Рішення

від 25.06.2013 по справі 919/548/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року справа № 919/548/13

Господарський суду міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

до Приватного підприємства "Олтес"

(пр. Жовтневої Революції, буд. 22, корпус 4, кв. 22, м. Севастополь, 99038)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011)

про зміну умов договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача - Лужанська Альона Олександрівна - головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення Управління СМР, довіреність №07-02/267 від 29.04.2013;

від відповідача - Боєв Владислав Леонідович - директор, приказ № 01/03 від 15.03.2002;

від третьої особи - Лужанська Альона Олександрівна - головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення Управління СМР, довіреність №07-02/267 від 29.04.2013.

Севастопольська міська Рада (далі по тексту позивач або СМР) звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до приватного підприємства "Олтес" (далі по тексту відповідач або підприємство) про зміну умов укладеного між сторонами договору від 18.12.2007, реєстраційний номер 040765900196, та викладення пунктів договору у новій редакції, запропонованій позивачем. Зокрема, позивач просив суд змінити умови договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та відповідачем виклавши пункти договору у наступній редакції:

Преамбулу договору викласти у наступній редакції:

«На підставі рішень Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 №2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її у дію» від 07.02.2012 №2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя», внести до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0509 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Єрошенко - пр. Гагаріна, наданої для завершення будівництва та обслуговування дитячого кафе з торгівельним комплексом, укладеного між Севастопольською міською Радою та приватним підприємством «Олтес», зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України земельних ресурсів» у Державному реєстрі земель 18.12.2007 за №040765900196, наступні зміни».

Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

662 809,62 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі вісімсот дев'ять грн. 62 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4274-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.06.2012 року.»

Розділ 3 договору викласти у наступній редакції:

« 3. Строк дії договору

3.1. Договір укладений строком до 15.05.2032 року.

3.2. По закінченню строку, на який укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.

3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.»

Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:

« 4. Оренда плата та порядок розрахунків

4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється відповідно до п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України, у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.

4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:

662 809,62 х 0,03 : 366 х 37 = 2 010,16 грн;

- з 07.02.2012:

662 809,62 х 0,05 = 33 140,48 грн.

4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується відповідно до п. 4.6. даного договору.

4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, які визначені Податковим кодексом України.

4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до першого лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем згідно з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.

У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється у відповідності зі знов затвердженою Методикою.

4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, представляється орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, які вказані у пункті 4.8., має бути прийнято до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.

4.9. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

4.10. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.

4.11. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.

4.12. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.»

Пункт 5.4. розділу 5 договору викласти у наступній редакції:

« 5.4. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у суборенду без змін цільового використання згідно із Законом України «Про оренду землі». У цьому випадку плата за суборенду земельної ділянки не може перевищувати розміру орендної плати.».

Розділ 5 договору доповнити пунктом 5.5. у наступній редакції:

« 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужене орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.»

Пункт 9.1.1. розділу 9 договору доповнити підпунктом ж) наступного змісту:

«ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.»

Підпункти б), л) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:

«б) виконувати зобов'язання землекористувача відповідно до умов даного договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України;»

«л) повідомляти орендодавця про зміни своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін.»

Пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити підпунктами м), н), наступного змісту:

«м) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою до набувача об'єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;

н) здійснювати оплату послуг з внесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.»

Пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передача чи відчуження права оренди третім особам.»

Пункт 12.5 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження його дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або третіх осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.»

Решту пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель 18.12.2007 за №040765900196, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю умов договору вимогам законодавства в частині визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру і порядку її сплати.

Ухвалою суду від 16.05.2013 порушено провадження у справі №919/548/13 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради (далі по тексту третя особа або управління), справа призначена до судового розгляду.

Розгляд справи відкладався за та у судовому засіданні оголошувалась перерва за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, які зазначені у позові та письмових поясненнях наданих суду. Позовні вимоги мотивовані тим, що СМР були внесені зміни до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі, а 20.11.2011 року прийняте рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінці земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію», ці рішення відповідно до статей 288, 289 Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку землі» та Закону України «Про місцеве самоврядування» є підставою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Крім того зазначила, що рішенням СМР від 13.09.2011 року був затверджений примірний договір оренди земельної ділянки, а до статей 120 та 140 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та деяких інших законів були внесені зміни, тому, з метою приведення договорів оренди землі до відповідності із зазначеним договором та нормами закону запропоновано внести зміни і до інших пунктів договору.

Представник третьої особи вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні зі змінами до пунктів 4.2., 4.4, 4.5., 4.7, 4.9-4.12, пунктів 5.4. та 5.5., підпунктів б), л) м) пункту 9.2.2, пункту 12.5. погодився у повному обсязі, зі змінами до преамбули договору, пунктів 2.3., 4.3, 4.6, 4.8 погодився частково, проти змін до розділу 3, пункту 4.1, підпункту ж) пункту 9.1.1., підпункту н) пункту 9.2.2 та пункту 12.4 заперечував з підстав зазначених у відзиві на позов. Зокрема зазначив, що внесення змін до Методики визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі не є підставою для перегляду орендної плати по договорам оренди, укладеним до внесення таких змін, а вимога про встановлення дати з якої повинен застосовуватись цей розмір необґрунтована. (арк.с. 74-85)

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути справу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

19.10.2007 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та приватним підприємством "Олтес" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1962 від 16.05.2007 року надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для завершення будівництва та обслуговування дитячого кафе з торговельним комплексом, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Єрошенко - пр. Гагаріна (далі по тексту Договір). Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.12.2007 за №040765900196. (арк.с. 23-33)

Згідно з пунктом 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0509 га.

У пункті 2.2. Договору було зазначено, що відповідно до кадастрового плану та актом обстеження від 17.10.2007 р. на земельній ділянці розташований капітальний об'єкт закінчений будівництвом на площі 0,0294 га., споруди на площі 0,0011 га., під проходами, проїздами та площадками площа 0,0204 га.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що він укладений строком до 15.05.2032 р.

Актом прийому-передання земельної ділянки від 19.10.2007 року був засвідчений факт передання орендованої земельної ділянки відповідачу. (арк.с. 34)

Згідно з пунктом 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 341 553 грн., що підтверджується випискою з технічної документації по нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1228/1, виданої Головним управлінням земельних ресурсів в м. Севастополі 09.10.2007 року.

Пунктом 4.1. Договору передбачалось, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003 року (в редакції 12.09.2007 року) у розмірі 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 4.2. Договору встановлював, що розмір річної орендної плати за користування земельною згідно з розрахунком складає:

341 553*0,025 = 8 538,83 грн.

Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі з урахуванням внесених змін, зокрема рішенням СМР від 13.02.2008 року № 3701, встановлені розміри орендної плати (далі по тексту Методика). (арк.с. 94-96, 102-107)

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію» (далі по тексту рішення № 2163). (арк.с. 35)

07.02.2012 року СМР прийняте рішення № 2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» (далі по тексту рішення № 2318). (арк.с. 36)

На виконання зазначених рішень та з метою приведення Договору до відповідності з діючими нормами права СМР на адресу підприємства направлений проект додаткової угоди про внесення змін до Договору. Однак, підприємство з проектом додаткової угоди не погодилось, направило на адресу позивача заперечення. (арк.с. 37-52)

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України , так і спеціальних норм Земельного кодексу України , Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, зміна правовідношення.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, у тому числі, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 та 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З урахуванням зазначених норм суд вважає, що позивач мав право звернутись до суду із зазначеним позовом, а спосіб захисту вибраний СМР відповідає діючому законодавству.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. (частина 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі»)

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства орендна плата за землю залежить від нормативної грошової оцінки землі.

У своїй позовній заяві СМР просило суд внести зміни до пункту 2.3. Договору виклавши його у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

662 809,62 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі вісімсот дев'ять грн. 62 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4274-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.06.2012 року.»

Суд вважає, що вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Частиною 1 статті 15 цього закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

20.11.2011 року Севастопольською міською Радою було прийняте рішення № 2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію». Згідно із зазначеним рішенням було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, нормативну грошову оцінку земель в адміністративних межах міста Севастополя введено в дію з 01.01.2012 року, Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі зобов'язано забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки.

Згідно з пунктом 1 рішення СМР № 2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя» від 07.02.2012 управління зобов'язано після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку внести відповідні зміни в діючи договори.

Як було встановлено під час розгляду справи 05.06.2012 року підприємством був одержаний витяг № 4274-3.1/5 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з яким нормативна грошова оцінка була встановлена у розмірі 662 809,62 грн. (арк.с. 134)

Таким чином, з 01.01.2012 році повинна була діяти нормативна грошова оцінка згідно з витягом № 4274-3.1/5 від 05.06.2012 року.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача, що нормативна грошова оцінка згідно з витягом № 4274-3.1/5 від 05.06.2012 року повинна діяти з 05.06.2012 року виходячи з наступного.

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент прийняття рішень СМР № 2163 та № 2318, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 288.7. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з пунктом 285.1. статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Враховуючи вищезазначені норми права та те, що нова нормативна грошова оцінка землі в адміністративних межах міста Севастополя введена у дію з 01.01.2012 року, вона повинна діяти для усіх землекористувачів саме з цієї дати.

Більш того, відповідно до наданих представником відповідача розрахунків розміру орендної плати за 2012-2013 роки, бухгалтерській довідці, письмових пояснень відповідача, викладених у відзиву на позов, орендна плата у ці періоди визначалась та сплачувалась саме виходячи із вищевказаного витягу та саме з 01.01.2012 року.(арк.с.130-133)

З урахуванням вказаного, суд вважає правомірною вимогу позивача про внесення змін до пункту 2.3. Договору щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

СМР була заявлена вимога про викладення пункту 4.1. розділу 4 у новий редакції, а саме: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється відповідно до п. 5.1. ст. 288 Податкового кодексу України, у розмірі: 3% (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.»

Суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України . (Частина 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі»)

Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі статтею 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Підпунктами 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, тобто трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Не може перевищувати - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.7 Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним з участю Орендодавця; в інших випадках, передбачених законом.

Позовні вимоги про внесення змін до п. 4.1 Договору обґрунтовані невідповідністю умов договору Методики.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської Ради від 14.10.2003 року за № 1348 була затверджена Методика визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Відповідно до рішення СМР від 13.02.2008 року (тобто після укладення договору) був викладений у новий редакції розділ 3 додатку до рішення № 1348. Зокрема розмір орендної плати за земельні ділянки, на яких розташовані торговельні комплекси та кафе встановлений у розмірі 5 %. (арк.с. 102-107)

Пунктом 1.3 рішення № 2318 було передбачено, що за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторони у договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради віднесені питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, як і невідповідність її розміру діючим нормативним актам. А тому, наявні підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність розміру, встановленому законодавством, як на момент виникнення спору між сторонами, так і на момент його вирішення судом, а відтак і наявність у позивача права вимагати від відповідача приведення цього договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача.

Тому, позовні вимоги у частині встановлення у Договорі розміру орендної плати у 5 % є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач зазначив, що такій розмір орендної плати повинен застосовуватись з 07.02.2011 року, але не надав суду будь-яких доказів та обґрунтування чому новий розмір має діяти саме з цієї дати.

Відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи цю норму права новий розмір орендної плати повинен застосовуватись саме з моменту набрання цим рішенням законної сили.

Те саме зазначено і у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Необхідність визначення у нової редакції Договору розміру орендної плати за попередні періоди позивачем так саме жодним чином не обґрунтовано.

А тому, у цій частині позовних вимог має бути відмовлено.

Позивач просив суд внести зміни у Договір та викласти пункт 4.3 (в діючої редакції договору пункт 4.2) в наступній редакції:

« 4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

- на період з 01.01.2012 до 07.02.2012:

662 809,62 х 0,03 : 366 х 37 = 2 010,16 грн;

- з 07.02.2012:

662 809,62 х 0,05 = 33 140,48 грн.»

Суд вважає, що ця вимога підлягає частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з пунктом 2.3 Методики розмір річної орендної плати визначається в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Такий принцип визначення річної орендної плати за землю відповідає статтям 274, 285-288 Податкового кодексу України. Таким чином, формула визначення річної орендної плати, що передбачена у першому реченні та величина річної орендної плати з урахуванням нових нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати запропонованої редакції пункту 4.3 відповідає вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

СМР не доведено обґрунтованість перерахунку орендної плати за попередні періоди, а тому суд вважає вимоги позивача про внесення цих змін до договору необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо змін до пунктів 4.2., 4.4, 4.5., 4.7, 4.9-4.12, пунктів 5.4. та 5.5., підпунктів б), л) м) пункту 9.2.2, пункту 12.5, то судом при вирішенні цих вимог врахована позиція представника відповідача, якій у відзиву на позов та у судовому засіданні погодився з такими змінами.

Відповідно до статей 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

13.09.2011 року СМР прийняте рішення № 1326 «Про внесення змін до рішення Севастопольської міської Ради №1343 від 14.10.2003 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення», яким були затверджені примірний договір оренди земельної ділянки та Положення про оренду земельних ділянок.

Зазначені вище зміни до Договору відповідають вимогам діючого законодавства та вказаному примірному договору оренди земельної ділянки та фактично узгоджені сторонами.

З урахуванням зазначених вище обставин у суду відсутні підстави для відмови у цих позовних вимогах, а тому вони підлягають задоволенню.

Що стосується викладення у новий редакції пунктів 4.6, 4.8 (в діючої редакції пункти 4.5 та 4.7) розділу 4 Договору, то суд зазначає, що представник відповідача погодився на внесенні таких змін до договору, а тому з урахуванням вищезазначених норм права та обставин справи у суду відсутні підстави для відмови у цих позовних вимогах.

Разом з тим, представник відповідача заперечував проте включення до Договору абзацу 4 пункту 4.6., а саме «У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється у відповідності зі знов затвердженою Методикою.»

Як зазначалось вище, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з підпунктом 4.1.9 пункту 4.9 статті 4 Податкового кодексу України Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, зокрема принципу стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

З урахуванням зазначених норм права суд вважає, що внесення у Договір такої умови суперечить положенням закону, а тому позовна вимога щодо викладення у новий редакції пункту 4.6 (в діючої редакції пункту 4.5) Договору підлягає частковому задоволенню, тобто без врахування спірного абзацу.

Позивач просив суд викласти пункт 4.8. (в діючої редакції пункту 4.7) розділу 4 Договору у наступній редакції:

«Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, які вказані у пункті 4.8., має бути прийнято до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.»

Представник відповідача погодився зі змінами, але заперечував проте включення до Договору абзацу 4 пункту 4.8., а саме фрази «зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою».

З урахуванням того, що суд раніше дійшов висновку про те, що зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою, є підставою для перегляду розміру орендної плати, суд вважає заперечення відповідача з цього питання необґрунтованими, а позовну вимогу у цій частині такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо змін до розділу 3, підпункту ж) пункту 9.1.1., підпункту н) пункту 9.2.2 та пункту 12.4, то судом вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. та 1.5 рішення № 2318 управління було зобов'язано:

- після надання орендарями виписок з технічної документації про нормативну грошову оцінку, затвердженою рішенням СМР № 2163 від 20.12.2011, внести відповідні зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок (п. 1.1);

- за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди (п.1.3);

- направити на адресу орендарів пропозиції про намір внести зміни до договорів оренди земельних ділянок (п.1.5.).

Таким чином, СМР було прийняті рішення щодо внесення змін лише до пунктів 2.3. та 4.1 Договору. Рішення щодо внесення змін до інших пунктів договору не приймалось.

Рішенням СМР від 13.09.2011 № 1326 хоча і був затверджений примірний договір земельної ділянки, але питання щодо приведення діючих договорів до відповідності із затвердженим примірним договором не вирішувалось.

Крім того, суд зазначає наступне.

Позивач просив суд викласти розділ 3 у новий редакції, а саме:

« 3. Строк дії договору

3.1. Договір укладений строком до 15.05.2032 року.

3.2. По закінченню строку, на який укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).

3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.

3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.»

Разом з тим, як встановлено судом, та не заперечувалось представником позивача у тому числі у її письмових поясненнях по справі зміст пунктів 3.1., 3.2. та 3.3. розділу 3 запропонованої редакції Договору відповідає змісту пунктів 3.1. та 3.2. розділу 3 діючої редакції Договору. Необхідність викладення цих умов саме у такому вигляді позивачем не доведено.

Що стосується доповнення Договору пунктом 3.4, то суд зазначає, що він повністю відтворює зміст частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з частиною 1 статті 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Тобто, ця норма буде діяти для сторін не залежно від того, чи внесена вона до договору оренди землі, а тому підстави для її обов'язкового включення до договору відсутні.

СМР запропоновано доповнити пункт 9.1.1. розділу 9 договору підпунктом ж) наступного змісту: «ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.»

Позивач обґрунтовує необхідність внесення до договору зазначеного підпункту статтею 24 Закону України «Про оренду землі» та затвердженням примірного договору оренди землі.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.

Слід зазначити, що ця норма діяла і на момент укладення Договору, але позивач своїм правом на внесення її у Договір під час його укладання не скористався. Крім того, позивачем не доведено наявність на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні підприємства, вищезазначених зон, а відповідач їх наявність заперечує.

Що стосується примірного договору то суд вище зазначав, що відповідним рішенням СМР питання щодо приведення діючих договорів оренди земельних ділянок у відповідність до цього договору не вирішувалось.

Тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Позивач просив суд пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити підпунктом н) наступного змісту: «н) здійснювати оплату послуг з внесення відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових угод до нього.» При цьому позивач послався на те, що Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено обов'язкова сплата держаного мита за реєстрацію речових прав на нерухоме майно, у тому числі права оренди та сплата за надання витягу з державного реєстру.

Вирішуючи цю позовну вимогу суд, крім вищезазначеного, виходив з того, що ця умова відсутня у примірному договорі земельної ділянки, затвердженому рішенням СМР від 13.09.2011 № 1326.

Згідно з пунктом 7.1. Положення СМР про оренду земельних ділянок у договір оренди земельної ділянки, крім пунктів, передбачених Примірним договором, включаються індивідуальні суттєві та додаткові умови, що визначені рішенням міської Ради.

Позивачем не надано суду доказів, що ця спірна умова була визначена будь-якім рішенням позивача, прийнятим в установленому законом порядку.

Позивач також просив суд пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:

- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);

- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;

- систематичної несплати орендної плати (протягом 3 місяців);

- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;

- порушення строків будівництва, встановлених даним договором без згоди орендодавця;

- передача чи відчуження права оренди третім особам.»

Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оренду» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Вищезазначений пункт договору не відповідає статті 31 Закону України «Про оренду землі», а тому, позовна вимога щодо включення його до Договору задоволенню не підлягає.

З урахуванням зазначених вище обставин у суду відсутні підстави для задоволення вищевказаних позовних вимог.

Що стосується позовних вимог щодо змін до преамбули договору, то суд вважає, що в преамбулі Договору встановлюються установчі дані та реквізити сторін, зміст преамбули Договору не змінює обсяг прав та обов'язків сторін. А тому, зазначити у преамбулі договору на підставі яких документів діє та чи інша сторона є правом цієї сторони. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

У пункті 4.1. постанови пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що судовий збір у справах зі спорів, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття обґрунтованих пропозицій другої сторони. Якщо розбіжності між сторонами вирішено частково на користь однієї із сторін і частково на користь другої сторони, то витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, розподіляються між обома сторонами з урахуванням кількості та змісту прийнятих господарським судом пропозицій кожної із сторін (зокрема, у залежності від кількості пунктів спірного договору, прийнятих судом у редакції позивача і відповідача).

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Змінити умови укладеного між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) та приватним підприємством "Олтес" (пр. Жовтневої Революції, буд. 22, корпус 4, кв. 22, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 22240160) договору оренди земельної ділянки від 19.10.2007 року, зареєстрованого 18.12.2007, реєстраційний номер 040765900196, виклавши пункти договору у новій редакції, запропонованій позивачем:

2.1. Преамбулу договору викласти у наступній редакції:

«На підставі рішень Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 №2163 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її у дію» від 07.02.2012 №2318 «Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя», внести до договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,0509 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Єрошенко - пр. Гагаріна, наданої для завершення будівництва та обслуговування дитячого кафе з торгівельним комплексом, укладеного між Севастопольською міською Радою та приватним підприємством «Олтес», зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України земельних ресурсів» у Державному реєстрі земель 18.12.2007 за №040765900196, наступні зміни».

2.2. Пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:

« 2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:

662 809,62 грн. (шістсот шістдесят дві тисячі вісімсот дев'ять грн. 62 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №4274-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзема у м. Севастополі 05.06.2012 року.»

2.3. Розділ 4 договору викласти у наступній редакції:

« 4. Оренда плата та порядок розрахунків

4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (надалі - Методика) у розмірі 5% (п'яти відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.

4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:

Нормативна грошова оцінка х Ставку орендної = Сума річної

земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)

Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає:

662 809,62 х 0,05 = 33 140,48 грн.

4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується відповідно до п. 4.6. даного договору.

4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, які визначені Податковим кодексом України.

4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до першого лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем згідно з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.

4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, представляється орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

4.8. Розмір орендної плати переглядається у випадках:

- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;

- зміни розміру земельного податку, збільшення цін та тарифів, нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Періодичність перегляду: рішення про зміни, які вказані у пункті 4.8., має бути прийнято до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.

4.9. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.

4.10. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.

4.11. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.

4.12. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.»

2.4. Пункт 5.4. розділу 5 договору викласти у наступній редакції:

« 5.4. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у суборенду без змін цільового використання згідно із Законом України «Про оренду землі». У цьому випадку плата за суборенду земельної ділянки не може перевищувати розміру орендної плати.».

2.5. Розділ 5 договору доповнити пунктом 5.5. у наступній редакції:

« 5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужене орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.»

2.6. Підпункти б), л) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:

«б) виконувати зобов'язання землекористувача відповідно до умов даного договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України;»

«л) повідомляти орендодавця про зміни своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін.»

2.7. Пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити підпунктом м) наступного змісту:

«м) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документа, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою до набувача об'єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці»

2.8. Пункт 12.5 розділу 12 викласти у наступній редакції:

« 12.5. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря, не є підставою для змін умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку в разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження його дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або третіх осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.»

Решту пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель 18.12.2007 за №040765900196, залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства "Олтес" (пр. Жовтневої Революції, буд. 22, корпус 4, кв. 22, м. Севастополь, 99038, ідентифікаційний код 22240160) на користь Севастопольської міської Ради (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) 849,63 грн. (вісімсот сорок дев'ять грн. 63 коп.) судового збору.

Повне рішення складено 01.07.2013.

Суддя Ю.В. Лотова