Постанова

від 27.06.2013 по справі 803/1383/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року Справа № 803/1383/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Володимир-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» (далі - ПВНЗ «Володимир-Волинський медико-технічний коледж», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 21502,04 грн., з рахунків у банках платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання та взятий на облік як платник окремих податків у Володимир-Волинській ОДПІ, тому зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). Станом на 07.06.2013 року за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 323,28 грн. та по податку на прибуток в сумі 21178,76 грн. усього на загальну суму 21502,04 грн. Позивачем відповідно до статті 59 ПК України була направлена податкова вимога № 20-19 від 27.03.2013 року, проте такі заходи не призвели до погашення податкового боргу. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1. статті 20 ПК України органи державної податкової служби як органи стягнення мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Позивач просить стягнути з рахунків у банках відповідача податковий борг у розмірі 21502,04 грн.

До судового розгляду справи позивач подав клопотання про заміну неналежного позивача у справі - Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби на належного позивача - Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року замінено неналежного позивача у справі - Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби на належного позивача - Володимир-Волинську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів у Волинській області.

Представник позивача на розгляд справи не з'явився 27 червня 2013 року звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача на розгляд справи не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. До суду повернулось поштове рекомендоване відправлення з поміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу можу бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ПВНЗ «Володимир-Волинський медико - технічний коледж» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Волинській області серії АБ № 046215 від 06.03.2008 року, перебуває на обліку як платник податків у Володимир-Волинській ОДПІ, що підтверджується довідкою позивача від 10.06.2013 року № 3530/18-011 та має відкриті рахунки в банківських установах (а. с. 8, 9).

Як вбачається із матеріалів справи 24.03.2011 року між Володимир-Волинською міською радою (орендодавець) та ПВНЗ «Володимир-Волинський медико - технічний коледж» (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової забудови на підставі рішення Володимир-Волиснької міської ради від 02.02.2011 року № 5/20, загальною площею 2728 кв. м., яка знаходиться у м. Володимир-Волинський по вул. О. Новаківського, 22. (а.с.15,16).

Станом на 07.06.2013 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 323,28 грн. та податковий борг по податку на прибуток в сумі 21178,76 грн., тобто усього на загальну суму 21502,04 грн., що підтверджується довідкою Володимир-Волинської ОДПІ № 3512/10/19-025 від 07.06.2013 року про податковий борг перед бюджетом за період з 19.02.2013 року по 07.06.2013 року (а.с. 10).

Податковий борг по орендній платі за землю виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік від 19.02.2013 року вх. № 1300010052, та нарахованих за період січень-квітень 2013 року (а.с.12-15).

Податковий борг з податку на прибуток в сумі 21179,00 грн. виник через несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податків у податковій декларації від 07.02.2013 року № 0100112 за 2012 рік (а.с.17-18).

З врахуванням переплати в розмірі 0,24 грн. сума боргу по даному податку становить 21178,76 грн.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме відповідно до статті 59 ПК України відповідачу було надіслано податкову вимогу №20-19 від 27.03.2013 року (а.с.11). Проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу.

Згідно зі статтею 288 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Підпунктом 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку (плати за землю) проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (підпункт 287.5 пункту 287 ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

В силу приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зокрема, пунктом 287.3 статті 287, пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю (орендної плати), визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (пункт 290.1 статті 290 ПК України).

Судом встановлено, що податковий борг відповідача виник внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у поданій ним податковій декларації, які є узгодженими та підлягали перерахунку в місцевий бюджет у строки, встановлені статтею 287 ПК України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг -це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ПВНЗ «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» у банках, обслуговуючих платника податків на користь місцевого бюджету Володимир-Волинської міської ради Волинської області податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 323,28 грн. та на користь держави податковий борг з податку на прибуток в розмірі 21178,76 грн.

Керуючись ст.ст. 2,35,41,128,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» (44700, Волинська область, місто Володимир-Волинський, вулиця Устилузька, будинок 140, ідентифікаційний код 32331242) в банках обслуговуючих платника податків податковий борг: з орендної плати за землю в розмірі 323 (триста двадцять три) гривні 28 копійок на користь місцевого бюджету Володимир-Волинської міської ради Волинської області; з податку на прибуток в розмірі 21178 (двадцять одна тисяча сто сімдесят вісім) гривень 76 копійок на користь держави, а всього на загальну суму 21502 (двадцять одна тисяча п'ятсот дві) гривні 04 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський