Рішення

від 04.07.2006 по справі 15/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.06                                                                                 Справа № 15/277.

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Селбі», м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор», м. Луганськ

про стягнення 43 788 грн. 96 коп.

За участю представників сторін:

від   позивача –Старецький В.В. адвокат по довіреності від 01.01.2006р. б/н;

від   відповідача –Крупник О.М. представник по довіреності від 04.01.2006р. №7-06.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 43 788 грн. 96 коп. за договором від 23.05.2005р. №23.

Заявою від 04.07.2006р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 45 264 грн. 46 коп. Дана заява вручена представнику відповідача, який не повідомив суду про необхідність надання йому часу для підготування додаткових заперечень.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог.

За таких підстав вказана заява позивача прийнята судом до провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, наведених у  відзиві на позовну заяву, мотивуючи свої заперечення тим, що договором не передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір від 23.05.2005р. №23, за яким позивач зобов'язався передати товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та вчасно сплати його вартість.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.05.2006р. у справі №6/179, за правовідносинами сторін, які ґрунтуються на договорі від 23.05.2005р. №23, стягнуто з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селбі»борг у сумі 119 558 грн. 57 коп. та судові витрати.

Договором не передбачена відповідальність покупця (відповідача) у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нарахування заявленої до стягнення пені представник позивача мотивує положеннями п. 7.2 договору, за яким сторона по договору несе відповідальність згідно чинного законодавства, а також нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачені договором штрафні санкції та вимагати їх стягнення з посиланням на умови договору у судовому порядку.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, на яке посилається представник позивача, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

За наведених підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: 452 грн. 64 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Ціною позову у даній справі, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог є 45 264 грн. 46 коп. Позивачем сплачено державне мито у загальному розмірі 452 грн. 89 коп. (437,89 + 15). Зайве сплачене державне мито у сумі 00 грн. 25 коп., перераховане платіжним дорученням від 03.07.2006р. №2512 підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати у складі: 452 грн. 64 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Селбі», м. Луганськ, пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, б. 10, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25361408 зайво сплачене за платіжним дорученням від 03.07.2006р. №2512 державне мито у сумі 00 грн. 25 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита у зазначеній сумі є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 05.06.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко