Рішення

від 26.06.2013 по справі 915/1000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 915/1000/13

м. Миколаїв

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Севастопольський завод напоїв", 99009, м.Севастополь, вул. Делегатська, 2

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 39971,18 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Табаков М.В. дов. № 705 від 15.05.2013 року.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Севастопольський завод напоїв" звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у сумі 39 971,18 грн.

26.06.2013 року позивачем до суду подано клопотання в якому він просить суд у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами та вирішити спір за відсутності наявності в матеріалах справи відзиву відповідача.

Відповідач у судові засідання як 18.06.2013 року так і 26.06.2013 року не з"явився, повноважного представника в судові засідання не направив, вимоги ухвал суду від 10.06.2013 року та від 18.06.2013 року не виконав, правом встановленим ст. 59 ГПК України не скористався, відзив по суті заявлених позивачем позоних вимог до суду не надав, про час та місце судового розгляду справи ухвалами суду від 10.06.2013 року та від 18.06.2013 року відповідач був повідомлений належним чином, вказані ухвали направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві та Договорі купівлі-продажу продукції № 299 від 27.02.2013 року. Ухвала суду від 10.06.2013 року повернулась до суду з відміткою пошти про зазначення причин невручення, ухвала суду від 18.06.2013 року направлена на адресу відповідача та до суду не поверталась. Враховуючи, що ухвали суду від 10.06.2013 року та від 18.06.2013 року були направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві та Договорі купівлі-продажу продукції № 299 від 27.02.2013 року, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

За таких обставин згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

27.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Севастопольський завод напоїв" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу продукції № 299 (далі-Договір) на умовах якого позивач зобов'язаний виготовляти і продавати продукцію на умовах DDР склад «Покупця», а відповідач - зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного Договору, та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1 розділу 1 Договору). Продукція та тара доставляється централізовано. Централізована доставка продукції проводиться відповідно погодженому сторонами графіку або прийнятого замовлення і доставляється за рахунок позивача. Прийняття відповідачем продукції в кількості та асортименті, що відрізняється від зазначеного в замовленні вважається підтвердженням узгодження нової кількості, ціни та асортименту продукції. За відсутності документально оформленого замовлення підтвердженням факту узгодження умов доставки продукції є підписана «Сторонами» товарно-транспортна накладна та (або) інший товаросупровідний документ. Продукція за даним договором може купуватися відповідачем у позивача шляхом придбання продукції зі складу, на умовах ЕХW Інкотермс 2000, в тому числі, яка знаходилася на відповідальному зберіганні у відповідача, згідно окремого укладеного між сторонами договору відповідального зберігання продукції та тари ПАТ "Севастопольський завод напоїв". В такому випадку, відповідач зобов'язується в термін 3 (трьох) календарних днів з дати такої купівлі забезпечити надходження позивачу належним чином оформлені, підписані та пропечатані відповідачем товаросупровідні документи (п. 4 розділу 1Договору).

Розділом 4 Договору сторонами встановлена ціна продукції, а саме п. 1 розділу 4 Договору сторонами встановлено, що продукція відпускається позивачем за вільновідпускними цінами, які встановлюються та змінюються позивачем час від часу з урахуванням власних виробничих затрат та кон'юктури ринку. Ціна на окрему партію продукції вказується позивачем в товарно-транспортних накладних, яку відповідач повинен розглядати як оферту з боку позивача. Факт прийомки відповідачем від позивача (або водія-експедитора) продукції означає згоду відповідача з запропонованою ціною, сумою транспортних витрат та асортиментом продукції (п. 2 розділу 4 Договору).

Розділом 3 Договору сторонами встановлені розрахунки за отриманий по Договору товар, а саме п. 3 Договору сторони визначили, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу та відповідно вибраним позивачем засобами забезпечення боргових зобов'язань відповідача (договір іпотеки, договір застави, банківська гарантія та інші), оформленого у відповідності до вимог позивача. У випадку укладання договору застави майна (або іпотеки) відповідач зобов'язаний оцінити майно, що передається в заставу (або іпотеку), в якості оцінювача при ньому виступає один з суб'єктів оціночної діяльності, що вказуються позивачем. У випадку укладання договору застави майна (або іпотеки) відповідач зобовз'язаний в десятиденний термін з дати укладання договору застави (або іпотеки) застрахувати на користь позивача майно, що було передано в заставу (або іпотеку), при цьому страховиком повинна виступати одна зі страхових компаній, що вказуються позивачем. При відвантаженні продукції без попередньої оплати (як виняток) відповідач зобов'язується у термін три календарні дні повністю оплатити всю отриману продукцію (п. 4 розділу 3 Договору).

Так, позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставив, а відповідач прийняв товар на підставі товарно-транспортної накладної № ПЗ-01109 від 20 березня 2013 року (а.с. 13) на загальну суму 40649,68 грн.

Позивач в письмових поясненнях від 14.06.2013 року наданих в судовому засіданні 18.06.2013 року зазначив, що товар поставлявся відповідачеві без попередньої оплати на підставі вимог п. 4 розділу 3 Договору.

Також представник позивача в судовому засіданні зазначив, що у відповідача рахувалась передплата за отриманий від позивача по минулим поставкам, внаслідок чого заборгованість відповідача за отриманий по товарно-транспортній накладній № ПЗ-01109 від 20 березня 2013 року товар становить 39971,18 грн., яка фактично визнана відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків за 1 квартал 2013 року від 01.04.2013 року (а.с. 26).

Позивач в позовній заяві зазначає, що у зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо оплати за отриманий товар, - 03 квітня 2013 року за вих. № 458 відповідачу була надіслана претензія (а.с. 14) з вимогою на протязі 10 днів погасити заборгованість у сумі 39971,18 гривень. Вказана претензія отримана відповідачем 08.04.2013 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20 зв. бік).

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач розрахунку за отриманий товар в обумовлені Договором (п. 4 розділу 3 Договору) строки не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду за захистом своїх прав.

Пунктом 9 розділу 1 Договоруштів напо сторонами встановлено, що Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 01 березня 2014 року. В частині зобов'язання відповідача щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей Договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог Договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми боргу за отриманий відповідачем товар в сумі 39971,18 грн. обґрунтовані відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в МОД АТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 326182, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Севастопольський завод напоїв" ( 99009, м.Севастополь, вул. Делегатська, 2, п/р 26000060486867 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 324935, ЄДРПОУ 00382779) 39971,18 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 27.06.2013 року

Суддя Н.О. Семенчук