Ухвала

від 18.02.2013 по справі 2а-5934/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 р.Справа № 2а-5934/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інор" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-5934/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інор"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інор" (надалі за текстом - TOB "Інор", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Харківська ОДПІ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки TOB "Інор" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість за період лютий 2010 року по операціям з TOB "Опт-торгспецзапчастина", за березень, червень-листопад 2010 року по операціям з TOB "Тех-агроремпоставка" (ЄДРПОУ 36457279), за липень-вересень 2011 року з TOB "Юсаем" (ЄДРПОУ 33010817) за результатами якої складено акт перевірки № 149/234/34445963 від 27.01.2011 року;

- скасувати наказ на проведення перевірки № 58 від 17.01.2012 року, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Інор" ЄДРПОУ 34445963, виданий Харківською ОДПІ;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0011282340 від 17.02.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 70, 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку TOB "Інор" з питань правильності декларування податкового кредиту у звітних деклараціях з податку на додану вартість за лютий по операціям з TOB "Опт-торгспецзапчастина", за березень, червень-листопад 2010 року по операціям з ТОВ "Тех-агроремпоставка" (ЄДРПОУ 36457279), за липень-вересень 2011 року з TOB "Юсаем" (ЄДРПОУ 33010817), за результатами якої встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на додану вартість на суму 149144,00 грн..

За результатами перевірки складено відповідний акт № 149/234/34445963 від 27.01.2012 року.

На підставі зазначеного акту 17.02.2012 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0011282340.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0011282340 від 17.02.2012 року - до Державної податкової адміністрації Харківської області 28.02.2012 року, до Державної податкової служби України 23.03.2012 р., за результатами якої скарги TOB «Інор» залишені без задоволення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із законності та обґрунтованості дій відповідача щодо підстав та проведення спірної перевірки, правомірності прийнятого відповідачем наказу на проведення перевірки та відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення приписам законодавства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно вимог п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Положеннями п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначено: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання інформації та документального підтвердження щодо фінансово-господарських відносин позивача з TOB "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", TOB "Юсаем", Харківською ОДПІ на адресу позивача було направлено письмові запити від 24.11.2011 р. №16890/10-23-418 (отриманий посадовою особою підприємства згідно поштового повідомлення про вручення 05.12.2012р.) та від 16.11.2011р. №16727/10/23-417 (отриманий директором підприємства нарочно).

На зазначені запити до канцелярії Харківської ОДПІ позивач листами №15 від 23.12.2011 р. та №16 від 23.12.2011р. надав пояснення та первинні документи, які підтверджують господарські правовідносини з TOB "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", TOB "Юсаем".

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було дотримано вимог п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідь на запит від 16.11.2011р. №16727/10/23-417 була надана несвоєчасно, з порушенням строку для надання письмових пояснень та документального підтвердження. Також з матеріалів справи вбачається, що документи, які запитувались податковим органом, були надані позивачем не в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Харківської ОДПІ законних підстав для проведення спірної перевірки.

За приписами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Вищевказані вимоги були виконані відповідачем у повному обсязі, керівником Харківської ОДПІ оформлений Наказ від 17.01.2012 р. №58 Харківської ОДПІ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інор» код ЄДРПОУ 344445963», про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність обставин для задоволення позову в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій Харківської ОДПІ щодо проведення перевірки та скасування спірного наказу.

З матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення стали відображені в акті перевірки № 149/234/34445963 від 27.01.2012 висновки податкового органу про порушення TOB «Інор» вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 149144,00 грн. за господарськими операціями з TOB "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", TOB "Юсаем".

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, підтверджений податковими накладними.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Відповідно до п.п 2.1 п. 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2011р. між TOB «Інор» (суборендар) та TOB "Юсаем" (орендар) укладено договір суборенди № КЛ 11/12, відповідно до умов якого суборендар отримав у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пр. Московський, 247 літ. "А-13" загальною площею 450 кв. м. на умовах строковості та платності. Платність регулюється п. 4 зазначеного договору, відповідно до якого розмір плати встановлюється у Додатку № 1 до договору. Термін дії договору до 31.08.2012 р.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано протокол узгодження розміру суборендної плати від 01.07.2011 року (Додаток №1 до договору), згідно якого орендна плата складає 32916,00 грн., втому числі ПДВ 5486,00 грн., акт прийому-передачі об'єкту суборенди від 01.07.2011 року., податкову накладну №326 від 31.07.2011р., акт прийому передачі послуг (робіт) від 31.07.2011р.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору суборенди № КЛ 11/12, договір суборенди № КЛ 11/12 розірвано. Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 31.07.2011 року.

Також між TOB «Інор» (суборендар) та TOB "Юсаем" (орендар) укладено договір суборенди № Э 11/9 від 01.07.2011 р., відповідно до умов якого суборендар отримав у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, пл.. Повстання, 7/8 літ «В-4» загальною площею 2113,7 кв. м. на умовах строковості та платності. Платність регулюється п. 4 зазначеного договору, відповідно до якого розмір плати встановлюється у Додатку № 1 до договору. Термін дії договору до 24.04.2014 р.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано протокол узгодження розміру суборендної плати від 01.07.2011 року (Додаток №1 до договору), згідно якого на плата складає 236910,00 грн., втому числі ПДВ 39485,00 грн., акт прийому-передачі об'єкту суборенди від 01.07.2011 року., податкову накладну №325 від 31.07.2011р., акт прийому передачі послуг (робіт) від 31.07.2011р.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до договору суборенди №Э 11/9, договір суборенди № Э 11/9 розірвано. Прийом-передача об'єкту суборенди оформлена актом прийому-передачі від 31.07.201 1 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.5 наданих договорів суборенди № Э 11/9 від 01.07.2011 р. та № КЛ 11/12 від 01.07.2011р., орендар, TOB "Юсаем" свідчить, що на момент укладення договорів, він використовує об'єкт суборенди відповідно до положень Договору оренди № №Є 11/8 від 01.07.2011р. та договору суборенди №К 11/11 від 01.07.2011р. відповідно.

Проте, з матеріалів справи не вбачається , а позивачем не доведено право орендаря, TOB "Юсаем", на укладання договорів суборенди з третіми особами, в тому числі з позивачем.

Також позивачем не надано доказів існування об'єктивної потреби та наявності розумних економічних чинників для укладання договорів суборенди у суб'єкта господарювання TOB "Юсаем", не доведено використання об'єктів суборенди за вищевказаними договорами у власній господарській діяльності у липні 2011 р. (укладення договорів 01 липня 2011 р., розірвання договорів - 31 липня 2011 р.).

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, за відсутності підтвердження правомірності укладення спірних договорів суборенди, недоведеності існування господарської мети при укладенні вказаних договорів, наявність у підприємства TOB «Інор» виписаних TOB "Юсаем" податкових накладних та актів виконаних робіт у спірних правовідносинах не створює належного права для формування податкового кредиту.

Також між TOB «Інор» (замовник) та TOB "Опт-Торгспецзапчастина" (консультант) 01.07.2009 року укладено договір про надання консалтингових послуг № 01-07/09 ИО. Предметом зазначеного договору є надання консалтингових послуг за широким колом питань економічної діяльності підприємств, а саме: 1) в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності: консультування з питань ведення бухгалтерського обліку; консультування зі складання фінансової звітності підприємства у відповідності до діючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 2) у сфері оподаткування та податкового обліку: консультування з питань податкового обліку; консультування з питань оподаткування, в тому числі допомога при підготовці податкових звітів та декларацій; 3) у сфері фінансів та керування підприємством: консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника; консультування з питань аналізу фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.3 договору консультування замовника здійснюється в усній та письмовій формі (за погодженням із замовником) з видачею конкретних рекомендацій з відповідних питань.

Згідно з п. 1.5 договору консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника може припускає участь спеціалістів консультанта у зборах управлінського персоналу підприємства. Пунктом 1.6 договору передбачена можливість складання проектів внутрішніх документів підприємства замовника в письмовій формі. Відповідно до п. 3.1 договору якість наданих консультантом послуг повинна відповідати вимогам діючого законодавства.

Додатковою угодою № 1 до зазначеного договору від 29.12.2009 року, сторони виявили бажання подовжити дію договору № 01-07/09 ИО до 28.02.2010 року.

На підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції позивачем надано протокол узгодження договірної ціни на надання консалтингових послуг від 01.02. 2010 p., що є невід'ємною частиною зазначеного договору, згідно якого вартість консалтингових послуг складає 22340,00 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 3723,33 грн., акт здачі-приймання наданих консалтингових послуг від 26.02.2010 року, податкову накладну №772 від 26.02.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що між TOB «Інор» (замовник) та TOB "Тех-Агроремпоставка" (консультант) 26.02.2010 року укладено договір про надання консалтингових послуг № 01-02/10-ИА. Предметом зазначеного договору є надання консалтингових послуг за широким колом питань економічної діяльності підприємств, а саме: в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності: консультування з питань ведення бухгалтерського обліку; консультування зі складання фінансової звітності підприємства у відповідності до діючих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку; у сфері оподаткування та податкового обліку:консультування з питань податкового обліку; консультування з питань оподаткування, в тому числі допомога при підготовці податкових звітів та рацій; у сфері фінансів та керування підприємством: консультування з питань фінансової політики та фінансового менеджменту на підприємстві замовника; консультування з питань аналізу фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.3 договору консультування замовника здійснюється в усній та письмовій формі (за погодженням із замовником) з видачею конкретних рекомендацій з відповідних питань.

На підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції позивачем надано протоколи узгодження договірної ціни на надання консалтингових послуг, які є невід'ємними частинами зазначеного договору, акт здачі-приймання наданих консалтингових послуг, податкові накладні №1021 від 31.03.2010р., №2920 від 30.06.2010р., №3652 від 30.07.2010р., №4385 від 31.08.2010р., №5221 від 30.09.2010р., №5984 від 29.10.2010р., №6444 від 24.11.2010р., №6533 від 30.11.2010р.

Між тим, на підтвердження фактичного виконання здійснення господарських операцій з надання консалтингових послуг контрагентами TOB "Опт-Торгспецзапчастина" та TOB "Тех-Агроремпоставка", позивачем не було надано звітів консультанта про проведену роботу, доказів участі спеціалістів консультанта у зборах управлінського персоналу підприємства, проектів внутрішніх документів підприємства замовника в письмовій формі або будь-яких доказів виконання консультантом умов вищевказаного договору.

Також дослідивши наданий позивачем акт здачі-приймання наданих консалтингових послуг від 26.02.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до ч.2 ст.9 яких первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки надані позивачем акти прийому-виконання послуг не відповідають ні за змістом, ні за формою приписам вищевказаних документів, не містять змісту господарської операції, тому вони не можуть визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не підтверджено реальне виконання господарських операцій з контрагентами TOB "Юсаем", TOB "Опт-Торгспецзапчастина" та TOB "Тех-Агроремпоставка" щодо надання в суборенду нежитлових приміщень, надання консалтингових послуг та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, а дії Харківської ОДПІ щодо видання наказу, призначення та проведення спірної перевірки підприємства позивача, донарахування грошових зобов'язань з ПДВ в розмірі 149144,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 37286,00 грн. відповідають вимогам податкового законодавства.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інор" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-5934/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.