Ухвала

від 25.06.2013 по справі 15/238 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.06.13 р. Справа№ 15/238 (2010)

За заявою: Державного підприємства «Львівський дослідно - експерементальний завод технологічного обладнання», м. Львів

про перегляд рішення та ухвали суду за нововиявленими обставинами у справі №15/238 (2010)

За первісним позовом: Державного підприємства «Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання», м. Львів

до відповідача -1 : Кооперативу «Єдність», м. Новий Розділ

до відповідача - 2 : Приватного підприємства «Гребля», м. Львів

про визнання договору про спільну діяльність від 12.06.1992р., визнання недійсною угоди від 25.01.2000р.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Гребля», м. Львів

до відповідача-1: Державного підприємства «Львівський дослідно-експерементальний завод технологічного обладнання», м. Львів

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ПП «Юрконс», м. Львів

про виділ майна

Суддя Н.Мороз

При секретарі Н.Кривка

Представники:

від позивача - Дида В.І.

від відповідача - 1 - не з'явився

від відповідача - 2 - Гартованець Ю.Ю.

від третьої особи - Червонюк С.Л.

Суть спору:

Державне підприємство "Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання", звернулось із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у справі №15/238(2010) за позовом Державного підприємства "Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання", м. Львів, до відповідача - 1 - кооперативу "Єдність", м. Новий Розділ, Львівська область, до відповідача - 2 - приватного підприємства "Гребля", м. Львів, про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 12.06.1992 р., укладеного між Львівським дослідним заводом ЕКТІавтопрому та кооперативом "Єдність"; визнання недійсною угоди від 25.01.2000 р., укладеної між Державним Львівським дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання та кооперативом "Єдність"; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.08.2001 р., укладеного між кооперативом "Єдність" та приватним підприємством "Гребля"; зобов'язання приватного підприємства "Гребля" демонтувати самовільно влаштовані антресолі загальною площею 145,7 кв.м. (під індексами 42-48) в приміщенні виробничого корпусу літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115б, виселення приватного підприємства "Гребля" з приміщень виробничого корпусу літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115б та за зустрічним позовом приватного підприємства "Гребля", м. Львів, до Державного підприємства "Львівський дослідно - експериментальний завод технологічного обладнання", м. Львів, про виділ майна.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у справі №15/238(2010) припинено провадження у справі за первісним позовом в частині вимог до кооперативу "Єдність"; в частині решти вимог у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, виділено приватному підприємству "Гребля" в натурі приміщення заготівельного відділення, а саме приміщення під літ. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 39, 40, та частину приміщень механо-збірної та слюсарно-збірної дільниць, з геометричними розмірами сторін за ходом годинникової стрілки по периметру в метрах: по існуючій стіні 17,22; 2,60; 25,60; 2,56; 6,80; 9,15; 3,29; по частині приміщень механо-збірної та слюсарно збірної дільниць (літ. 38) 6,80; 33,40; 39,50; 42,60; що складає площу 2750 кв.м. і відповідає процентному співвідношенню 40%, а також приміщення антресолі під літ. 42-48. Рішення набрало законної сили.

Позивач просить переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами, які стали відомі відповідачеві під час проведення позапланового аудиту (з 09.04.2013 р. по 19.04.2013 р.), а саме, що договір про спільну діяльність щодо приміщень виробничого корпусу літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115б укладався в іншу дату - 19.06.1992 р., з іншим контрагентом - Львівською обласною радою СНІО України та на інших умовах. Відповідно, договір про спільну діяльність від 12.06.1992 р. із кооперативом "Єдність" не укладався і не виконувався, частина приміщень вказаного виробничого корпусу не переходила у власність кооперативу "Єдність" та, відповідно, не відчужувалась приватному підприємству "Гребля". Про ці обставини не було відомо ні позивачу, ні суду під час розгляду справи по-суті, а ці обставини мають істотне значення для справи, оскільки спростовують висновки, покладені в основу судового рішення. Просить переглянути зазначене рішення за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове про відмову у задоволенні зустрічного позову та задоволення первісного позову.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.05.2013 р. прийнято заяву до розгляду та призначено розгляд на 12.06.2010 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватне підприємство "Юрконс". Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 12.06.2013 р. та 20.06.2013р.

В судових засіданнях представник заявника заяву підтримав, просить заяву задовольнити.

Представник відповідача - 2 заяву заперечив, посилаючись на те, що документи, які на думку заявника свідчать про нововиявлені обставини, з 1992 р. перебували у розпорядженні заявника, були відомі заявникові, однак, не подавались суду під час розгляду справи по-суті. У зв'язку із цим вважає відсутніми ознаки цих обставин як нововиявлених. Окрім того, посилається на недоведеність факту виконання договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р., та те, що укладення такого договору не виключає факту укладення договору про спільну діяльність від 12.06.1992 р. із кооперативом "Єдність".

Представник третьої особи ствердив, що ПП "Юрконс" є правонаступником ПП "Промзбут", яке за договором купівлі-продажу від 03.07.2000 р. придбало у Львівської обласної ради Спілки наукових та інженерних об'єднань України нерухоме майно у м. Львів, вул. Зелена, 115-б вартістю 111000 грн. Майнові права на вказану суму під час приєднання ПП "Промзбут" до ПП "Юрконс" були передані за передаточним актом від 18.10.2000 р., у зв'язку із цим вважає, що зазначене майно належить ПП "Юрконс".

Судом вживались заходи до залучення до участі у справі Львівської обласної ради Спілки наукових та інженерних об'єднань України. Однак, на запит суду було отримано відповідь №18 від 19.06.2013 р. про те, що вказана організація припинила свою діяльність і виключена з реєстру. Водночас, від члена спілки - ПП "Форум-Сервіс" надійшли документи про те, що спілці дійсно належали приміщення по вул. Зеленій, 115-б у м. Львів, які за договором від 03.07.2000 р. перейшли у власність ПП "Промзбут".

З матеріалів справи також вбачається, що кооператив "Єдність" був припинений та виключений з реєстру, у зв'язку із чим рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у даній справі було припинено провадження у справі в частині вимог щодо нього.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ч. 3 ст. 4-7 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у справі №15/238(2010) припинено провадження у справі за первісним позовом в частині вимог до кооперативу "Єдність"; в частині решти вимог у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю, виділено приватному підприємству "Гребля" в натурі приміщення заготівельного відділення, а саме приміщення під літ. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 39, 40, та частину приміщень механо-збірної та слюсарно-збірної дільниць, з геометричними розмірами сторін за ходом годинникової стрілки по периметру в метрах: по існуючій стіні 17,22; 2,60; 25,60; 2,56; 6,80; 9,15; 3,29; по частині приміщень механо-збірної та слюсарно збірної дільниць (літ. 38) 6,80; 33,40; 39,50; 42,60; що складає площу 2750 кв.м. і відповідає процентному співвідношенню 40%, а також приміщення антресолі під літ. 42-48. Рішення набрало законної сили. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.07.2011 р. у цій справі за заявою сторони було роз'яснено вказане судове рішення та, оскільки право власності на зазначені вище приміщення було визнано за приватним підприємством "Гребля", констатовано належність ДП «Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання» решти 60% приміщень вказаної будівлі.

Як вбачається з рішення суду з урахуванням ухвали від 29.07.2011 р., воно мотивовано, зокрема, тим, що 12.06.1992 р. між правопопередником позивача - Львівським дослідним заводом ЕКТІавтопрому (сторона - 1) та кооперативом "Єдність" (сторона - 2) був укладений договір про спільну діяльність, згідно із яким сторони зобов'язались сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети: ремонту, модернізації виробничого корпусу за адресою м. Львів, вул. Зелена, 115-б та експлуатації розміщених в ньому механо-збірної та слюсарно-збірної дільниць. Угодою від 25.01.2000 р. сторони зобов'язались визначити порядок спільного використання майна не пізніше 25.07.2000 р., однак, такий порядок визначений не був, а тому у відповідності до п. 7 вказаного договору у процесі розподілу спільного майна кооперативу "Єдність" перейшло право власності на 40% приміщень виробничого цеху літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, що складаються з заготівельного відділення, а саме приміщення під літ. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 39, 40, та частину приміщень механо-збірної та слюсарно-збірної дільниць, з геометричними розмірами сторін за ходом годинникової стрілки по периметру в метрах: по існуючій стіні 17,22; 2,60; 25,60; 2,56; 6,80; 9,15; 3,29; по частині приміщень механо-збірної та слюсарно збірної дільниць (літ. 38) 6,80; 33,40; 39,50; 42,60; що складає площу 2750 кв.м. і відповідає процентному співвідношенню 40%. Зазначене майно на підставі договору купівлі-продажу від 06.08.2001 р., укладеного між приватним підприємством "Гребля" (покупець) та кооперативом "Єдність" (продавець), було відчужено приватному підприємству "Гребля", яке спорудило у них приміщення антресолі під літ. 42-48. Суду було доведено, що такі угоди відповідали законодавству, яке діяло на час їх укладення, а представники сторін володіли належним обсягом повноважень для їх укладення. Зазначені обставини не заперечуються і в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заявник посилається на те, що стосовно тих самих приміщень насправді був укладений інший договір про спільну діяльність, а саме, договір про спільну діяльність, укладений 19.06.1992 р. між Львівським дослідним заводом ЕКТІавтопрому (завод) та Львівською обласною організацією Спілки наукових і інженерних об'єднань України (СНІО), відповідно до якого сторони зобов'язуються спільно діяти для досягнення спільної господарської мети - технічної модернізації виробництва заводу в м. Львів, вул. Зелена, 115-б і його спільного використання (п. 1). Внеском заводу визначено приміщення його виробничого корпусу вартістю 1477396 крб. та деревообробного цеху вартістю 119085 крб. у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, а також споруди на території заводу за тою ж адресою загальною вартістю 144734 крб.: склад металів площею 900 кв.м. з краном-балкою і прикрановими спорудами (підкрановий шлях); піднавіс для автомобілів площею 216 кв.м., склад за гаражем площею 165 кв.м. Внеском СНІО визначено металообробне обладнання визначеного в додатку №1 асортименту загальною вартістю 1171513 крб., з урахуванням чого частки сторін в спільній діяльності склали: завод - 59,78%, СНІО - 40,22% (п. 2 договору, додаток №1). Такі внески були належно внесені сторонами, що підтверджується актом прийому-передачі від 19.06.1992 р. (додаток №1 до договору).

Та обставина, що серед майна, яке передавалось правопопередником заявника у спільну діяльність значиться те саме приміщення виробничого корпусу у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, що передбачалось також оспорюваним договором про спільну діяльність від 12.06.1992 р., укладеного із кооперативом "Єдність", не унеможливлює сама по собі укладення кількох договорів при тому, що вказаний заявником договір про спільну діяльність датований пізніше - 19.06.1992 р.

З матеріалів справи вбачається, що договір про спільну діяльність від 12.06.1992 р. виконувався сторонами і за наслідками його виконання кооперативу "Єдність" перейшло у власність 40% приміщень виробничого корпусу літ М-1. Заявник не посилався на обставини, які б спростовували такий висновок суду. Погоджуючись у цілому з твердженнями заявника про неможливість фактичної передачі одного і того ж майна за різними договорами, суд приходить до висновку про недоведеність такої обставини заявником.

Згідно п. 7 договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р., після передачі йому обладнання, завод зобов'язався запустити його в експлуатацію і використовувати у виробничому процесі, виплачуючи щомісячно, не пізніше першого числа кожного місяця, наступного за місяцем передачі обладнання, процент від доходу, який відповідає частці СНІО у спільній діяльності. Невиконання таких обов'язків надавало СНІО право розірвати договір (п. 10). У випадку розірвання договору, передбаченого, зокрема, п. 10, сторони зобов'язались розподілити спільну власність. При цьому, внесок СНІО переходить у власність заводу, який зобов'язаний не пізніше дати розриву договору сплатити СНІО повну вартість переданого обладнання. Якщо завод не сплачує вартість внеску СНІО у вказаний строк, сторони розподіляють спільну часткову власність в натурі, забезпечивши пріоритетне закріплення за заводом обладнання, яке передавалось у спільну діяльність СНІО (п. 11).

У відповідності до угоди від 06.07.1992 р. про розірвання договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р., сторони, підтвердивши належну передачу майна у спільну діяльність у співвідношенні 59,78% (завод) на 40,22% (СНІО), запуск обладнання в експлуатацію, його використання у виробництві, але, визнавши невиконання заводом обов'язку по сплаті належних СНІО сум наявність підстав для розірвання договору згідно із п. 10 і неможливість відшкодування заводом вартості отриманого від СНІО обладнання, в порядку п. 11 договору від 19.06.1992 р. провели розподіл в натурі спільної часткової власності, а саме: заводу переходить обладнання, передане СНІО в сумі 1171513 крб. та 40% площі виробничого корпусу у м. Львів, вул. Зелена, 115-б вартістю 590958,4 крб. (разом - 1762471,4 крб.), а СНІО переходить у власність 60% приміщення його виробничого корпусу вартістю 886437,60 крб. та деревообробного цеху вартістю 119085 крб. у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, а також споруди на території заводу за тою ж адресою загальною вартістю 144734 крб.: склад металів площею 900 кв.м. з краном-балкою і прикрановими спорудами (підкрановий шлях); піднавіс для автомобілів площею 216 кв.м., склад за гаражем площею 165 кв.м. (усього - 1150256,6 крб.). Згідно із п. 5 угоди від 06.07.1992 р. право власності у сторін на зазначене майно виникає у них у дату підписання цього договору згідно із ст. 128 ЦК УРСР. Згідно із ч. 1 ст. 128 ЦК УРСР, яка діяла на дату існування відповідних відносин, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом чи договором. Перехід права власності законодавство не пов'язувало із його державною реєстрацією. З урахуванням наведеного, у вказану дату на підставі п. 5 угоди від 06.07.1992 р. та п. 11 договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р. Львівській обласній раді Спілки наукових і інженерних об'єднань України перейшло право власності на пропорційну частину виробничого корпусу та зазначені споруди.

З урахуванням наведеного, за наслідками виконання договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р. Львівський дослідний завод ЕКТІавтопрому отримав 40% площ виробничого корпусу літ. М-1, що було достатньо для належного виконання ним іншого договору про спільну діяльність - від 12.06.1992 р., за яким 25.07.2000 р. право власності на зазначені 40% площ перейшло у власність кооперативу "Єдність". З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що договори про спільну діяльність від 12.06.1992 р. та 19.06.1992 р. були укладені та виконувались паралельно, виконання одного з цих договорів не перешкоджало виконанню іншого. З урахуванням наведеного, стверджувана заявником обставина не впливає на висновки суду у рішенні від 28.12.2010 р.

Як вбачається з витягу Головного управління статистики у Львівській області від 23.04.2007 р., Львівська обласна рада Спілки наукових і інженерних об'єднань України була виключена з ЄДРПОУ 18.04.2007 р., у зв'язку із чим не вбачаються підстави для її залучення до участі у справі в якості третьої особи. Водночас, на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2000 р., Львівська обласна рада Спілки наукових і інженерних об'єднань України (продавець) продала, а приватне підприємство "Промзбут" (покупець) придбало зазначене майно. У відповідності до п. 1.9 статуту, нова редакція якого зареєстрована 23.10.2000 р., приватне підприємство "Юрконс" є правонаступником приватного підприємства "Промзбут". З врахуванням наведеного, на дату розгляду справи, власником зазначеного майна (60% приміщення його виробничого корпусу літ М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, деревообробного цеху площею 458,7 кв.м. та споруд на території заводу за тою ж адресою: склад металів площею 900 кв.м. з краном-балкою і прикрановими спорудами (підкрановий шлях); піднавіс для автомобілів площею 216 кв.м., склад за гаражем площею 165 кв.м.) є ПП "Юрконс". Та обставина, що останнє не зареєструвало свого права, не впливає на характер спірних відносин враховуючи, що законодавство, що діяло на час існування відповідних відносин не обмежувало можливість такої реєстрації певним строком, а також враховуючи пояснення представника ПП "Юрконс", що в силу загального правонаступництва щодо прав та обов'язків ПП "Промзбут", обсяг прав, які перейшли ПП "Юрконс" як правонаступнику, не був достатньо конкретизованим.

При цьому, заслуговують на увагу пояснення відповідача - 2 щодо перебування документів, у яких, на думку заявника, містяться нововиявлені обставини, у розпорядженні заявника і під час розгляду судом справи по суті. Із заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник сам, у своєму розпорядженні, знайшов подані ним документи щодо укладення та виконання щодо приміщень виробничого корпусу іншого договору про спільну діяльність від 19.06.1992 р. на виконання наказу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном №62 від 05.04.2013р. "Щодо проведення позапланового аудиту діяльності Державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" за період з 01.01.2011р. по завершений період 2013", яким було наказано директору державного підприємства "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", зокрема, надати необхідні матеріали згідно з вимогами чинного законодавства, створити належні умови для проведення аудиту (п. 3).

Водночас, долучені до матеріалів справи іншими особами (зокрема, разом із листом №18 від 19.06.2013 р.) документи, що свідчать про виконання зазначеного договору та подальшу реалізацію набувачами отриманих прав, не були та не могли бути відомі ні заявнику, ні суду, оскільки перебували у розпорядженні інших осіб. Не могли бути відомі сторонам і суду обставини, що випливають з документально підтверджених пояснень третьої особи, яка не залучалась до участі у справі - ПП "Юрконс", в світлі чого, зазначеним у цих документах обставинах не відповідає ухвала господарського суду про роз'яснення судового рішення. Виходячи з належності позивачу приміщень корпусу літ. М-1 в тій частині, яка не перейшла відповідачу - 2, господарському суду Львівської області не було відомо та не могло бути відомо про те, що вказана частина приміщень корпусу літ. М-1 була передана у власність Львівській обласній раді Спілки наукових та інженерних об'єднань України та згодом продана нею приватному підприємству "Промзбут" за договором купівлі-продажу від 03.07.2000 р. Відтак, ухвала господарського суду Львівської області від 29.07.2011 р. підлягає скасуванню в частині другого абзацу п. 2 резолютивної частини із наданням в цій частині роз'яснення належності решти приміщень приватному підприємству "Юрконс".

У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Відповідно до ст. 114 ГПК України, за результатами перегляду судового рішення приймається ухвала - у разі залишення судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами без змін. Відповідно до п. 3.7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 р. "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 86, 112-114 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

1.Заяву задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. у справі №2152/238(2010) залишити без змін.

3.Ухвалу господарського суду Львівської області від 29.07.2011 р. скасувати в частині передостаннього абзацу мотивувальної частини та в частині абзацу другого п. 2 резолютивної частини. В цій частині прийняти нову ухвалу, якою роз'яснити, що приватному підприємству "Юрконс" (ЄДРПОУ 31145609, м. Львів. вул. Кульпарківська 130-б/77) належить право власності на всі приміщення деревообробного цеху площею 458,7 кв.м.; складу за гаражем загальною площею 165 кв.м.; складу металів загальною площею 900 кв.м. з кран-балкою та відповідними спорудами (підкрановий шлях); піднавісу для автомобілів площею 216 кв.м., розташованих у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, а також усі не належні приватному підприємству "Гребля" приміщення виробничого цеху, зазначені у технічному паспорті літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б загальною площею 4123,5 кв.м., а саме: частина приміщень цеху, що відповідає процентному співвідношенню 60% (зменшеному на площу приміщень антресолі під літ. 42-48), тобто, всі приміщення зазначеного виробничого цеху літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б крім приміщень заготівельного відділення, а саме приміщень під літ. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 39, 40, та частини приміщень механо-збірної та слюсарно-збірної дільниць, з геометричними розмірами сторін за ходом годинникової стрілки по периметру в метрах: по існуючій стіні 17,22; 2,60; 25,60; 2,56; 6,80; 9,15; 3,29; по частині приміщень механо-збірної та слюсарно збірної дільниць (літ. 38) 6,80; 33,40; 39,50; 42,60; що складає площу 2750 кв.м. і відповідає процентному співвідношенню 40%, а також приміщення антресолі під літ. 42-48.

4.В решті ухвалу господарського суду Львівської області від 29.07.2011 р. у справі №15/238(2010) залишити без змін.

Суддя Мороз Н.В.