Рішення

від 04.06.2013 по справі 910/6993/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6993/13 04.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Інтер Груп»

До приватного підприємства «Ас-Пак»

Про стягнення 35 143,12 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Віданова О.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Інтер Груп» до приватного підприємства «Ас-Пак» про стягнення 35 143,12 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за товар поставлений за видатковими накладними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6993/13 та призначено її до розгляду на 14.05.2013 р.

У судове засідання представники відповідача не з'явилися.

Ухвалою суду від 14.05.2013 р. було відкладено розгляд справи на 04.06.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання повторно не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

У період з 04.02.2013 р. по 19.02.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Інтер Груп» (постачальник) поставило, а приватне підприємство «Ас-Пак» (покупець) прийняло полотно стрейч (далі - товар) на загальну суму 86 288,40 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: № РН-0000011 від 04.02.2013 р. на суму 11 401,20 грн., № РН-0000014 від 08.02.2013 р. на суму 16 585,20 грн., № РН-0000016 від 11.02.2013 р. на суму 11 401,20 грн., № РН-0000017 від 13.02.2013 р. на суму 15 961,68 грн., № РН-0000018 від 13.02.2013 р. на суму 1 296 грн. та № РН-0000019 від 19.02.2013 р. на суму 29 643,12 грн. Дані видаткові накладні підписані з обох сторін.

Покупець свої обов'язки по оплаті за поставлений товар виконав частково на суму 51 145,28 грн. Даний факт підтверджується банківськими випусками порахунку позивача. Таким чином, відповідач залишив за собою заборгованість в розмірі 35 143,12 грн.

18.03.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 1 про погашення заборгованості на загальну суму 35 143,12 грн. (вих. 1 від 14.03.2013 р.), але дана вимоги залишена відповідачем без розгляду.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 35 143,12 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Прийнявши товар за видатковими накладними відповідач прийняв пропозицію укласти договір та взяв не обов'язок по оплаті отриманого товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 35 143,12 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 35 143,12 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 2 000,00 грн. слід зазначити таке.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiсцi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження надання адвокатських послуг надано суду копії договору про надання юридичних послуг № 3а від 01.03.2013 р., укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Відановой О.В., платіжне доручення № 15 від 05.04.2013 р. на суму 2 000 грн. з призначенням платежу юридичні послуги за квітень згідно договору № 3а від 01.03.2013 р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4974 від 29.05.2012 р.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства в порядку ст.ст. 1, 44, ГПК України підлягають стягненню саме витрати на послуги адвоката, що були здійснені.

З огляду на зазначені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в сумі 2 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Ас-Пак» (м. Київ, вул. Cєченова, 5, кв. 92, код 37480546) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Інтер Груп» (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 19, код 38291025) 35 143 (тридцять п'ять тисяч сто сорок три) грн. 12 коп. основного боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. за послуги адвоката та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 27.06.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова