Рішення

від 25.06.2013 по справі 911/1245/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 911/1245/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» про стягнення 27 842, 36 грн. за участю представників:

позивача:не з'явилися відповідача:Фольцт І.Ю.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача 27 842, 36 грн. заборгованості за договором № 04-09/12-М куплі-продажу від 04.09.2012 р., з яких: 18 000, 00 грн. - основного боргу, 9 630, 00 грн. - пені, 54, 00 грн. - інфляційних втрат та 158, 36 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за переданий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.04.2013 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.04.2013 р.

24.04.2013 р. та 26.04.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли клопотання вих. № 3-юр від 24.04.2013 р., № 4-юр від 26.04.2013 р. (вх. № 10393 від 24.04.2013 р., вх. № 10577 від 26.04.2013 р.) про залучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.04.2013 р. представник відповідача надав суду клопотання б/н б/д (вх. № 10616 від 26.04.2013 р.), у якому просить відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю у нього позовної заяви та документів по справі, що розглядається.

У судовому засіданні 26.04.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 24.05.2013 р.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява б/н від 24.05.2013 р. (вх. № 11980 від 24.05.2013 р.), у якій останній просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю на даний час надати суду необхідні документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2013 р., за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/1245/13 на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 24.05.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 20.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 25.06.2013 р. у зв'язку з заявленим представником позивача клопотанням та нез'явленням у судове засідання представника відповідача.

25.06.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог вих. № 5-юр від 25.06.2013 р. (вх. № 14008 від 25.06.2013 р.), у якій останній, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, зменшує свої позовні вимоги в частині основної суми боргу в повному обсязі, а в частині пені до 791, 50 грн., відмовляється повністю від інфляційних втрат та 3 % річних, заявлених до стягнення, та зазначає про добровільну сплату відповідачем судового збору у розмірі 1 720, 50 грн.

Розглянувши вищезазначену заяву, вбачається, що вона за своєю суттю є зменшенням розміру позовних вимог, а тому суд, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, прийняв її до розгляду. Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 791, 50 грн. пені з підстав заявлених у позові.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача надав суду докази сплати суми основного боргу і судового збору та не заперечив проти наявної заборгованості у вигляді пені.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.06.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

04.09.2012 р. між сторонами укладено договір № 04-09/12-М куплі-продажу, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти й оплатити відходи і брухт чорних металів, відповідно до ДСТУ 4121-2002 (надалі - брухт), що є власністю позивача, не знаходиться під заставою або іншими заборонами у порядку і терміни, обумовлені даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору постачання брухту здійснюється на склад, зазначений відповідачем: м. Київ, вул. Визволителів, 5.

Згідно з п. 2.4 договору право власності на брухт, що поставляється, переходить від позивача до відповідача після підписання акту прийому-передачі.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що сума договору визначається згідно ціни та кількості брухту по накладним.

Відповідно до п. 3.4 договору підставою для проведення розрахунків між сторонами є сума, визначена в актах прийому-передачі.

Згідно з п. 3.5 договору розрахунки за брухт, що поставляється, здійснюються шляхом перерахування коштів в національній валюті України у безготівковій формі на р/р позивача протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати брухту, відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 0, 5 % від суми партії брухту, що поставляється, за кожний прострочений день до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 7.1 договору даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 04.09.2013 р. та/або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору № 04-09/12-М куплі-продажу від 04.09.2012 р., позивач передав відповідачу брухт на загальну суму 18 000, 00 грн., що підтверджується накладною № 007 від 07.12.2012 р., актом приймання брухту металів і сплавів від 07.12.2012 р., рахунком-фактури № 007 від 07.12.2012 р. та податковою накладною від 07.12.2012 р. Копії зазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за отриманий брухт не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 18 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 93 від 05.02.2013 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість за договором № 04-09/12-М куплі-продажу від 04.09.2012 р. В підтвердження надсилання вказаної претензії позивачем надано до суду опис вкладення у цінний лист від 19.02.2013 р., копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати за отриманий брухт, на претензію не відповів, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, відповідач у процесі розгляду даної справи сплатив суму основного боргу у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями, а тому позивач зменшив свої позовні вимоги на суму основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий брухт в строк встановлений договором, позивач просить суд, на підставі п. 3.6 договору, стягнути з відповідача 791, 50 грн. пені за період з 12.12.2012 р. до 28.03.2013 р. (включно).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до п. 3.5 договору розрахунки за брухт, що поставляється, здійснюються шляхом перерахування коштів в національній валюті України у безготівковій формі на р/р позивача протягом 3-х банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі .

З огляду на вищезазначений пункт договору право на нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого брухту за актом приймання брухту металів і сплавів від 07.12.2012 р. виникає з 13.12.2012 р., а відтак враховуючи строки та порядок сплати коштів за отриманий брухт, визначені п. 3.5 договору, положення ст. 253 Цивільного кодексу України, а також заявлений позивачем період нарахування пені, суд здійснив власний розрахунок пені за період з 13.12.2012 р. до 28.03.2013 р. (включно), відповідно до якого пеня підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 781, 97 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 781, 97 грн.

Оскільки судовий збір був сплачений відповідачем у процесі розгляду даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківською випискою та платіжним дорученням, тому питання щодо його розподілу вже вирішено сторонами та не розглядається судом.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 22, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метресурс» (07200, Київська область, Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Поліський шлях, будинок 1, ідентифікаційний код - 31936726) на користь Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 15, ідентифікаційний код - 38005157) 781 (сімсот вісімдесят одна) грн. 97 коп. пені.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 01.07.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак