Ухвала

від 20.06.2013 по справі 0907/17099/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3

Справа № 0907/17099/2012

Провадження № 22ц/779/1545/2013

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції: Бойчук О.В.

Суддя-доповідач: Бойчук І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Ясеновенко Л.В., Мелінишин Г.П.,

секретаря Драганчук У.М.,

з участю ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмежено відповідальністю фірма «Інкорд ЛТД» про стягнення матеріальних збитків, завданих сплатою авансу та моральної шкоди за апеляційною скаргою ТзОВ фірма «Інкорд ЛТД» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Товариства з обмежено відповідальністю фірма «Інкорд ЛТД» про стягнення матеріальних збитків, завданих сплатою авансу та моральної шкоди.

Стягнуто з ТзОВ фірма «Інкорд ЛТД» на користь ОСОБА_2 1600 гривень 00 копійок майнової шкоди, заданої неповерненням авансу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнуто з ТзОВ фірма «Інкорд ЛТД» на користь ОСОБА_2 214,60 грн. сплаченого судового збору.

ТзОВ фірма «Інкорд ЛТД» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, вказуючи на те, що рішення винесене на підставі неповного і не всебічного з'ясованих обставин, що мають значення для справи, за недостатністю доказів зі сторони позивача, недоведених обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що позивач увів суд в оману, не надавши достатніх доказів для повного та всебічного розгляду справи.

12.07.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була підписана заява з якої вбачається, що ОСОБА_2 просив надати зал для проведення весілля 8 серпня 2012 року і про якісь інші послуги чи роботи як зазначає апелянт у вказаній заяві не згадується.

Суд першої інстанції не надав належного значення тому факту, що отримавши від ОСОБА_2 аванс, відповідач забронював домовлену між сторонами дату, та не приймав інших замовлень.

Однак 30.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача про повернення коштів, чим наніс збитки ТзОВ фірма «Інкорд ЛТД», адже в такий короткий термін не мали можливості знайти інших клієнтів.

Таким чином сплачені кошти слугували гарантією виконання між сторонами взятих на себе зобов'язань.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача за отриманням послуг щодо переведення весілля та надав відповідачу як аванс кошти в сумі 1600,00 грн., що підтверджується розпискою, тобто сторони фактично уклали договір між споживачем та виконавцем на надання послуг (а.с. а.с. 5, 16).

У зв'язку з низькою організацією з боку відповідача щодо проведення весілля та суттєвою зміною умов договору, позивач забажав розірвати такий договір, про що завчасно попередив власника відповідача.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.2 ст. 570 ЦК України аванс є доказом, який посвідчує факт наявності зобов'язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів Проте він не може бути визнаний одним із способів забезпечення зобов'язання. Сторона, яка надала аванс, має право вимагати його повернення.

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

За таких обставин, судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем права позивача на виконання умов договору між споживачем та виконавцем та на відмову від цього договору і отримання відшкодування збитків, тобто порушення відповідачем прав позивача, у зв'язку з чим для відновлення зазначеного права позивача з відповідача обгрунтовано стягнуто на користь позивача 1600,00 грн. збитків, завданих сплатою авансу за ненадані послуги щодо проведення весілля.

Відмовляючи у задоволенні моральної шкоди, суд обґрунтовано посилається на вимоги ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 1167 ЦК України і встановив, що позивачем не наведено підстав та не надано доказів, які саме моральні страждання ним понесені, а також з чого позивач виходив при розрахунку моральної шкоди. Крім того, не доведено в чому полягає вина відповідача при заподіянні моральної шкоди.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності і обґрунтованості.

Підстав для скасування даного рішення та постановлення нового з мотивів, наведених у апеляційної скарги, не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТзОВ фірми «Інкорд ЛТД» відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 19 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

Л.В. Ясеновенко

Г.П.Мелінишин