Рішення

від 25.06.2013 по справі 909/691/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа № 909/691/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" вул. Вєтрова, 3 м. Київ, 01032, в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", вул.Енергетиків,20, м.Нетішин, Хмельницька область,30100

до відповідача: Приватного підприємства "Трансгалбуд"

юридична адреса: вул.В.Стуса, 5/42, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111

поштова адреса: а/с. 64, м.Івано-Франківськ, 76006

про стягнення заборгованості в сумі 1196,89 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Пашинський А.А.-провідний юрисконсульт юридичного відділу, довіреність від 04.04.13р.

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 1196,89 грн., в тому числі 987,2 грн. основного боргу, 197,15 грн. пені та 12,54 грн. 3% річних.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №60 від 20.06.13 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, справу №909/691/13 передано на розгляд судді Цюх Г.З.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 13.06.13 (повідомлення про вручення відповідачу ухвали міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до п.3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

15.10.07 між сторонами посправі укладено договір №314 На подачу питної води та приймання стічних вод до каналізації.

За умовами договору постачальник (позивач) бере на себе зобов"язання забезпечувати споживача (відповідача) питною водою з міського водопроводу та приймати від споживача стічні води до каналізації. (п. 1.1 Договору), а споживач зобов"язується щомісяця розраховуватись за надані йому послуги на умовах даного договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 8.1. та 8.2 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.07, договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за один місяць до закінчення строку його дії ні одна із сторін не заявила про намір його розірвати.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за воду, використану споживачем, та стоки здійснюються згідно тарифів, діючих на час існування договірних відносин виключно в грошовій формі. Попередня оплата в розмірі 50% місячної суми перераховується споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок до 10-го числа поточного місяця. Кінцевий розрахунок споживач проводить до 20 числа наступного місяця на підставі одержаного рахунку.

Свої обов"язки по вказаному договору позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками. В свою чергу, відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 01.05.13, згідно поданих рахунків, за період з березня по жовтень 2012 року становила 987,2 грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 987,2 грн. заборгованості за надані послуги обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Обгрунтованою є вимога позивача щодо стягнення 12,54 грн. 3% річних, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід визнати частково обгрунтованою вимогу позивача щодо стягнення пені, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору визначено, що за порушення термінів перерахування платежів відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми прострочки за кожний день.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного суду України від 24.10.11 у справі №25/187.

З врахуванням вищенаведеного суд самостійно здійснив перерахунок пені, обгрунтований розмір якої становитиме відповідно 80,88 грн. (розрахунки здійснений судом додаються). В решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином до стягнення підлягає 987,2 грн. основного боргу, 80,88 грн. пені та 12,54 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1553,36 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.179, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.33, 34, 43, 44, 49,75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС" до Приватного підприємства "Трансгалбуд" про стягнення 1196,89 грн. заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Трансгалбуд" (юридична адреса: вул.В.Стуса, 5/42, м.Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область,77111, поштова адреса: а/с.64, м.Івано-Франківськ, 76006, код 34658997) на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" (вул. Вєтрова, 3 м. Київ, 01032, код 24584661) - 987 (дев"ятсот вісімдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 80 (вісімдесят) грн. 88 коп. пені, 12 (дванадцять) грн. 54 коп. - 3% річних та 1553 (одну тисячу п"ятсот п"ятдесят три) грн.36 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 116,27 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.13

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду