті позову зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваного рішення, ґрунтуються на тому, що начебто спірні операції (з поставки позивачу комбікорму) не здійснювались, що у свою чергу ґрунтується на тому, що посадова особа підприємства-контрагента в рамках кримінальної справи 80-0268 дала свідчення про непричетність до діяльності підприємства.

У той же час, як зазначає позивач, у нього наявні всі документи, які є підставою для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ з огляду на що вважає висновки ДПІ безпідставними, а оскаржене рішення таким, що не ґрунтується на положеннях податкового законодавства у зв'язку з чим просить його скасувати.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та з підстав, викладених в акті перевірки, зазначає про законність та обґрунтованість спірного рішення, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 05.06.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача контрагента позивача, оскільки рішення по справі може вплинути на структуру податкових зобов'язань/вигод контрагента та, відповідно на права та/або обов'язки третьої особи. Поштове відправлення повернуто поштою без вручення третій особі з незалежних від суду причин (за закінченням терміну зберігання), у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали в силу закону вважається врученою третій особі та вона вважається належним чином повідомленою про розгляд справи. Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів на підтвердження взаємовідносин з позивачем та на підтвердження реальності операцій (щодо наявності трудових ресурсів, транспортних засобів, складських ресурсів, придбання продукції у виробника або здійснення власного виробництва) не надала , поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, виходячи з чого, а також з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства з іноземним капіталом «Джіммі інтернешнел трейдінг компані» (код з ЄДР 24365226; адреса: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, 28/2, Н/П №43) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Різано Трейд» (код з ЄДР 36445153; 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Струтинського, 8) за період з 01.12.2009 р. по 31.01.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 04.01.2013 р. № 3/22-8/24365226 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача взято на податковий облік 23.04.1996 р. за № 13660. У період, який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

До основних видів діяльності позивача, як зазначено в Акті перевірки, належить розведення великої рогатої худоби.

В ході проведення перевірки встановлено, що у грудні 2009 року позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ включено ПДВ у сумі 12 604,17 грн. за відносинами з ТОВ «Різано Трейд».

Встановлено, що між позивачем (покупцем) та ТОВ «Різано Трейд» (постачальник; в особі директора ОСОБА_3) підписано договір поставки № 06/001 від 30.11.2009 р. Згідно з договором обумовлено постачання позивачу комбікорму і др. корму для молодняка ВРХ та свиней.

Поставка здійснюється безтарно. Доставка здійснюється постачальником.

Встановлено, що за договором оформлено видаткову накладну № 004.112 від 02.12.2009 р., якою оформлено передачу позивачу комбікорму в кількості 60,5 т. на суму 75625 грн. з ПДВ - 12604,17 грн. Оплата здійснена позивачем 25.12.2009 р. у розмірі 75625 грн. Позивачу видано податкову накладну № 57 від 02.12.2009 р. на суму 75625 грн. з ПДВ - 12604,17 грн.

Сторонами не заперечується та визнається зміст наведених документів, копії яких залучено до матеріалів справи.

Відносно контрагента позивача (третьої особи) зазначено, що у період, за який проводилась перевірка, директором та головним бухгалтером ТОВ «Різано Трейд» з дня реєстрації підприємства, а саме з 05.05.2009 р., та по 09.10.2011 р. була ОСОБА_3

Зазначено, що контрагент зареєстрований платником ПДВ згідно свідоцтва № 100229551 від 05.06.2009 р., яке анульовано 30.11.2010 р. у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність зазначеного товариства за місцезнаходженням. Одночасно вказується, що свідоцтво анульовано 11.04.2012 р. При цьому, згідно з відомостями з офіційного сайту Міндоходів вбачається, що контрагенту 31.03.2011 р. було анульовано також свідоцтво з іншим номером 100314379.

Зазначається в Акті перевірки, що згідно з актом перевірки контрагента від 10.02.2011 р. отримана інформація відносно того, що від СВ ПМ ДПІ до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшла постанова від 19.01.2012 р. в межах кримінальної справи № 80-0263 про порушення кримінальної справи, в якій зазначено наступне. Зокрема, зазначається про знаходження у провадженні кримінальної справи № 80-0263 за фактом ухилення від сплати податків в особо великих розмірах службовими особами ТОВ «Медіа Трейд України» та за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення низки СГД. Зазначено, що в ході проведених обшуків та оглядів виявлено та вилучено комп'ютерну систему Банк-клієнт, первинну фінансову господарську, бухгалтерську, звітну документацію низки підприємств, серед яких зазначено ТОВ «Різано Трейд», які упродовж 2009 - 2011 років використовувались в злочинних схемах з створення штучної видимості законності фінансово-господарських операцій з метою незаконного завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами. Зазначається про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва, зокрема, ТОВ «Різано Трейд».

Зазначено про надання копії протоколу допиту свідка ОСОБА_3 (св.-во від 01.08.2009 р.)), яка проживає у м. Арзамас (Росія), в кому остання зазначила, що весною 2009 року разом з подругою погодилася за сприянням знайомого подруги поїхати в Україну на екскурсію. Із змісту наведеного в Акті перевірки протоколу вбачається, що в Україні їх зустрів інший чоловік, який забрав паспорти для придбання квитків назад та надалі повідомив, що на них з подругою мають бути зареєстровані фірми. Проте, ОСОБА_3 та подруга зазначили, що не мають наміру десь розписуватись після чого зазначений чоловік наголосив на тому, що паспорти жінок у нього і у разі якщо жінки не виконуватимуть його пропозиції вони попадуть в бордель. Після чого жінки злякалися та погодились все підписати. Після цього вони їздили до нотаріуса та підписували якість документи.

Надалі, як вбачається із змісту протоколу допиту, наведеного в Акті перевірки, від ФСБ РФ ОСОБА_3 стало відомо, що на неї оформлено фірму ТОВ «Різано Трейд», але яку посаду вона займала, вона не знає. Зазначено, що вона не знає хто працював на зазначеному підприємстві, не знає хто підписував документи по діяльності підприємства, а окремі вона підписувала під загрозою.

З урахуванням наведеного в Акті перевірки зазначається, що підприємство-контрагент здійснювало діяльність поза межами правового поля України, невстановлені особи здійснювали діяльність від ТОВ «Різано Трейд» від імені ОСОБА_3., діяльність підприємства була спрямована на надання податкової вигоди контрагентам.

В контексті наведеного до матеріалів справи залучено акт неможливості проведення перевірки ТОВ «Різано Трейд» від 10.02.2011 р., в якому зазначено про відсутність у контрагента умов для здійснення діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Окрм того, під час розгляду справи з боку ДПІ надано протокол допиту від 24.11.2011 р. ОСОБА_3 копію заяви ОСОБА_3 від 23.08.2011 р. про непричетність до діяльності ТОВ «Різано Трейд», в якому зазначено, що будь-яких довіреностей на вчинення дій від імені ТОВ «Різано Трейд» вона не видавала.

При цьому, в Акті зазначається, що до перевірки було надано копію договору. З метою ознайомлення з оригіналом документу позивачу було направлено запит від 27.12.2012 р. з вимогою надання оригіналу договору. Запит отриманий 27.12.2012 р., однак станом на дату складання акту оригінал договору до ДПІ не був наданий та причини ненадання не повідомлені. Оригінал договору також не наданий і під час розгляду справи.

В Акті перевірки також зазначається, що з урахуванням наведеного поставка ТМЦ здійснювалась не ТОВ «Різано Трейд», а іншими особами, перевіркою не підтверджується реальність здійснення поставок ТМЦ від ТОВ «Різано Трейд» до покупця.

З огляду на те, що поставка продукції не здійснювалась ТОВ «Різано Трейд» ДПІ зазначає про порушення позивачем п/п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку до сплати на 12 604 грн.

На підставі наведених вище висновків Акті перевірки прийнято оскаржуване рішення.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним вище спір по суті, суд зазначає, що спірні правовідносини з приводу формуванням податкового кредиту з ПДВ регулювалися наступними положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ).

Згідно з п/п. 3.1.1 Закону про ПДВ України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 7.4.1 цього Закону, передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням , зокрема, товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п/п. 7.5. Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або (1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або (2) дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п/п. 7.2.3. зазначеного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 Закону про ПДВ передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проаналізувавши наведені вище положення податкового законодавства у взаємозв'язку з положеннями ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією та підписані уповноважено особою, зо надає їм юридичну значимість для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку, а також відповідних податкових вигод.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача (про їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які, внаслідок наведеного, не мають юридичної значимості для цілей бухгалтерського та податкового обліку, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних податкового кредиту з ПДВ.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Так, в даному випадку до обов'язків постачальника належить доставка комбікормів до покупця, що, виходячи із специфіки товарної продукції та умов договору, передбачає наявність у постачальника власне самого ресурсу комбікормів (у разі здійснення виробництва власними силами або ж придбання у інших осіб для подальшої поставки), складських та виробничих ресурсів (у разі здійснення виробництва власними силами), наявність власного або орендованого транспорту для доставки продукції (як-то обмовлено сторонами угоди), наявність трудових ресурсів для здійснення виробництва та навантажувально-розвантажувальних робіт (у разі здійснення виробництва власними силами) та наявність у такому випадку відповідних машин та механізмів для цього.

У той же час, під час розгляду справи не встановлено обставин та не надано доказів придбання контрагентом комбікормів у інших осіб або ж здійснення контрагентом виробництва власними силами для їх подальшої поставки позивачу.

Під час розгляду справи, в контексті зобов'язання по доставці продукції, не надано товарно-транспортних накладних та супроводжуючих їх подорожніх листів, як і не надано доказів наявності у контрагента власних або залучених транспортних засобів для виконання спірних операцій. Надані в контексті наведеного позивачем ТТН не стосуються доставки комбікормів, стосуються перевезення худоби та не містять будь-якого посилання на контрагента позивача.

Під час розгляду справи також не встановлено наявності у контрагента виробничої бази для виробництва комбікормів, складських приміщень, машин та механізмів, трудових ресурсів для забезпечення здійснення поставок. Відносно наявності у контрагента зазначених ресурсів не надано відповідних доказів, хоча вони витребовувались судом.

Наведені відомості щодо наявності у контрагента відповідних ресурсів, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

З наведеного вбачається відсутність у контрагента власне ресурсів продукції для поставки, так і матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності та, зокрема, спірних операцій.

В даному випадку, як приходить до висновку суд виходячи з вищенаведеного, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

З матеріалів перевірки та супроводжуючих їх документів вбачається, що контрагент взагалі знаходився поза межами контролю формального (номінального) керівника та в даному випадку не доведено здійснення фактичної господарської діяльності зазначеним підприємством та відсутні докази наявності повноважень у інших осіб від контрагентів позивача на вчинення певних дій від імені цих підприємств.

Виходячи з наведеного в сукупності, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного. Зокрема, надані позивачем матеріали щодо використання у власній діяльності комбікормів не є підтвердженням того, що комбікорми були поставлені саме контрагентом позивача, за відносинами з яких були сформовані спірні суми податкового кредиту. Зазначені матеріали не містять за своїм текстом будь-якого посилання на те, що використаний комбікорм був поставлений з ресурсів контрагента.

На поставлене судом запитання про наявність додаткових доказів та пояснень по справі, сторони зазначили про їх відсутність

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагента сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для задоволення позову не має і у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземним капіталом «Джіммі інтернешнел трейдінг компані» (код з ЄДР 24365226; адреса: 01021, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, 28/2, Н/П №43) - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2013 р.