Рішення

від 27.06.2013 по справі 906/726/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" червня 2013 р. Справа № 906/726/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 11.06.13р.

від відповідача: Березіна Л.Г. - головний лікар, витяг із наказу від 03.01.06р. № 03-к,

дор. від 03.06.13р. № 945; Рехтер Н.М., дор. від 09.01.13р. № 13

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м.Житомир)

до Житомирського Національного агроекологічного університету в особі філії - санаторія - профілакторія Житомирського національного агроекологічного університету (м.Житомир)

про стягнення 13451,18 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 13451,18 грн., з яких 12821,42 грн. боргу за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу товарів від 17.01.13р., 517,00 грн. пені, 112,76 грн. 3% річних.

Представником позивача в судовому засіданні подано уточнення від 27.06.13р. позовних вимог, згідно яких позивач уточнив позовні вимоги в частині зазначення ціни позову в сумі 13451,18 грн. В решті позовні вимоги залишені позивачем без змін.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав згідно поданих уточнень від 27.06.13р. позовних вимог та з урахуванням позовної заяви.

Відповідач у відзиві від 27.06.13р. на позов та його представники в судовому засіданні позовні вимоги визнали, зокрема, зазначили, що причиною виникнення заборгованості перед позивачем є відсутність фінансування з Фонду соціального страхування (а.с.50).

Відповідач - Житомирський Національний агроекологічний університет у відзиві від 27.06.13р. на позовну заяву зазначив, що якщо позов буде задоволено судом, то стягнення повинно бути здійснене з Санаторію-профілакторію Житомирського національного агроекологічного університету (а.с.39,40).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позивачем/продавцем) та санаторієм-профілакторієм Житомирського національного агроекологічного університету (покупцем) договору купівлі-продажу товарів від 17.01.13р. (а.с.8-10), позивач поставив відповідачу у січні-лютому 2013 року товар - продукти харчування на загальну суму 12821,42 грн., що підтверджується відповідними накладними за вказаний період (а.с.12-14).

Згідно частин 1,3 та 4 ст.95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

З п.15 Положення про санаторій-профілакторій Житомирського національного агроекологічного університету вбачається, що профілакторій є структурним підрозділом університету без права юридичної особи, має рахунок в УДК у Житомирській області, печатку з своїм найменуванням та штамп (а.с.42-49).

Відповідно до ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Таким чином, відповідачем у даній справі є Житомирський Національний агроекологічний університет, який представляє філію - санаторій-профілакторій Житомирського національного агроекологічного університету, так як останній не має права юридичної особи.

Згідно з пп.1.1 вищевказаного договору, на умовах даного договору продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити: молоко, сметану, сир к/м, сир твердий, масло вершкове, йогурт.

Відповідно до пп.2.2 договору, покупець зобов'язався прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше десяти календарних днів.

Оплата товару здійснюється покупцем у визначений пп.2.2 цього договору строк шляхом безготівкового перерахування коштів (пп.3.1 договору).

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 12821,42 грн., що підтверджується розрахунками позивача (а.с.11,33), довідкою позивача від 27.06.13р. № 03 (а.с.32), підписаним сторонами актом звірки розрахунків № 1 від 11.06.13р. станом на 01.06.13р. (а.с.26) та визнається представниками відповідача.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до пп.4.4 договору купівлі-продажу товарів від 17.01.13р. передбачено, що за прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені та 3% річних становлять, відповідно, 517,00 грн. та 112,76 грн. (а.с.11,33).

Розрахунки обгрунтовані та відповідають чинному законодавству і укладеному договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 12821,42 грн. боргу згідно договору купівлі-продажу товарів від 17.01.13р., 517,00 грн. пені та 112,76 грн. 3% річних.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського Національного агроекологічного університету в особі філії - санаторія - профілакторія Житомирського національного агроекологічного університету, 10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 29, ідентифікаційний код 20407407:

- на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 - 12821,42 грн. боргу згідно договору купівлі-продажу товарів від 17.01.13р., 517,00 грн. пені, 112,76 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.06.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 2 прим.:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.).