ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 червня 2013 р. Справа №801/5982/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М.,
при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС
до Колективного підприємства "Арізона"
про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом про припинення юридичної особи Колективного підприємства "Арізона" у зв'язку з тим, що останнє на порушення вимог діючого законодавства більше року не надає до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС податкової звітності, пов'язаною з численням і сплатою податків.
У судове засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вказав, що підтримує позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за останньою відомою адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог ст. 33 КАС України, заперечень на адміністративний позов та клопотань щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю до суду не надав.
Суд, враховуючі клопотання позивача щодо розгляду справи за його відсутністю, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без його участі, керуючись положеннями ч.4 ст.122, ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.
Дослідивши в судовому засіданні всі матеріали справи, оцінив наявні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Статтею 58 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Судом встановлено, що 04.04.1995 року виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим Колективне підприємство "Арізона" (ідентифікаційний номер 20741796) зареєстровано та включено до ЄДР юридичних осіб, місцезнаходження підприємства: 98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, буд. 29, кв. 64, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.04.2013 року (а.с. 4).
Згідно довідки Феодосійської ОДПІ АРК ДПС від 22.05.2013 року № 1301111400106 Колективне підприємство "Арізона" знаходиться на податковому обліку з 01.06.1995 року № 190 (а.с.9).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003, № 755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд підкреслює, що на час прийняття судового рішення по справі правові норми, що регулюють спірні правовідносини, знайшли своє відображення у Податковому кодексі України, що набрав законної сили з 01.01.2011 року.
Вивчивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши норми Податкового кодексу України, які діяли на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та на момент винесення судового рішення, суд встановив наступне.
Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Пунктом 49.18 ст.49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;
49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, являючись суб'єктом господарювання, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний подавати декларації з податків щомісячно, щоквартально та щорічно.
Судом встановлено, що згідно довідки Феодосійської ОДПІ АРК ДПС Колективне підприємство "Арізона" не надає податкову звітність з 09.02.2006 року.
Судом встановлено, що остання податкова звітність була надана відповідачем 09.02.2006 року, а саме: декларація по податку на прибуток підприємств за 2005 рік.
Відповідно до довідки Феодосійської ОДПІ АРК ДПС від 20.05.2013 року Колективне підприємство "Арізона" не має заборгованості перед бюджетом.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, п.49.1 ст.49 ПК України, п.49.2 ст.49 ПК України, п. 49.18 ст.49 ПК України.
Згідно п.п. 20.1.12 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Таким чином, відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) передбачена нормами ПК України.
Згідно з п.п. 47.1.1 ст. 47 ПК України юридичні особи несуть відповідальність в тому числі за неподання податкової звітності контролюючим органам у випадках, передбачених законом.
Статтею 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи державної податкової служби, встановлені наступні види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна.
Проаналізувавши ці поняття, суд дійшов висновку, що припинення юридичної особи є одним з різновидів адміністративної відповідальності юридичної особи відповідно до діючого законодавства України.
Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.
Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-IV (далі - Закон) підставою для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Приймаючи до уваги, що Колективне підприємство "Арізона" з 09.02.2006 року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення юридичної особи та в цій частині позов підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Припинити юридичну особу - Колективне підприємство "Арізона" ідентифікаційний код 20741796, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 04.04.1995 року, за адресою: 98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, буд. 29, кв. 64.
3. Копію постанови в день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кудряшова А.М.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 02.07.2013 |
Номер документу | 32067981 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кудряшова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні