Постанова

від 26.06.2013 по справі 826/6542/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року 15:34 № 826/6542/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянувши за участі представника позивача Карачуна І.О., представника відповідача Гайдай В.М., адміністративну справу за позовом

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета міст"

до: Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень №00010222-7 та №00010122-7 від 14.02.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМК "Планета міст" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00010222-7 та №00010122-7 від 14.02.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «Рембудкомплект 2002» до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаному підприємству - до податкового кредиту. При цьому позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність винесеного рішення. При цьому відповідач посилається на неможливість виконання угод контрагентом позивача та фіктивність господарських операцій.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «БМК «Планета-Міст» (далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рембудпроект 2002» (код за ЄДРПОУ 34398662) за період з 01.01.2008 по 31.05.2012 роки за результатами якої складено акт № 7133 /22-7/32846139 від 30.10.2012р (далі - акт перевірки)

Підставою для проведення даної перевірки визначено пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.82.2 ст.82 ПК України, у зв'язку з надходженням Постанови про призначення позапланової перевірки від 06.06.2012 року старшого слідчого з ОВС Генеральної прокуратури України Гульченко О.В.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78. 1 статті 78 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваних рішень, документальна позапланова перевірка здійснюється у зв'язку з отриманням судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 вищезазначеного Кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.

З огляду на те, що суду не надано доказів порушення кримінальної справи щодо посадових осіб позивача, судом не приймаються посилання позивача на передчасність прийняття оскаржуваних рішень.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в загальному розмірі 3 635 543 грн., та пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, пп. 7.4.5. п.7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 3 085 834 грн.

На підставі висновків про порушення вищезазначених законодавчих норм відповідачем 14 лютого 2013 року прийняті податкові повідомлення - рішення :

№00010222-7, яким, за порушення а пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, пп. 7.4.5. п.7.4. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 085 834 грн. та застосовано 508752грн. штрафних (фінансових) санкцій;

та №00010122-7, яким, за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 3635543грн. та застосовано 271355грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними обставинами.

В ході проведення перевірки ТОВ «БМК «Планета «Міст» надано лист від 10.07.2012 №326, в якому підприємством повідомлено, що документів по взаємовідносинах з ТОВ «Рембудпроект 2002» були викрадені 10.07.2012 року. На підставі п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БМК «Планета-Міст» перенесено до 10.10.2012 року для відновлення документів, згідно наказу від 16.07.2012 року за №1052.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Враховуючи те, що запит про надання документів позивачу було направлено 26 червня 2012 року, а перевірка проводилася, починаючи з 10 жовтня 2012 року, суд вважає, що позивачу було надано строк, який перевищував максимально встановлений нормами Податкового кодексу України 90 - денний строк для надання документів.

При цьому документів до перевірки позивачем надано не було.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно із статтею 44.6 вищезазначеного кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Зазначеною нормою визначено право платника податку після отримання акту перевірки надати документи, визначені в акті перевірки як відсутні. Акт містить визначення про те, що позивачем первинних бухгалтерських документів до перевірки не надано, натомість, позивачем жодних доказів подання будь - яких документів до заперечень до акту суду не надавалося.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абзац четвертий підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону).

Стаття 138 розділу ІІІ ПК України передбачає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Натомість позивачем жодних первинних бухгалтерських документів відповідача надано не було.

Оскільки відповідачу не було надано жодного первинного бухгалтерського документу, судом вбачається правомірним висновок відповідача про порушення позивачем вищезазначених норм Податкового кодексу України щодо обов'язкового підтвердження витрат та податкового кредиту первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, суд відмічає наступне.

Ухвалою про відкриття провадження у справі судом було витребувано у позивача письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо особи, які представляли контрагента позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів) та докази фактичного виконання робіт (передачу товару).

Позивачем пояснень посадових осіб щодо осіб, з якими укладався договір надано не було. Також позивачем не було надано жодних пояснень щодо осіб, якими здійснювалося виконання робіт.

З огляду на те, що договором, який надано позивачем суду передбачено будівництво 18- ти поверхового готельного комплексу, при будівництві якого, як стверджує позивач, він є підрядником, а його контрагент виступав субпідрядником, контрагентом позивача, як стверджує позивач, виконано значний обсяг робіт, суд доходить висновку, що позивач мав би бути обізнаним як з ходом виконання робіт, так і з кількістю осіб, які ці роботи виконували.

Акт перевірки містить висновок, що ТОВ «БМК «Планета-Міст» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Рембудпроект 2002» та відображено в деклараціях з податку на додану вартість (додаток 5 до Декларації) в загальному розмірі 3 085 834 грн. в т.ч. за листопад 2010 року у розмірі 868 334 грн., за квітень 2011 року у розмірі 1 325 960 грн., за червень 2011 року у розмірі 308207 грн., за липень 2011 року у розмірі 583 333 грн. Також ТОВ «БМК «Планета-Міст» за рахунок ТОВ «Рембудпроект 2002» сформовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 11087500 грн. в т.ч. за 2 квартал 2011 року у розмірі 8170833 грн., за 3 квартал 2011 року у розмірі 2 916 667 грн. - та валові витрати у розмірі 4 341 670 грн. в т.ч. за 4 квартал 2010 року у розмірі 4341670 грн.

Акт перевірки містить посилання на те, що згідно інформаційної бази даних «Пошуково-довідкова система» встановлено, що директором ТОВ «Рембудпроект 2002» був з 31.05.2010 року по 16.06.2011 року ОСОБА_4 (код НОМЕР_1), а згідно протоколу допиту гр. ОСОБА_4 встановлено, що восени 2006 року ним було втрачено паспорт. Щодо ТОВ «Рембудпроект 2002» нічого пояснити не може. Посадовими особами: головним бухгалтером, директором та засновником даного підприємства він ніколи не являвся. Чим займається, та де знаходиться дане підприємство йому не відомо. Веденням фінансово-господарської діяльності ТОВ «Рембудпроект 2002» ніколи не займався. Жодних фінансово-господарських документів ТОВ «Рембудпроект 2002» (звітів, декларацій, податкових накладних, актів приймання-передачі, договорів, платіжних доручень та ін. документів) він не складав та не підписував. Довіреностей на ведення діяльності підприємства також не надавав. Де знаходиться печатка підприємства йому не відомо. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про наявність ознак фіктивності в діяльності зазначеного підприємства.

В той же час, наданий позивачем договір від 28.10.2010р. підписано ОСОБА_4, натомість, жодних пояснень щодо осіб, з якими укладався договір, позивачем не надано.

Також позивачем не було надано жодних доказів щодо інструктажу з правил техніки безпеки осіб, які фактично виконували роботи та узгодження з замовниками залучення до виконання робіт субпідрядних організацій.

Суд вважає, що виконання великого обсягу будівельних робіт особами, які залишилися невідомими позивачу неможливо як об'єктивно, так і з точки зору виконання контрактів, укладених позивачем з замовниками. Суд вважає об'єктивно неможливим та законодавчо забороненим виконання будівельних робіт невстановленими особами.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з посиланнями відповідача на те, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентом є нікчемними правочинами, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян