Постанова

від 26.06.2013 по справі 826/7927/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2013 року № 826/7927/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Київського міського центру зайнятості доДніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 142,45 грн.

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Дніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції коштів у сумі 142,45грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Подільським районним центром зайнятості в місті Києві зайво виплачено безробітній ОСОБА_1, останнім місцем роботи якої була Дніпровська басейнова санітарно-епідеміологічна станція, допомогу по безробіттю в розмірі 142,45 грн., в зв'язку з помилковим зазначенням відповідачем сум заробітної плати ОСОБА_1 у відповідній довідці, що відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вплинуло на розмір виплаченої їй допомоги по безробіттю та є підставою для повернення зайво виплачених коштів.

Представник позивача в судовому засіданні, 18 червня 2013 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

У судовому засіданні, 18 червня 2013 року, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі відповідача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 18 червня 2013 року, пояснення представника позивача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням Дніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції, ідентифікаційний код 22955544, є: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 25, місцезнаходження реєстраційної справи - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація.

Як убачається з матеріалів справи, наказом голови ліквідаційної комісії Дніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції від 14.12.2012 №104 звільнено з займаної посади дезінфектора дезвідділу ОСОБА_1 у зв'язку з ліквідацією підприємства.

Відповідачем видано довідку ОСОБА_1 від 19.12.2012 №2 про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття), згідно з якою заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати становить 12755,96 грн., середньоденна заробітна плата складає 69,70 грн.

Відповідно до персональної картки №028513012100008, ОСОБА_1 з 21.01.2013 зареєструвалась у Подільському районному центрі зайнятості в місті Києві, як така, що шукає роботу.

Подільським районним центром зайнятості на виконання вимог статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та на підставі наказу директора центру зайнятості від 25.01.2013 №82 було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, про що складено акт від 04.03.2013 №80, скріплений, в тому числі, підписом уповноваженої особи Дніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції та печаткою підприємства без зауважень.

Як убачається з акта, розслідуванням встановлено, що дані довідки від 19.12.2012 №2 про середню заробітну плату виданої ОСОБА_1 Дніпровською басейновою санітарно-епідеміологічною станцією, не співпадають з даними бухгалтерського обліку на підставі чого відповідачу було рекомендовано надати нову довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1

Згідно з виданою відповідачем новою довідкою ОСОБА_1 від 04.03.2013 №1 про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття), заробітна плата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати становить 11689,70 грн., середньоденна заробітна плата складає 63,88 грн.

Відповідачу направлено претензію від 07.03.2013 №08-1523 про повернення протягом 15 днів з моменту отримання зазначеної претензії суми зайво виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 в розмірі 142,45 грн. у зв'язку з помилковим зазначенням підприємством у довідці про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) сум заробітної плати ОСОБА_1 Вказана претензія направлялась відповідачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису вкладення та фіскального чеку від 11.03.2013 №8089.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року №1533-III (у редакції, чинній на час існування між відповідачем та ОСОБА_1 трудових правовідносин, далі - Закон №1533-III) Дніпровська басейнова санітарно-епідеміологічна станція є страхувальником та платником страхових внесків передбачених зазначеним законом, а ОСОБА_1 є застрахованою особою в розумінні Закону №1533-III.

Статтею 22 Закону №1533-III встановлено, що застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу (частина перша). Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості (частина третя).

Частиною першою статті 23 Закону №1533-III встановлено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків (абзаци перший-дев'ятий).

Аналогічні положення щодо умов, розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам передбачені пунктом 2.1 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136. (далі - Порядок №307).

Відповідно до пункту 6.2 Порядку №307 допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Як уже зазначалось, на підставі виданої Дніпровською басейновою санітарно-епідеміологічною станцією довідки про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття, Подільським районним центром зайнятості було призначено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1

Разом з тим, під час розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1, оформленої актом від 04.03.2013 №80 встановлено, що дані довідки від 19.12.2012 №2 про середню заробітну плату виданої ОСОБА_1 Дніпровською басейновою санітарно-епідеміологічною станцією, не співпадають з даними бухгалтерського обліку на підставі чого відповідачем було видано ОСОБА_1 довідку від 04.03.2013 №1 про середню заробітну плату (дохід) (для розрахунку виплат на випадок безробіття) зі скоригованими в сторону зменшення показниками середньої заробітної плати, з 69,70 грн. до 63,88 грн.

На підставі наказу Подільського районного центру зайнятості від 05.03.2013 №248 "Про перерахунок страхових виплат безробітній ОСОБА_1", встановлено, що безробітній було зайво виплачено 142,45 грн. допомоги по безробіттю.

Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини другої статті 35 Закону №1533-III роботодавець зобов'язаний подавати виконавчій дирекції Фонду в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про розмір заробітної плати, використання робочого часу працівників, у тому числі прийнятих за направленням державної служби зайнятості з наданням роботодавцю дотації за рахунок коштів Фонду на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.

Частиною третьою статті 35 Закону №1533-III встановлено, що достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Зі змісту статей 7 та 16 Закону №1533-III убачається, що виплата допомоги по безробіттю здійснюється саме за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до абзацу другого пункту 6 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується зазначення відповідачем в довідці про середню заробітну плату ОСОБА_1, на підставі якої їй було призначено допомогу по безробіттю, недостовірних відомостей, що стало підставою для надмірної виплати їй службою зайнятості допомоги по безробіттю в розмірі 142,45 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпровської басейнової санітарно-епідеміологічної станції (ідентифікаційний код 22955544) на користь Київського міського центру зайнятості 142,45грн. (сто сорок дві грн. 45 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець