Постанова

від 17.06.2013 по справі 805/4921/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа №805/4921/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Згурська О.В.

представників відповідача: Литвиненко О.В., Олійников С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Слов'янський завод електромонтажних виробів» (надалі - позивач, ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів») звернулось до суду із адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Слов'янська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013р. №0000041542.

Позов мотивовано незгодою позивача із висновками акта перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152, на підставі якого прийняте спірне рішення, щодо відсутності підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна регіональна енергетична компанія» (надалі - ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова компанія «Ехо» (надалі - ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготехсервіс АН» (надалі - ТОВ «Енерготехсервіс АН»). Позивач зазначає, що отримані від вказаних контрагентів товари та послуги використані у господарській діяльності. Також, позивач вказує про відсутність підстав вважати правочини з вказаними контрагентами нікчемними.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи спірне рішення правомірним оскільки перевіркою встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН».

Представники відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнали та просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 05419152, місцезнаходження: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Мартиненка, б.73, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А00 №729403.

Позивач перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 08.06.2010р. №216/1/29-014-17, та зареєстрований у якості платника податку на додану вартість згідно відповідного свідоцтва №100289008.

На підставі наказу Слов'янської ОДПІ від 22.02.2013р. №180 та у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СУ Державної податкової служби у Луганській області від 28.01.2013р. відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 36164448), ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» (код за ЄДРПОУ 35959342), ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код за ЄДРПОУ 36812848) за період: з податку на додану вартість - червень, липень, грудень 2010р., лютий 2011р., з податку на прибуток підприємств - з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., за наслідками якої складено відповідний акт перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152.

Згідно висновку вказаного акта перевірки встановлені наступні порушення:

- п.3.1 ст.3, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997р. «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого позивачем завищена сума витрат на придбання товарів (по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код за ЄДРПОУ 36812848) та завищена сума доходу від продажу товарів (по взаємовідносинам з контрагентом-покупцем реалізація на адресу якого відбулась за рахунок придбання ТМЦ від ТОВ «Енерготехсервіс АН») за 2010 рік на загальну суму 4 335,00 грн. (4 квартал 2010 року);

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачеи: - занижено задекларований показник податку на додану вартість на загальну суму 31 422,00 грн., в тому числі по періодам: за червень 2010р. - 2 052,00 грн., за липень 2010р. - 29 370,00 грн.; - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у сумі 45 343,00 грн., в тому числі по періодам: червень 2010 року у сумі 11 331,00 грн., липень 2010р. у сумі 12,00 грн., лютий 2011р. у сумі 34 000,00 грн.

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1 п.7.3 та пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит (по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Енерготехсервіс АН») та завищено податкові зобов'язання (по взаємовідносинам з контрагентом-покупцем ТОВ «Підприємство трансформаторних підстанцій» (код за ЄДРПОУ 35110915) реалізація на адресу якого відбулась за рахунок придбання ТМЦ від ТОВ «Енерготехсервіс АН») на загальну суму 867,00 грн. (грудень 2010р.)

Також, зазначено, що підприємством використано від'ємне значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ) в рахунок зменшення податкового боргу та зарахування залишку від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

На підставі акта перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013р. №0000041542, яким, за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.44.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України, позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 98 148,50 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням (основним платежем) 76 765,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21 383,50 грн.

Штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання застосовано на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Із акта перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення стали наступні обставини та висновки перевіряючих.

Слов'янською ОДПІ отримані матеріали досудового слідства (кримінальне провадження №32012030000000007), за якими встановлено, що ОСОБА_4 та іншими створені ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН» з метою прикриття незаконної діяльності - ухилення від сплати податків та надання послуг суб'єктам підприємницької діяльності України щодо документального формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, згідно вказаних матеріалів досудового розслідування керівники ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» (ОСОБА_5) та ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» (ОСОБА_6) не брали реальної участі у діяльності цих підприємств.

Суд зазначає, що із наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення розслідується не відносно посадової особи (посадових осіб) позивача.

Перевіряючи зазначили, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

В акті перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 зазначено, що відповідно до баз даних ДПС податкової, звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Також зазначено, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за перевіряємий період: червень, липень, грудень 2010р., лютий 2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 36164448), ТОВ «Енерготехсервіс АН» (код за ЄДРПОУ 36812848), ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» (код за ЄДРПОУ 35959342) та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Перевіряючи дійшли до висновку, що зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В акті перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 зазначено, що враховуючи те, що у ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то операції ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначено, що ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Згідно додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» задекларувало податковий кредит від операцій з придбання товару від: - ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія»: у червні 2010 року ПДВ в сумі 13 382,50 грн. (№ 9002797979 від 20.07.2010р.); у липні 2010 року ПДВ в сумі 1 750,00 грн. (№ 90035327979 від 20.08.2010р.).; - ТОВ «Енерготехсервіс АН»: у грудні 2010 року на суму ПДВ 867,00 грн. (№ 9006183374 від 18.01.2011.); у лютому 2011 року на суму ПДВ 34 000,00 грн. (№ 9001500704 від 21.03.2011р.). - ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо»: у липні 2010 року на суму ПДВ 27 631,86 грн. (№ 9003532979 від 20.08.2010р.).

Слов'янською ОДПІ отримано відповідь позивача №48 від 25.02.2013р. відповідно до якої, отримання послуг від ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» не віднесено на собівартість готової продукції; вартість придбаних основних засобів, МБП та спецодягу від ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» не введено в експлуатацію, запаси у виробництві не використовувались. Операції з вказаними контрагентами не увійшли до валових витрат позивача за 2010-2012рр. та не знайшли відображення в Деклараціях з податку на прибуток за 2010-2012рр. в розділі «витрати». ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» повідомило, що за період 2010-2012рр. підприємство понесло значні збитки. Це пов'язано з високою конкуренцією на ринку електромонтажних виробів, демпінгуванням цін конкурентами, високою ціною на енергоносії та наслідками фінансово-економічної кризи в Україні, у зв'язку з чим за вказаний період були мінімальні обсяги виробництва та збуту продукції підприємства, що призвело до збільшення збитків за вказаний період.

Станом на 30.09.2010р. по взаєморозрахункам з ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» рахується кредиторська заборгованість в сумі 90 795,02 грн., по взаєморозрахункам ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» рахується кредиторська заборгованість в сумі 165 791,16 грн.

Позивачем надано до перевірки наступні документи, отримані від ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія»: договір на надання послуг №29/04/2010 від 29.04.2010р., податкові накладні та відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 15.06.2010р. - аналіз послуг консалтингових компаній, сума ПДВ 6 666,67 грн., №24 від 24.06.2010р. - вивчення ринку послуг будівельних організацій, сума ПДВ 6 715,83 грн., №17 від 20.07.2010р. - розсилка і розповсюдження листівок і буклетів, сума ПДВ 1 750,00 грн.

Перевіряючими зазначено, що у податкових накладних біля підпису особи, яка склала документ, зазначено прізвище ОСОБА_5, вказані податкові накладні було включено до податкового кредиту у червні та липні 2010р.

ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» надано до перевірки наступні документи, отримані від ТОВ «Енерготехсервіс АН»: договір поставки № 22/02 від 22.02.2011р., видаткова накладна від 28.02.2011р., податкова накладна №8012 від 28.02.2011р. - система охолодження рідини СВН-S11РХ, на суму ПДВ 34 000,00 грн.

Перевіряючими зазначено, що у податковій накладній біля підпису особи, яка склала документ, зазначено прізвище ОСОБА_4, вказані податкові накладні було включено до податкового кредиту у лютому 2011р.

Також надано, договір на поставку товару № 22.12.2010 від 22.12.2010р., видаткова накладна від 24.12.2010р., податкова накладна №104/1 від 22.12.2010р. - ізолятори ШФ-20 та ізолятори ТФ-20, на суму ПДВ 867,00 грн.

Перевіряючими зазначено, що у видатковій та податковій накладній біля підпису особи, яка склала документ, зазначено прізвище ОСОБА_4

Вказані податкові накладні було включено до податкового кредиту у лютому 2011р.

Позивачем надано до перевірки наступні документи, отримані від ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо»: договір № 12/07/2010 від 12.07.2010р.; податкові накладні та відповідні видаткові накладні №3 від 16.07.2010р. - ТМЦ в асортименті, на суму ПДВ 7805,20 грн., №4 від 19.07.2010р. - ТМЦ в асортименті, на суму ПДВ 558,53 грн., №5 від 22.07.2010р. - ТМЦ в асортименті, на суму ПДВ 13 133,13 грн.

Перевіряючими зазначено, що у податкових накладних біля підпису особи, яка склала документ, зазначено прізвище ОСОБА_6, вказані податкові накладні було включено до податкового кредиту у липні 2010р.

Також, надано договір на надання послуг № 25/06/2010 від 25.06.2010р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №6 від 27.07.2010р. - виготовлення пристосування для роз'ємну форми на суму ПДВ 3 885,00 грн. та №7 від 27.07.2010р. - Ремонт і запуск литтєвої машини МЛВ-63 на суму ПДВ 2 250,00 грн., а також відповідна податкова накладна №6 від 27.07.2010р.

Перевіряючими зазначено, що у податкових накладних біля підпису особи, яка склала документ, зазначено прізвище ОСОБА_6, вказані податкові накладні було включено до податкового кредиту у липні 2010р.

З огляду на вищенаведене перевіряючи дійшли до висновку, що первинні документи позивача надані до перевірки (акти прийому-передачі, видаткові накладні, податкові накладні) не можуть бути підтвердженням факту здійснення господарських операцій з придбання товарів, надання послуг від ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», та що позивач належними чином не підтвердив фактичне придбання товарно-матеріальних цінностей, отримання послуг від вказаних постачальників.

Також, перевіркою встановлено, що відносно контрагентів позивача ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» та ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» внесені відомості до ЄДР про відсутність за місцезнаходженням

В акті перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 зазначено, що підприємство провело документальне оформлення господарських операцій, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності позивача. Зазначено, що позивачем відображено у складі податкових зобов'язань, обсяг операцій за угодами, які не мають реального товарного характеру.

Перевіряючими встановлено, що за період червень, липень, грудень 2010р., лютий 2011р. позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 195 675,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту період червень, липень, грудень 2010р., лютий 2011р. встановлено завищення у сумі 77 632,00 грн. по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», у тому числі: червень 2010р. - 13 383,00 грн., липень 2010р. - 29 382,00 грн. грудень 2010р. - 867,00 грн., лютий 2011р. - 34 000,00 грн.

Зазначено, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» за червень 2010р. ПДВ в сумі 13 382,50 грн., за липень 2010р. ПДВ в сумі 1 750,00 грн., з ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» за липень 2010р. ПДВ в сумі 27 631,86 грн., з ТОВ «Енерготехсервіс АН» за грудень 2010р. ПДВ в сумі 867,00 грн., за лютий 2011р. ПДВ в сумі 34 000,00 грн.

За операціями з ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» позивачем наданий договір на надання послуг № 29/04/2010 від 29.04.2010р., за яким ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» зобов'язується надати "послуги щодо надання послуг за календарним планом".

Також, до вказаного договору надані податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також лист вих.№29/04 від 29.04.2010р. із зазначенням календарного плану виконання робіт за вказаним договором.

Суд звертає увагу на те, що договором на надання послуг № 29/04/2010 від 29.04.2010р. або календарним планом до нього не визначено певних строків здійснення розрахунків позивачем.

Жодних доказів використання послуг (робіт), що зазначені в календарному плані виконання робіт, позивачем не надано.

Також, крім актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем не надано доказів існування результатів вказаних робіт (послуг) - посвідчень, дипломів, висновків, звітів, тощо.

Згідно пояснень представника позивача, вказані документи відсутні.

За операціями з ТОВ «Енерготехсервіс АН» позивачем наданий договір поставки №22/02 від 22.02.2011р., за яким ТОВ «Енерготехсервіс АН» постачає систему охолодження рідини СВН-S44PX-H.

Згідно п.3.1 вказаного договору позивач повинен здійснити оплату вартості договору протягом 20 банківських днів з моменту поставки.

До вказаного договору позивачем надана видаткова накладна від 28.02.2011р. та податкова накладна.

Також, за операціями з ТОВ «Енерготехсервіс АН» позивачем наданий договір на поставку товару № 22.12.2010 від 22.12.2010р., за яким ТОВ «Енерготехсервіс АН» постачає ізолятори ШФ-20 та ТФ-20.

До вказаного договору позивачем надана видаткова накладна від 24.12.2010р. та податкова накладна.

За операціями з ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» позивачем наданий договір купівлі-продажу №12/07/2010 від 12.07.2010р., за яким ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» продає позивачу продукцію, матеріали та обладнання.

Суд звертає увагу на те, що вказаним договором не визначено певних строків здійснення розрахунків позивачем.

До вказаного договору позивачем надані видаткові накладні та податкові накладні.

Також, за операціями з ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо» позивачем наданий договір на надання послуг № 25/06/2010 від 25.06.2010р.

Суд звертає увагу на те, що вказаним договором не визначено певних строків здійснення розрахунків позивачем.

До вказаного договору позивачем надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Також, до матеріалів справи позивачем надані остаточні калькуляції вартості виробництва продукції, оборотно-сальдова відомість по рахунку 131 необоротні активи за 01.06.2010р.-31.12.2011р., реєстр документів за 01.06.2010р.-31.12.2010р., реєстр документів за 01.01.2011р.-28.02.2011р., журнал-ордер і відомість по рахунку 104 за квітень 2011р., акти списання малоцінних та швидкозношувальних предметів, картки обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів.

Крім того, позивачем надані картки рахунку 631, із яких вбачається, що позивачем не сплачено грошові кошти за операціями з ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН» та ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія».

Наявність укладеного між позивачем та ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави

Також, згідно частиною першою ст.207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

До суду не надані докази та в акті перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 відсутні посилання на визнання недійсними договорів, що укладені між ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» та ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія».

Крім того, до суду не надані докази та в акті перевірки від 06.03.2013р. №806/15-2/05419152 відсутні посилання щодо наявності вироку суду у кримінальному провадженні №32012030000000007.

Таким чином, посилання податкового органу на недійсність договорів, що укладені між ПрАТ «Слов'янський завод електромонтажних виробів» та ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН», ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія» є безпідставним.

Проте, суд зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Також, згідно ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Крім того, ч.1 ст.3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, частиною другою зазначеної статті встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У підпункті 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п.7.5 ст.7 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

На підставі аналізу зазначених положень суд приходить до висновку, що надання документів, які згідно Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України є підставою для нарахування податкового кредиту, не можуть слугувати єдиним та безспірним доказом факту реального здійснення постачання товарів (робіт, послуг).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має підтверджуватись належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. А визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на вчинення позивачем правочинів з ТОВ «Східна регіональна енергетична компанія», ТОВ «Науково-промислова компанія «Ехо», ТОВ «Енерготехсервіс АН» без мети реального настання для сторін обумовлених вказаними правочинами наслідків. Тобто, позивачем встановлена невідповідність фактичним обставинам задекларованих наслідків господарської операції позивача з вказаними контрагентами у податковому обліку.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, суд вважає, що спірним рішенням відповідачем обґрунтовано визначене позивачу грошове зобов'язання та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволені адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Слов'янський завод електромонтажних виробів» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 17 червня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 21 червня 2013 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.