Постанова

від 26.06.2013 по справі 816/3272/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3272/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Римар Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Еліс-2007" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2013 року Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі - Полтавська МДПІ, позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Еліс-2007" (далі - ПП "Еліс-2007", відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках в розмірі 166 666,55 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на несплату відповідачем в строки, визначені податковим законодавством, узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 166 666,55 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, не зважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся судом належним чином за адресою: с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39820, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою пошти "за даними сільської ради не існує". З огляду на положення статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України судова повістка вважається врученою відповідачу належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Еліс-2007" (ідентифікаційний код юридичної особи 35440070) 10.10.2007 зареєстроване як юридична особа Новосанжарською районною державною адміністрацією Полтавської області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1 588 102 0000 007078, та перебуває на обліку як платник податків (обов'язкових платежів) у Полтавській МДПІ.

Як слідує з матеріалів справи, 10.12.2012 Новосанжарським відділенням Полтавської МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Еліс-2007" (код за ЄДРПОУ 35440070) з питань нарахування умовного постачання товарів, необоротних активів по декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року (ліквідаційна), своєчасність подачі звітності з податку на додану вартість у січні 2011 року та перевірки правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період 01.03.2008 - 21.01.2011 року на рівні ДПС України за період з 01.03.2008 по 21.01.2011 року.

За результатами перевірки складений акт №89/1601-35440070 від 10.12.2012, в якому відображено порушення відповідачем:

- вимог пунктів 184.7 та 184.8 статті 184 Податкового кодексу України, в результаті чого ПП "Еліс-2007" занижено суму податкових зобов'язань в розмірі 99342,20 грн;

- вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відповідачем занижено податкові зобов'язання в сумі 16705,98 грн;

- вимог підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо неподання декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року;

- вимог абзацу "б" пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України щодо неподання декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

На підставі акта перевірки №89/1601-35440070 від 10.12.2012 податковим органом 17.12.2012 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000181601, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 124 177,75 грн, в тому числі 99342,20 грн - за основним платежем та 24835,55 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000161601, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 170,00 грн, в тому числі 170,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000171601, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1,00 грн, в тому числі 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000191601, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у загальному розмірі 20882,48 грн, в тому числі 16705,98 грн - за основним платежем та 4176,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як слідує з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 17.12.2012 №0000181601, №0000161601, №0000171601 та №0000191601 направлялися на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте конверт повернувся до податкового органу із відміткою пошти від 21.12.2012 "за даними сільської ради не існує", про що свідчить наявна у матеріалах справи копія поштового конверту.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).

Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 №0000181601, №0000161601, №0000171601 та №0000191601, а також їх оскарження до суду.

Отже, суд не знаходить правових підстав та фактичних даних для висновку про те, що вказані податкові повідомлення-рішення Полтавської МДПІ порушують права та охоронювані законом інтереси ПП "Еліс-2007" у сфері публічно-правових відносин і тому не створюють для нього обов'язку виконати їх владні приписи у частині сплати грошового зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача по податку на додану вартість зменшилася на суму 617,00 грн за рахунок наявної у відповідача переплати з даного виду податку.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 129.5 вказаної статті встановлено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом відповідачу нараховано пеню у розмірі 22052,32 грн.

З огляду на викладене, станом на момент розгляду справи загальна сума узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням переплати в сумі 617,00 грн та донарахування на підставі статті 129 Податкового кодексу України пені у загальному розмірі 22052,32 грн, становить 166 666,55 грн, в тому числі 144 614,23 грн - основний борг та 22052,32 грн - пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог вказаної правової норми Полтавською МДПІ виставлено відповідачу податкову вимогу від 17.01.2013 №2, яка направлялася на адресу останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте вказаний лист повернувся до податкового органу з відміткою пошти від 25.01.2013 "за даними сільської ради не існує". З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога від 17.01.2013 №2 вважається врученою платнику податків.

Згідно наданої Полтавською МДПІ інформації від 25.06.2013 №1286/10/10-16, сума боргу ПП "Еліс-2007" по податковій вимозі 17.01.2013 №2 шляхом погашення не переривалася.

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Натомість, наявна у матеріалах справи облікова картка особового рахунку відповідача з податку на додану вартість свідчить про наявність у відповідача податкового боргу з даного виду податку у загальній сумі 166 666,55 грн.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що ПП "Еліс-2007" має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Полтавської МДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Еліс-2007" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Еліс-2007" (код ЄДРПОУ 35440070) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 166 666 (сто шістесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок на р/р 31114029700395, відкритий в ГУДКСУ у Полтавській області, код платежу 3014010100, отримувач Державний бюджет, код отримувача 38019526, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава